9. Загальні відомості про неорганічні в'яжучі речовини. Класифікація.

Загальні відомості. Класифікація. Будівельними в'яжучими матеріалами називають матеріали призначенні для зв'язування різнорідних компонентів у штучні конгломерати (бетони, розчини, мастики та ін.). За складом їх можна розділити на: мінеральні (неорганічні), органічні та в'яжучі автоклавного твердіння.

Мінеральні в'яжучі – тонко дисперсні речовини, які при змішуванні з водою утворюють пластично-в'язке тісто, здатне внаслідок фізико-хімічних процесів самочинно тверднути й переходити у комбінований стан. Магнезіальні та шлаколужні в'яжучі, а також кислототривкий цемент замішують водними розчинами деяких солей та інших сполук. Залежно від умов твердіння мінеральні в'яжучі розподіляють на повітряні та гідравлічні.

Повітряні в'яжучі речовини здатні твердіти та зберігати міцність тільки на повітрі. До повітряних в'яжучих належать гіпсові, магнезіальні в'яжучі, повітряне вапно та рідке скло.

Гідравлічні в'яжучі речовини здатні твердіти і зберігати міцність, а іноді й підвищують її у часі не лише на повітрі, а й у воді. До цієї групи матеріалів належать портландцемент, глиноземистий цемент та в'яжучі на їх основі, гідравлічне вапно та вапняновміщуючі гідравлічні в'яжучі речовини, шлаколужні в'яжучі.

В’яжучі автоклавного твердіння – це речовини, здатні тверднути і давати міцний цементний камінь у автоклавах при підвищених температурі, тиску та вологості. До таких в’яжучих належать вапняно-кремнеземисті, вапняно-шлакові, нефеліновий цемент.

Для виробництва гіпсових в’яжучих речовин застосовують гірські породи, які складаються із двохводного гіпсу та ангідриду.Виробництво магнезіальних в’яжучих базується на природному магнезиті та доломіті.

Карбонатні гірські породи у вигляді вапняків, крейди, доломітів і мергелів є основою для отримання повітряного та гідравлічного вапна, романцементу, портландцементу. При виробництві портландцементу та його різновидів часто використовують штучні суміші вапняків або крейди та глинистих порід. Для цієї ж мети, а також для отримання змішаних клінкерних та безклінкерних цементів застосовують кремнеземисті гірські породи (діатоміт, трепел, опоку, вулканічний туф).

Високоглиноземисті породи (боксити), які складаються із гідроксиду алюмінію, використовують в суміші з вапняком для виробництва глиноземистого цементу. З побічних продуктів для виробництва різних в’яжучих речовин застосовують металургійні та інші шлаки, золи ТЕС. Виробляючи неорганічні в’яжучі, крім основної сировини застосовують різні спеціальні добавки, які надають в’яжучим потрібних властивостей.

10. Гіпсові в'яжучі. Основні властивості, що характеризують їх якість.

Властивості гіпсових в’яжучих речовин.Основні властивості гіпсових в’яжучих: тонкість помелу, водопотреба, строки тужавіння, міцність при згині та стиску, водостійкість.

Тонкість помелу характеризується масою гіпсового в’яжучого, яка лишається в наслідок просіювання на ситі з отворами розміром 0,2 мм. Залежно від ступеня помелу розрізняють в'яжучі грубого, середнього й тонкого помелу із залишком на ситі не більше як 23, 14 і 2% (позначаються відповідно І, ІІ, ІІІ).

Водопотреба гіпсового в’яжучого визначається кількістю води, необхідної для приготування гіпсового тіста стандартної консистенції і визначається за допомогою віскозиметра Суттарда (діаметр розпливу 1805 мм).

За строками тужавіння бувають такі в'яжучі: швидкотужавіючі (А), нормальнотужавіючі (Б) та повільнотужавіючі (В). Для перших двох груп початок тужавіння повинен наставати не раніше 2 та 6 хв., кінець не пізніше 15 та 30 хв. Для гіпсових в’яжучих групи В початок тужавіння настає не раніше 20 хв. Строки тужавіння визначаються на приладі Віка.

Міцнісні характеристики та марку гіпсового в’яжучого визначають випробуванням на згин і стиск зразків-балочок 40  40  160 мм з гіпсового тіста стандартної консистенції через 2 год. після виготовлення. Усі гіпсові в’яжучі діляться на 12 марок (табл. 1.) від Г2 до Г25, чисельне значення марки відповідає мінімальній границі міцності зразків на стиск у мегапаскалях (МПа).

Марки гіпсового в'яжучого

Марка	RСТ, МПа не менш як	RВИГ, МПа не менш як	Марка	RСТ, МПа не менш як	RВИГ, МПа не менш як
Г – 2	2	1.2	Г – 10	10	4.5
Г – 3	3	1.8	Г – 13	13	5.5
Г – 4	4	2.0	Г – 16	16	6.0
Г – 5	5	2.5	Г – 19	19	6.5
Г – 6	6	3.0	Г – 22	22	7.0
Г - 7	7	3.5	Г – 25	25	8.0

В умовних позначеннях базується марка гіпсового в’яжучого за міцністю, група по строкам тужавіння та тонкості помелу. Наприклад, маркою Г-5-А-ІІ позначено гіпс марки Г-5, швидкотужавіючий, середнього помелу.

Застосовують гіпсові в’яжучі для виготовлення гіпсової штукатурки, перегородочних стінових плит і панелей, вентиляційних коробів та інших деталей в будівлях і спорудах, які працюють при відносній вологості повітря, що не перевищує 65%.