Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КАМІНСЬКА Книга економіка.dot.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Інфляція: суть та види. Антиінфляційна політика держави

У попередніх темах інфляція розглядалася як переповнення обігу грошовими знаками відносно золота, товарів та іноземних, тобто понад дійсну потребу національної економіки. Інфляція дисбаланс попиту й пропозиції, що виявляється у зростанні цін тазниженні купівельної вартості грошей.

В обмеженому варіанті інфляція виникла ще у XVI ст. П XX ст. вона набула вже постійного, хронічного характеру внаслідок порушення закону грошового обігу. Перша передумова інфляції пов’язана з витісненням золота паперовими грошима після кризи 1929-1933pp. До цього моменту у сфері обміну була така кількість грошей,яка відповідала товарному обігу. Зайві повноцінні гроші осідали як скарби. У першій половині XX ст. виникла валюта як міжнародні рахунковий засіб, поширилися безготівкові розрахунки, почастішала емісія грошей. Усе це призвело до зростання грошової маси порівняно з товарною масою та вибуху інфляції в розвинених країнах. Інша умова інфляції — це розширення державної присутності в економіці удругій половині XX ст. під впливом кейнсіанських ідей.

Причини інфляції в національній економіці поділяють на внутрішні й зовнішні. До внутрішніх причин належать: емісія грошей для покриття дефіциту держбюджету; структурна деформація економіки; за виробництва; монополізація ринків; збільшення державної допомоги нерентабельним підприємствам, списання їм боргів; переважання пів зростання зарплати над темпами зростання продуктивності високі податки й процентні ставки за кредит, які стримують інвестиції розширення бізнесу та пропозицію товарів.

До зовнішніх причин належать структурні світові кризи (сировинна, енергетична, продовольча), які супроводжуються багатократним зростанням цін на сировину, нафту і продовольство.

Розрізняють відкриту та пригнічену інфляцію. Відкрита (ці інфляція діє в умовах ринку і проявляється у зростанні цін. Її можна класифікувати за різними критеріями.

1. За темпами зростання цін:

  • повзуча, або помірна, інфляція, коли ціни зростають до 10 % нарік. Вона характерна для всіх стабільних економік (Дж. Кейнс доводив її корисність). Стимулює процеси інвестування та економічного зростання;

  • галопуюча інфляція, з річними темпами зростання від 20 до 200 %. Гроші втрачають свою цінність. Люди зберігають лише їх мінімум, необхідний для повсякденних покупок. Фінансові ринки впадають у деп­ресію, відбувається відплив капіталу в офшорні зони. Світова фінансова та внутрішньополітична криза в Україні підштовхнули до інфляції (за ре­зультатами 2008 р.) у 22,3 %;

  • гіперінфляція — зростання цін щоденно сягає 1—20 %, а на рік — понад 1000 %, і виникає повний розлад грошового обігу. У червні 2008 р. у Зімбабве поставлено абсолютний світовий рекорд інфляції — 11,27 млн %. Найбільше гіперінфляція впливає на перерозподіл націо­нального багатства (зрозуміло, що не на користь бідних). Вона пород­жує недовіру до грошей, бартерні угоди, натуралізацію заробітної пла­ти. В Україні гіперінфляцію було зафіксовано в 1993—1994pp., тобто на початку ринкової трансформації. Люди не бажали тримати свої за­ощадження у грошовій формі і прагнули вкласти їх у матеріальні цінності. Здійснення грошової реформи, введення у 1996 р. гривні й подальше регулювання грошового обігу допомогли знизити інфляцію до помірного рівня.

2. За рівновагою:

  • збалансована інфляція, коли ціни різних товарних груп підніма­ються рівномірно;

  • незбалансована інфляція, коли співвідношення у зростанні цін різних товарних груп змінюється.

3. Залежно від ступеня передбачуваності зростання цін:

  • очікувана (прогнозована) інфляція дає змогу зменшити втрати від інфляції;

  • неочікувана (непрогнозована) інфляція призводить до зниження Усіх видів фіксованих доходів (зокрема медичних працівників) та пере­розподілу доходу між кредиторами і позичальниками.

Прихована (пригнічена) інфляція діє в умовах надмірного держав­ного втручання в економіку і проявляється у зникненні товарів, зростанні їх дефіциту. Наприклад, темпи зростання вкладів населення в Ощадний банк СРСР з 1970 по 1990 р. перевищували у 2,5 разу роз­дрібний товарообіг. Таким чином формувався інфляційний потенціал. Розрізняють інфляцію попиту та інфляцію пропозиції. Інфляція попиту означає ситуацію, коли надто багато грошей «полює» за товарами або в умовах ажіотажного попиту, який призводить до злету цін. Інфляція пропозиції виникає, якщо зростання цін супроводжується збільшенням виробничих витрат на одиницю продукції та зменшенням сукупності пропозиції. Наприклад, підвищення цін на газ й інші енергоносії або невпинний тиск податкового тягаря призводять до інфляції пропозиції.

Поєднання інфляції попиту та інфляції пропозиції утворює інфляційну спіраль. У цьому процесі ключову роль відіграють інфляційні очікування економічних агентів. Поєднання інфляції й рецесії називаютьстагфляцією. Фінансова стабілізація є однією зі складових макроекономічної політики держави. Проте вона не може бути самоціллю. М ширша — позитивний вплив грошової системи на економічне зростання й рівня реальних доходів населення. Наприклад, якщо інфляція стримується невиплатою заробітної плати, це призводить до різкого падіння життєвого рівня людей, пригнічення попиту та обмеження інвестицій у людський капітал. Така монетарна політика навіть шкідлива.

Один з методів подолання інфляції — дефляція (процес, протилежний інфляції). Держава свідомо скорочує кількість грошей щодо їх н обхідного обсягу. Дефляція була характерною для травня-липня 2010 Але цей захід тимчасовий, він не зачіпає глибинних процесів.

Доцільні такі шляхи запобігання інфляції в Україні: 1) демонополізація економіки; 2) структурна перебудова реального сектору економіки, збільшення частки конкурентоспроможних галузей, перехід на ресурсозберігальні технології; 3) відмова від зайвих дотацій та пільг, що породжують утриманство підприємств; 4) докорінна зміна податкової-політики: вона має стимулювати зростання держбюджету за рахунок і пожвавлення ділової активності; 5) підтримання позитивного платіжного балансу; 6) створення привабливого інвестиційного клімату; 7) оздоровлення регіональних фінансів.

Основні поняття: економічне зростання, екстенсивне зростання, інтенсивне зростання, змішаний тип зростання, темпи зростання, споживання, заощадження, інвестиції, економічний цикл, криза (спад), депресія (стагнація), пожвавлення (експансія), піднесення (бум), рецесія, безробіття, фрикційне безробіття, структурне безробіття, циклічне безробіття, інфляція, відкрита (цінова) інфляція, повзуча (помір" інфляція, галопуюча інфляція, гіперінфляція, збалансована інфляція, незбалансована інфляція, очікувана (прогнозована) інфляція, прихована на інфляція, інфляційні очікування, стагфляція, дефляція.