Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekzamenatsiyni_vidpovidi_na_pitannya_z_Budmatu.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

18. Довговічність цементного каменю. Явище корозії.

Цементний камінь, який є основою бетону, при впливі агресивного середовища кородує – руйнується. Для споруд з бетону і залізобетону найбільш небезпечна хімічна корозія в природних водах. За В. М. Москвіним хімічні корозійні процеси при впливі водного средовища можна розділити на три види.

Корозія першого виду пояснюється розчиненням деяких компо­нентів цементного каменю, і в першу чергу гідроксиду кальцію - про­дукту гідролізу трикальцієвого силікату (корозія вилуговування). Во­на ще інтенсивна в м'яких водах, особливо при фільтрації води через бетон. При вилуговуванні Са(ОН)2 поряд із зменшенням щільності і порушенням структури цементного каменю починається розклад інших гідратів, стійких лише при певній концентрації СаО.

Корозія другого виду основана на обмінних хімічних реакціях взаемодії між цементним каменем і агресивним водним розчином з утворенням легкорозчинних, вимиваємих солей чи аморфних продуктів, які не мають в'яжучі якості. До неї можна віднести кислотну, вуглекислу і магнезіальну корозії. Кислотність природних вод обумовлена в основному присутністю в них СО2 і гумінової кислоти. Гідроксид кальцію, що міститься в цементному камені, спочатку взаємодіє з СО2 з утворенням малорозчинного СаСОз, а потім при його надлишку утворює розчинний гідрокарбонат, що вимиваеться з бетону.

Корозія третього виду також викликана обмінними реакціями речовин, розчинених у вода з компонентами цементного каменю, однак продуктами іх є малорозчинні солі, кристалізація яких іде в порах і капілярах із збільшенням об'єму. Типовим прикладом корозії цього виду являється сульфатна корозія. Різновиди суль­фатної - сульфоалюмінатна і гіпсова корозія. При сульфоалюмінатній корозії іде реакція між сульфатом кальцію, який знаходиться у воді, та гідроалюмінатами в цементному камені з утворенням етрингіту ЗСаО-Аі2О3-ЗСаSО4'SіН2О, що супроводжується значним збільшенням об'єму і виникненням руйнівних напружень. При більшій концентра­ції сульфатів (більше 1000 мг/л S042-) в капілярах цементного каменю кристалізується гіпс (гіпсова корозія).

Корозію цементного каменю викликає також взаємодія лугів цементу з активним кремнеземом, який міститься в таких мінералах, як опал, халцедон та ін., що зустрічаються в заповнювачах бетону. Хімічну корозіЮ цементного каменю викликають не тільки природні води. Його руйнують різні ХіМіЧні продукти в конструкціях промислових і сільськогосподарських підприємств (органічні кислоти, масла, розчини гліцерину і цукру).

Вияснення причин і механізму корозії цементного каменю дозволяє вибрати спосіб підгвищення його стійкості. У всіх випадках по­зитивно впливають підвищення густини бетону' за рахунок зменшення водовмісту і водоцементного відношення бетонної суміші, а також введения пластифікуючих, полімерних та ін. добавок. Більш стійкими до корозії вилуговування і сульфатної корозіі є цементи, які містять активні мшеральні добавки (пуцолановий і шлакопортландцемент). Для антикорозійного захисту застосовують просочування конструкції бітумом, петролатумом і іншими смолами, обробку поверхонь розчи­ном силікату натріЮ, кремнефтористих солей, а також пдроі3олюють бетон мастичними або рулонними бітумними і полімерними матеріа­лами, облицьовують його природним каменем, пластмасами , керамічними та іншими матеріалами.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]