Розлади мислення

Серед розладів мислення у клініці виділяють такі форми: маячення, надцінні ідеї, паралогічне мислення, сповільнене, в’язке, прискорене мислення.

1. маячення – уявлення і умовиводи, що не відповідають реальності і в помилковості яких патологічно впевненого в їх правильності суб’єкта неможливо переконати.

Зміст маячення може бути різним:

Манія впливу полягає в тому, що хворі думають, наприклад, що їх постійно гіпнотизують. Манія величності характеризується тим, що хворий вважає себе видатним громадським діячем, ученим, артистом. У практиці спостерігаються також нав'язливі ідеї гріховності, самозвинувачення (хворий вважає себе злочинцем), самоприниження (хворий вважає, що він не вартий того, щоб до нього ставились по-людськи), матеріального руйнування (хворий вважає, що він, його рідні, його дім, місто – все зруйноване). Іноді маячення має іпохондричний характер (хворий вважає, що в нього рак шлунка, немає серця). При параноїдній манії переслідування на першому плані підозра – хворому здається, що все оточення має до нього відношення. Наприклад, ним цікавиться преса, про нього пишуть. Посмішки людей, їхні розмови між собою вважає образливими, йому здається, що більшість людей, які оточують його, вороги і хочуть отруїти або вбити його. У деяких хворих виникають також маячні ідеї метаморфози – зміни особистості тощо.

2. надцінні ідеї – патологічне перетворення природної реакції на реальні події.

Іноді хворі усвідомлюють помилковість своїх думок і критично ставляться до них. Але, незважаючи на те, що хворі розуміють безглуздість своїх суджень, звільнитися від їхнього впливу вони не можуть. У цьому випадку йдеться про нав'язливі думки і стани. Відома кількість форм нав'язливих станів.

Значну групу серед них складають фобії: агорафобія – страх перед широким простором, клаустрофобія – боязнь закритих приміщень. Іноді виникає боязнь чужого погляду, боязнь почервоніти.

До нав'язливих станів належать також хворобливий сумнів, коли хворі весь час перевіряють свої вчинки (кілька разів перевіряють, чи замкнули вони квартиру, виходячи з дому, і часто повертаються, щоб упевнитися в цьому). У випадку хворобливого мудрування хворий ставить безглузді запитання, наприклад, чому стіл має чотири ніжки, а не вісім.

Особливі зміни мислення особистості відбуваються при маніях. Хворі перебувають у стані нав'язливої потреби рахувати, згадувати прізвища. Якщо вони опираються цій потребі, то в них псується настрій, вони не в змозі виконувати свої професійні обов'язки.

У психічній клініці часто у хворих спостерігається порушення здатності висловлювати правильні судження, їхні умовиводи випливають не із суджень, на яких вони ґрунтуються. Цей розлад називають паралогічним мисленням Наприклад, на запитання: "Яка сила піднімає літак у повітря?" – хворий відповідає: "Літак летить тому що пасажирів чекають їхні родичі". Мисленню психічно хворих властиві резонерство, розірваність, в'язкість або загальмованість. На запитання: "Яка різниця між столом і стільцем?" – хворий відповідає: "Стіл призначений для того, щоб перенести вагу з двох ніг на чотири".

У хворих з розірваним мисленням окремі думки і умовиводи можуть бути зовсім не пов'язані між собою. Тому мову і письмові твори їх буває важко зрозуміти. Наприклад, хворий пише: ".. .яке знову щастя, 79. Він може доводити до кінця... статті будь-якого ходу справи... досліджувати великі аркуші сірого паперу...".

Загальмованість мислення спостерігається в меланхолічному або депресивному стані хворого. При цьому він розмовляє і думає повільно, а в стані ступору зовсім не розмовляє.

3. паралогічне мислення – порушення здатності висловлювати правильні судження, їхні умовиводи випливають не із суджень, на яких вони ґрунтуються.

4. сповільнене, в’язке (неодноразово повторює одні й ті самі думки), прискорене мислення

При в'язкому мисленні людина неодноразово повторює одні й ті самі думки. Навпаки, для хворих, які перебувають в маніакальному стані, характерні мовне збудження, вихор думок, що змінюють одна одну: хворий не встигає закінчити одну фразу і вже починає іншу. Тут спостерігається і непослідовність думок. Іноді прискорене мислення хворого об'єктивується в письмовій мові: він весь час пише листи, щоденники, в яких думки безладні (хворий не встигає все записувати і навіть не встигає закінчити слово, фразу).

Контрольні запитання:

1. Які є індивідуальні відмінності мислення? Коротко їх охарактеризуйте.

2. Які Ви знаєте найвідоміші розлади мислення?

3. Як проявляється зміст маячень?

4. У якому виді проявляються надцінні ідеї? Наведіть приклади.

5. Проведіть різницю між паралогічним – сповільненим – в’язким – прискореним мисленням.

Контроль знань: на практичному заняття № 4, на заліку

САМОСТІЙНА РОБОТА № 8

ТЕМА: Шляхи формування творчого мислення та його якості

Актуальність

Знання шляхів формування творчого мислення та його якостей для медичного працівника дає можливість розвивати своє мислення, яке необхідно застосовувати у своїй роботі.

Мета:

Визначити шляхи формування творчого мислення особистості та його якості

Завдання:

Ознайомившись з шляхами формування творчого мислення особистості та якостями усно на практичному занятті вміти коротко охарактеризувати головні чинники формування творчого мислення

Теоретичні відомості

Однією з умов розвитку творчого мислення є кмітливість. Вона дає можливість формулювати установку для себе і для інших, приймати рішення, самостійно перебудовувати діяльність у змінених умовах, бачити перепони на шляху до досягнення мети, знаходити шляхи їх подолання. Кмітливість особливо важлива в умовах навчального мовного спілкування, коли необхідно орієнтуватися у змінній мовній ситуації, приймати рішення, спонтанно реагувати на репліки партнерів і самому бути ініціатором в обміні висловлюваннями.

Рівень розвитку творчого мислення багато в чому залежить від присутності в ній мовної варіативності. Ця функція особистості виражається у вмінні висловлювати одну й ту ж думку в різній мовній формі, сміливо будувати потрібні для висловлення думки, словосполучення і структури самостійно і творчо варіювати мовну форму висловлювання.

З творчим мисленням безпосередньо пов’язані такі функції як мовне кодування і мовне прогнозування. На думку С.Л.Рубінштейна, І.А.Зимньої, в процесі висловлювання думки проходить також її формування. Пошук і вибір мовної форми думки по-різному проявляється і свідчить про неоднакову спрямованість у них даного компонента мовних здібностей.

Американський педагог К.Калахан запропонував такі фактори навчання, які будуть стимулювати розвиток творчого мислення:

• забезпечення сприятливої атмосфери;

• збагачення оточуючого середовища різноманітних новими для нього предметами і стимулами з метою розвитку його допитливості;

• заохочування висловлювання нових оригінальних ідей;

• заохочування можливостей для вправ і практики, широке використання запитань дивергентного типу;

• використання особистого прикладу творчого підходу до вирішення проблем;

• надання можливості активно ставити запитання.