- •Пояснювальна записка
- •Історичні аспекти розвитку психології
- •Етапи історичного розвитку психології
- •Рефлекторна природа психіки
- •Стадії психічного відображення
- •Теорія в. Джемса
- •Особистість в «описовій психології» в. Дільтея й е. Шпрангера
- •Типологія особистостей о.Ф.Лазурського
- •Фрейдизм і неофрейдизм
- •Гуманістичні теорії особистості
- •Теорії особистості у французькій соціологічній школі
- •Особистість у культурно-історичній теорії л.С.Виготського
- •Особистість у логотерапії в.Франкла
- •Особистість у теорії с.Л.Рубінштейна
- •Теорія діяльності о.М.Леонтьева та поняття особистості
- •Погляди б.Г.Ананьєва на особистість
- •Концепція особистості г.С.Костюка
- •Поняття свідомості
- •Структура свідомості та її властивості
- •Поняття поля свідомості
- •Поняття несвідомого
- •Різновиди станів свідомості (бадьорість, сон та сновидіння, гіпноз)
- •Розлади свідомості
- •Поняття самосвідомості
- •Фаза новонародженості
- •Підлітковий вік.
- •Юнацький вік.
- •Самостійність
- •Критичність
- •Гнучкість
- •Глибина
- •Послідовність
- •Швидкість
- •Розлади мислення
- •Художній образ у системі творчого мислення
- •Творче мислення: його особливості і засоби розвитку
- •Поняття стресу (нервове виснаження)
- •Основні причини (фактори) стресу
- •Заходи щодо запобігання стресам і поліпшення умов праці
- •Займенник у сфері етикетного спілкування Особові займенники. Я і ми скромності
- •Пошанний займенник Ви
- •Надуживання особовими займенниками
- •Як уживаються займенники в інших етномовних суспільствах
- •Іменники називання осіб і звернення до них
- •Слова-індекси і слова-регулятиви
- •Кличний відмінок
- •Вставні слова, словосполучення і речення як засіб етикетної модуляції мовлення
- •Артикулювання
- •Наголошування
- •Інтонування
- •Мовчання
- •Одяг і його значення для ефективності спілкування
- •Культура спілкування
- •Рекомендації для адресата (якщо ви – перша особа) Якщо Ви перша особа (рекомендації для адресанта)
- •Не припускатися типових помилок у сприйнятті адресата.
- •Рекомендації для адресата (якщо ви – друга особа) Якщо Ви друга особа (рекомендації для адресата)
- •Брати до уваги присутність третьої особи (осіб).
- •Рекомендації для адресата (якщо ви – третя особа) Якщо Ви третя особа (рекомендації для присутнього при розмові)
- •Не перебивати розмови, не втручатись у неї.
- •Невербальні антиетикетні знаки
- •Табу та евфемізми
- •Структура соціально-психологічного клімату колективу
- •Види соціально-психологічного клімату та фактори які впливають на його формування
- •Література:
Концепція особистості г.С.Костюка
Видатний український психолог Г.С.Костюк (1899-1982) зробив значний внесок у психологічну теорію особистості. За його концепцією, індивід стає суспільною істотою, особистістю в міру того, як у нього формуються свідомість і самосвідомість, утворюється система психічних властивостей, здатність брати участь у житті суспільства, виконувати соціальні функції.
Об'єктивна соціальна сутність особистості завжди реалізується суб'єктивними психічними засобами. Одночасно соціально зумовлене психічне в людини визначає її соціальні відносини з іншими людьми.
Психічна діяльність особистості відбувається в результаті інтеграції психічних процесів та властивостей і здійснюється нейрофізіологічними механізмами. Останні є системою, що залежить у своєму функціонуванні від тих систем організму, які складаються з біохімічних, біофізичних та інших компонентів. Між психічним та фізіологічним існують складні стосунки. Психічне не тільки реалізується фізіологічним, а й зазнає змін залежно від перебігу функціонування фізіологічних механізмів.
Особливості нейродинаміки відіграють суттєву роль у становленні індивідуальної своєрідності особистості. Проте особистість може усвідомлювати власні слабкі сторони і певною мірою компенсувати їх завдячуючи сильним сторонам, наприклад, стримувати афективність, імпульсивність свого темпераменту тощо.
Слід розрізняти поняття «індивід» і «особистість». Людина є індивідом на всіх етапах онтогенезу і за всіх умов, а особистістю стає і може перестати бути нею. Необхідно долати абсолютне протиставлення природного і суспільного, біологічного і соціального в житті особистості. Немає суспільного, соціального без природного, біологічного, як немає суспільства поза взаємодіючими в ньому індивідами. Найбільш продуктивним, на думку Г.С.Костюка, є підхід до проблеми структури особистості, який спирається на аналіз її діяльності. Адже суспільні умови визначають психічні властивості особистості лише через дії самого індивіда.
