41.Загалні відомості про будівельні розчини. Застосування.

Буд розчинами називають матеріали, отримані в результаті твердіння раціонально підібраної суміші неорганічного в’яжучого, дрібного заповнювача, води і необхідних добавок. Розчини призначені для кладочних штукатурних та спціальних робіт. Розчини класифікують за густиною в сухому стані на важкі та легкі,за видом в’яжучих – на цементні, вапняні, гіпсові, та змішані; за призначенням – кладочці, опоряджувальні та спеціальні.

42. Властивості будівельних розчинів.

Основними властивостями розчинної суміші є рухливість, легкоукладаність, водоутримувальна здатність, а затвердінню розчину – міцність, морозостійкість тощо.

Рухливість розчинної суміші визначають за глибиною занурення в суміш металевого конуса масою 300 г з кутом при вершині 30⁰.

Легкоукладальність — це здатність розчину легко з мінімальними затратами енергії вкладатись на основі тонким рівномірним за щільністю шаром, який міцно зчіплюється з поверхнею основи.

Водоутримувальна здатність характеризується властивістю розчину не розшаровуватись під час транспортування, зберігати достатню вологість у тонкому шарі на пористій основі.

Міцність затверділого розчину залежить від активності в’яжучої речовини. Міцність розчину характеризується маркою і визначається границею міцності при стиску зразка розміром 0,7×7,07×7,07 см, виготовленого з робочої розчинної суміші на відсмоктувальній основі після 28 діб твердіння при температурі 15…25⁰C.

Морозостійкість розчину характеризується числом циклів навпереміного заморожування та відтавання зразка-куба 7,07×7,07×7,07 см у насиченому водою стані з втратою маси до 5%. Розчини для зведення і зовнішнього штукатурення мають марки за морозостійкістю: F10, F15, F25, F35, F50. Для вологих умов експлуатації розчинні повинні мати вищі марки за морозостійкістю: F100, F150, F200, F300.

43. Види будівельних розчинів. Застосування.

Найбільш поширені в будівництві кладочні розчини, що служать для скріплення різноманітних каменів та рівномірного розподілу між ними зусиль. Цементні розчини застосовуються при зведені конструкцій, що піддаються систематичному впливові води. Опоряджувальні розчини застосов.для звичайних і декоративних штукатурних робіт. Спеціальні розчини поділ. на гідроізоляційні та цементно-піщані розчини. Вони служать для гідроізоляції з\б труб, за чеканки швів розтрубних труб та інших збірних елементів.

44.Азбестоцементні вироби. Вимоги до вихідних матеріалів, технологія виробництва, хар-ка основних виробів.

Азбестоцеме́нтні ви́роби — будівельні вироби, що виготовляються з суміші портландцементу, азбестового волокна і води. Співвідношення між азбестом і цементом у вазі 1:4. Після затужавіння утворюється штучний камінь сірого кольору.Об'ємна вага 1,6—2,1 т/м3,границя міцності при згині 100—250 кг/см2, при стисненні 600— 1 000 кг/см2.А. в. відзначаються довговічністю, водонепроникністю, стійкістю до лугів, теплотривкістю. Широко вживаються такі А. в.: хвилясті покрівельні листи, покрівельні плитки, труби, а також збірні вентиляційні коробки, зливні лійки, підвіконні дошки, карнизи, електроізоляц. щитки тощо.

Вихідними компонентами для виготовлення азбестоцементу є азбест, портландцемент та вода. Азбест зустрічається у природі у вигляді мінералів-силікатів, що мають волокнисту структуру; найбільш розповсюдженими є хризотил-азбест 3MgO2SiO22H2O. Для виготовлення листових азбестоцементних виробів використовують азбест 5..6 сортів, труб – 3..5 сортів.

Для виготовлення азбестоцементних виробів застосовують спеціальний вид портландцементу, властивості якого сприяють процесу фільтрації твердої фази із азбестоцементної суспензії та прискореному твердінню виробів. Дисперсність цього цементу хар-ся питомою поверхнею в межах 2200…3200 см2/г. Вміст вільного СаО у вихідному клінкері не повинен перевищувати 1 % , С3А – 8%, вміст С3S повинен складати не менше 52%. Початок тужавлення, на відміну від звичайного ПЦ, повинен наступати не раніше як через півтора години від замішування. Цемент для виготовлення азбестоцем. виробів не містить мінерал добавок і виготовляється двох марок – М400 та М500. Він додатково випробовується у віці 7 діб на згин.

Технологічний процес виготовлення азбестоцементних виробів включає проминання й розпушування, ретельне змішування отриманих тонких волокон з цементом у воді та утворення суспензії, формування виробів на листо- або трубофрмовочних машинах з наступною їх тепловою обробкою.

Листові вироби складають понад 85% всього обсягу азбестоцементу. Розрізняють хвилясті листи звичайного, зміцненого та уніфікованого профілю, а також періодичного профілю та середньо хвилясті. Межа міцності при згині у поперечному до гребенів хвиль напрямку повинна складати не менше 16 МПа. Плоскі пресовані та непресовані листи застосовують в основному для лицювання фасадів і внутрішніх стін будівель. Із плоских листів виготовл азбестоцементні панелі із теплоізоляційним шаром для улаштування покрівель та стін.

Промисловість виготовляється великий асортимент азбестоцементних труб. В залежності від призначення азбест-тні труби поділ на напірні та безнапірні. Вони мають високу стійкість проти корозії , не руйнуються під дією блукаючих струмів. Низька капілярна пористість забезпечує водонепроникність, морозостійкість азбестоцементних труб.