5. Різновиди станів свідомості (бадьорість, сон та сновидіння, гіпноз)

Несвідомим відображенням дійсності виступає сон. Сон – періодичний функціональний стан мозку і всього організму, який має специфічні якісні особливості діяльності центральної нервової системи і характеризується неповним припиненням свідомої психічної діяльності та зниженням активної взаємодії з навколишнім середовищем.

Глибина сну неоднакова в людини протягом ночі й залежить від індивідуальних властивостей і стану організму. У одних людей гальмування розвивається швидко і глибокий сон настає в першій половині ночі, в інших, навпаки, сон спочатку поверховий, а потім стає глибоким. Неглибокий сон поверховий і, як правило, супроводжується сновидіннями.

Сновидіння – це образні уявлення, що виникають під час сну, які сприймаються людиною як реальність. Зміст сновидінь відбиває минулі враження та переживання людини, а також інформацію, яка надходить під час сну і сприймається викривлено.

У сновидіннях відбувається активізація неусвідомлюваних форм психічної діяльності. Цим можна пояснити відомі факти наукових відкриттів, зроблених уві сні (відкриття Д.І.Менделєєвим Періодичної системи елементів, Какуле – формули бензолу). Звичайно, цьому передує тривала, клопітка робота вченого, який збирає великий фактичний матеріал, але заключний етап відкриття переноситься у сферу несвідомого.

Згідно з теорією психоаналізу З.Фрейда, який назвав сновидіння “королівською дорогою у несвідоме”, причина їх полягає передусім у непереборній інстинктивній діяльності несвідомої сфери психіки людини. За Фрейдом, психологічно початок сонного стану означає, що людина відключилася від навколишнього світу і зосередилися на собі. Тому всі інстинктивні подразники, які йдуть від різних органів тіла, значно підсилюються і цим намагаються порушити нормальний плин сну. Проте в цей час з’являються сновидіння, які перешкоджають цьому процесові, оскільки вони подають несвідомому вже здійсненими всі неусвідомлені імпульси-бажання. Сновидіння, на думку Фрейда, – це ключі до душі людини, вони зумовлені “суто психологічними” причинами, а фізіологічні процеси відбуваються лише паралельно з ними.

“Уві сні, – зазначає американський психолог Розалінда Картрайт, – ми ніби оглядаємо весь свій життєвий шлях, щось перевіряємо і змінюємо, а в екстремальні періоди життя навіть здатні передбачати і тим самим чомусь запобігти”.

Не випадково лікар з Пергамент Клавдій Гален, знаменитий своїми незвичайними здібностями, бачив уві сні, як і чим він повинен лікувати тяжкохвору людину.

Гіпноз – теж неусвідомлений прояв свідомості, що своїми фізіологічними якостями дуже схожий на сон.

“Це повільно наступаючий сон – сон, який, по-перше, охоплює маленький, вузький район (мозку), а потім все більше розширюється, доходячи до того, що з великих півкуль досягає підкірки, залишаючи незайманими лише центри дихання, серцебиття тощо, хоча і в деякій мірі послаблює їх роботу”.

Отже, несвідоме виявляється:

1. у помилкових діях: помилки при написанні або слуханні слів, обмовки;

2. у мимовільному забуванні імен, обіцянок, намірів, предметів, подій та ін., пов’язаних із неприємними переживаннями;

3. у сновидіннях та вільних асоціаціях: гіпнотичний стан, транс;

4. у захисних механізмах: витіснення, раціоналізація, регресія, сублімація.