Зв'язок між діяльністю особистості та її психічними властивостями складний і багатозначний. В тій же самій діяльності, наприклад навчальній або трудовій, психічні властивості нерідко формуються по-різному. Якості особистості, що виникають у ході діяльності, включаються у структуру її подальшої діяльності, зазнають змін, диференціюються та інтегруються і стають компонентами більш складного цілого, яким є структура особистості. Остання виступає при цьому як стійка і динамічна система психічних властивостей. Структуру особистості утворюють різні психічні властивостей. Це передусім свідомість і самосвідомість. Індивід стає особистістю, оскільки він усвідомлює навколишнє буття і себе самого, своє ставлення до нього, свої функції та обов’язки. Формою існування свідомості є насамперед знання. Вони входять у систему психічних властивостей як певна підсистема, що характеризує освіченість особистості.
Крім того, важливою підсистемою структури особистості є спрямованість її діяльності, яка визначається потребами й інтересами, ціннісними орієнтаціями, цілями та установками, моральними та іншими почуттями. Особистість характеризується і тим, як вона здійснює свої потяги, реалізує і свою цілеспрямованість, якими вміннями, здібностями та вольовими якостями володіє. Звичайно, у структуру особистості включаються і психофізіологічні властивості індивіда.
При розв'язанні проблеми структури особистості виникає питання співвідношення психічних властивостей, зокрема ідеологічного і психічного, інтелектуального й емоційного, мотиваційної спрямованості та операційної озброєності, свідомого і несвідомого в діяльності. Структура особистості – ієрархічне утворення, куди входять підструктури різного онтогенетичного віку. Ці підструктури включаються в загальну організацію особистості як суб'єкта спілкування, пізнання і праці.
Виконайте завдання до теми:
Завдання № 1
Контрольні запитання
Хто почав розробляти проблему особистості на науковій основі? Коротко охарактеризуйте зміст теорії
Що характерне для «описової психології» В.Дільтея й У.Шпрангера?
У чому полягає особливість типології особистостей О.Ф.Лазурського?
У чому полягають особливості теорії фрейдизму та неофрейдиму?
Що властиве гуманістичним теоріям особистості? Коротко охарактеризуйте відомих представників.
Через які особливості представлена особистість у французькій соціологічній школі?
Розкрийте особистість у культурно-історичній теорії Л.С.Виготського.
Охарактеризуйте особистість у логотерапії В.Франкла.
У чому полягають принципи особистості у теорії С.Л.Рубінштейна?
Що властиве особистості за теорією О.М.Леонтьєва?
Розкрийте погляди Б.Г.Ананьєва на особистість.
Що характерне особистості за концепцією Г.С.Костюка?
Завдання № 2
Доповніть речення
Видатний американський психолог, який один із перших почав розробляти проблему особистості на науковій основі __________________
Складові елементи особистості ділять на три класи: ___________________
________________________________________________________________
Головне в особистості за Е.Шпрангером це __________________________
________________________________________________________________
Е.Шпрангер виділяє шість типів особистості, які пізнають світ, а саме: ___
________________________________________________________________________________________________________________________________
В основі класифікації О.Ф.Лазурського лежить _______________________
________________________________________________________________________________________________________________________________
Також О.Ф.Лазурський виділяє типи особистостей ____________________
________________________________________________________________
Засновником психоаналітичної традиції став австрійський психіатр і психолог _____________________________
Людську психіку можна порівняти з _________________, лише одна п'ята якого знаходиться над водою (_____________________________), а чотири п’ятих – у темних глибинах (_________________________). Переважна частина психічного життя знаходиться ____________________
_______________________
Метод лікування неврозів через аналіз і пояснення прихованих імпульсів називається _______________________
Справжнє керівництво людським життям здійснюється сферою __________________________________
Першим учнем і першим критиком вчення Фрейда був ________________
Основним досягненням якого стало відкриття явища __________________
____________________________
Неофрейдисти ____________________________________ продовжили і розвинули фрейдистські ідеї в соціологічних та культурологічних дослідженнях. Вони зосередили свою увагу на понятті ________________
__________________, на психологічних аспектах _____________________ __________________і _________________________ людини, на процесах _______________________________________________.
Одним із фундаторів гуманістичної психології вважається американський дослідник _____________________________
Центральною ланкою особистості, за яким, є ________________________, _________________________________, «_____________________», що породжується у взаємодії з іншими людьми
Інший представник гуманістичної психології США – __________________ – вважав особистість відкритою системою: розвиток особистості завжди здійснюється у взаємозв'язку з іншими людьми.
Особистість, за його визначенням, – це _____________________________ __________________________, __________________, _______________ і _____________________________________, які визначають унікальність його взаємодії з середовищем, передусім соціальним.
