Макроекономічна рівновага

Мікроекономіка вивчає ринковий попит та ринкову пропозицію н окремому ринку. Макроекономіку, навпаки, цікавить агрегований попит на всю сукупність товарів і послуг та їх агрегована пропозиція Макроекономіка має справу не з окремими цінами на окремі товари, із загальним рівнем цін. Метою її аналізу є не рівновага на окремо ринку, а загальна економічна рівновага всієї системи.

Сукупний попит (AD)— це реальний обсяг національного вироб­ництва, який споживачі готові придбати при даній динаміці рівня цін. Складається з таких структурних елементів: попит на споживчі товари та послуги (С);попит на інвестиційні товари (І); попит на товари та послуги з боку держави (G); попит на експортні товари з боку іноземців (X):

AD = C + I+G + X.

Закон сукупного попитуполягає у тому, що за інших рівних умов реальний обсяг виробництва змінюється у зворотній залежності від рівня цін. На мал. 10.1 цей закон демонструє крива попиту AD. Її харак­тер аналогічний до характеру індивідуального попиту, але фактори або ефекти, що впливають на зміни сукупного попиту, зовсім інші.

Мал. 10.1.Криві сукупного попиту та сукупної пропозиції

По-перше, у розвиненій економіці спрацьовує ефект процентної ставки. Зрослий рівень цін потребує більшої кількості готівки, зростає процентна ставка за кредит (ціна за користування грошима), покупки та інвестиції скорочуються, скорочується попит на реальний обсяг ВВП.

По-друге, спрацьовує ефект багатства, тому що при зростанні цін знижується фіксована вартість банківських депозитів та цінних па­перів, а з ними — рівень реальних доходів та витрат населення. Нега­тивну дію ефекту багатства громадяни колишнього СРСР відчули у1992p., коли раптово знецінилися заощадження в Ощадбанку, а громадяни України - у 2008-2009pp. під впливом кризи.

По-третє, спрацьовує ефект імпортних закупівель, коли підвищення рівня цін на національному ринку зумовлює збільшення імпорту, зменшення сукупного попиту на вітчизняні товари та послуги.

До нецінових факторів сукупного попиту належать зміни у споживчих, інвестиційних, державних витратах та у витратах на чистий експорту. У 1991—1999pp. сукупний попит в Україні неухильно знижувався під впливом економічної кризи.

Сукупна пропозиція(AS) — це реальний обсяг національно виробництва, який може бути запропонований при окремій динаміці рівня цін.

Закон сукупноїпропозиції полягає у тому, що за інших рівних реальний обсяг виробництва зрештою змінюється у прямій залежить від рівня цін. Але графічне зображення сукупної пропозиції значно відрізняється від графічного зображення пропозиції на індивідуальному ринку, тому що воно враховує рівень зайнятості та фазу економічного циклу. Графік сукупної пропозиції складається з трьох час

Відрізок 0 Q₁ відображає зростання виробництва при незмін рівні цін. Це можливо у період неповної зайнятості та неповного використання обладнання, що характерно для депресії. Зростаючий с; ний попит спонукає використовувати виробничі потужності, були взяті до дії. Скорочується циклічне безробіття, але ціни на ресурси майже не змінюються.

Вертикальний відрізок, що відповідає повному обсягу вироби Q₃, означає, що економіка дійшла повного (природного) рівня з тості і починається піднесення. У цих умовах для продовження виробництва підприємці мають збільшувати заробітну плату, бо ресурс робітних вичерпаний, а її частка у складі витрат виробництва у розвинених країнах досить висока. Тиск сукупного попиту відображається на значному зростанні цін, спостерігається інфляційне зростання виробництва, але реального розширення його обсягу не відбувається.

Відрізок Q₁Q₃ — проміжний. Означає пожвавлення, незначне зростання цін при збільшенні обсягу національного виробництва.

Таким чином, графік показує модель, в якій розкладається номінальне зростання національного виробництва на реальне та інфляційне залежно від фази циклу.

До нецінових факторів сукупної пропозиції належать ті, що можуть змінити величину витрат виробництва: ціни на застосовувані економічні ресурси, зростання продуктивності праці, зміни правових норм (по­даткових ставок, субсидій, характеру регулювання тощо).

Головна умова макроекономічної рівноваги полягає у збалансова­ності між сукупним попитом та сукупною пропозицією. Це забезпечує рівноважний обсяг національного виробництва. На графіку краща макроекономічна рівновага, за якої відбувається зростання реального національного виробництва, відображена у точціP₂Q₂. На практиці до­сягти його досить складно. Ще складніше — забезпечити при цьому зростання національного доходу. Це потребує від політиків профе­сіоналізму, розуміння інституціонального середовища, з урахуванням якого потрібно підтримувати макроекономічну рівновагу, а також по­літичної волі для вирішення цього складного завдання.

Основні поняття: макроекономіка, національна економіка, макроекономічна модель, валовий внутрішній продукт, додана вартість, осо­бисті споживчі видатки, валові приватні інвестиції, державні закупівлі товарів та послуг, чистий експорт, індекс споживчих цін, дефлятор ВВП, номінальний і реальний ВВП, чистий національний продукт, на­ціональний дохід, особистий дохід, дохід, що є в розпорядженні особи, національне багатство, сукупний попит, сукупна пропозиція, макроекономічна рівновага.