Американський психолог, один з основоположників гуманістичної теорії _________________________ головною характеристикою особистості вважав потяг до ________________________, ______________________, розкриття ____________________________ та _____________________, в основі яких лежить гуманістична потреба приносити людям добро.
Засновником французької соціологічної школи був відомий філософ і соціолог _________________________________, який висунув положення про ______________________________________________
Теорія особистості іншого представника цієї школи _________________ увійшла в історію психології як «_____________________________». За ним, психічні явища готують __________________________.
Виділяють сім рівнів поведінки людини, а саме: ______________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Найвищим критерієм розвитку особистості представник французької соціологічної школи вважав здатність до ____________________________
_________________________________
Видатний вітчизняний психолог ______________________________ відомий як творець культурно-історичної теорії розвитку психіки людини.
У межах своєї теорії він виділяє три основних закони розвитку особистості: перший стосується ____________________________________
_______________________________________; другий _________________
_________________________________________________; третій ________
___________________________________________________________
Основою особистості за культурно-історичною теорією є _____________,
___________________________, що виникає саме в ___________________
__________________________________ віку
Австрійський психолог і психіатр __________________________ вважав, що рушійною силою людської поведінки і розвитку особистості є ______________________________, _______________________, що має здійснюватися конкретною людиною за її власною потребою.
Логотерапія допомагає шукати смисл життя шляхом: а) _______________; б) ______________________________________ і в ) ___________________.
Головний принцип логотерапії полягає у твердженні, що сутність людини – ______________________________________________________________
________________________________________________________________
Відомий вітчизняний психолог _____________________________ розглядав особистість у контексті розроблюваних ним принципів ___________________ і _____________________________ та ___________________________.
Особистість виявляється і формується у взаємодії з ___________________
______________________, тому велике значення для розуміння особистості має ____________________________.
Особистість – це _______________________________________, жива, діюча людина, яка є ___________________________________________; неможлива без __________________________, без ____________________.
Видатний вітчизняний психолог _______________________ визначав особистість як ___________________________, яке є відносно __________________________________ й ___________________________ розвитку людини. Вона виступає як результат _______________________, що здійснюють життєві відношення ___________________ до ____________________________________.
Теорія діяльності виділяє три основних параметри особистості, а саме, _________________________________________________, _____________
___________________________________ та _________________________.
Відомий російський психолог _________________________ вважав, що особистість – це ____________________________, ____________________
______________________________________________________.
Структура особистості будується за двома основними типами взаємозв’язків – ____________________________ та __________________.
Видатний український психолог _____________________________ зробив значний внесок у психологічну теорію особистості. За його концепцією, індивід стає _______________________________, особистістю в міру того, як у нього формуються __________________________ і ________________________, утворюється система ___________________,
здатність брати участь у ________________________________, виконувати ____________________________________
Важливою підсистемою структури особистості він вважає є ____________
__________________________, яка визначається ______________________
____________________, __________________________________________,
______________________________________________, _________________
________________________________.
Завдання № 3
Заповніть схему:
Формула самоповаги (за В.Джемсом):
Самоповага = ________________________
рівень домагань;
знання про себе;
реальні досягнення (успіх);
Я-ідеальне
В
становіть
відповідність
Ієрархія потреб (за А.Маслоу):
а) потреба у їжі
б) реалізація здібностей
в) потреба в безпеці
г) потреба у визнанні
д) потреби у любові та прихильності
Контроль знань: на практичному заняття № 1, на заліку
САМОСТІЙНА РОБОТА № 3
ТЕМА: Свідоме та несвідоме. Самосвідомість особистості
Актуальність
Свідомість – це вищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом. Поряд із свідомістю завжди розглядаються поняття несвідомого та самосвідомості, які також важливі при розгляді становлення особистості. При ряді захворювань змінюється і порушується свідомість, особливо при травмах головного мозку, інтоксикаціях, запальних і об’ємних процесах з боку головного мозку. Тому знання критеріїв ясності свідомості, її властивостей, понять несвідомого та самосвідомості потрібне кожному медичному працівнику.
Мета:
Знати поняття свідоме. Несвідоме. самосвідомість;
Вміти характеризувати особливості свідомості, самосвідомості та вияви несвідомого під час формування особистості
План
Поняття свідомості
Структура свідомості та її властивості
Поняття поля свідомості
Різновиди станів свідомості (бадьорість, сон та сновидіння, гіпноз)
Поняття несвідомого
Розлади свідомості
Поняття самосвідомості
Література
Психологія: Підручник / Під ред. Ю.Л.Трофімов. – К.: Либідь, 2003. – С. 122-133.
Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – С. 24-26
Завдання:
Ознайомившись з теоретичними відомостями, давати відповіді на поставлені запитання, усно на практичному занятті вміти коротко характеризувати такі поняття як свідоме, несвідоме, самосвідомість.
Теоретичні відомості
