6.5 Системи управління запасами

Створення запасів матеріальних ресурсів – основне питання планування МТЗ, тому перебуває під постійним контролем працівників постачання.

Управління запасами є проблемою, загальною для підприємств і фірм будь-якого сектору системи господарювання. Існує багато причин, з яких фірми йдуть на створення запасів. Основним доказом є те, що на підприємстві має бути певна кількість матеріальних ресурсів для підтримання виробничого процесу. За відсутності необхідного запасу підприємство може зазнати значних збитків.

Створюючи запас, необхідно враховувати, що розширення асортименту товарів на ринку приводить до скорочення життєвого циклу товару, а також впливає на поведінку партнерів, покупців і конкурентів. Запаси – це оборотний капітал; чим їх менше, тим ефективніше виробництво. Критерієм оптимізації запасів слугують витрати зберігання закупівель; утримання запасів тощо. Витрати закупівель охоплюють:

• витрати на оформлення замовлення;

• витрати на оформлення угоди з поставок;

• транспортні витрати;

• витрати на складування та зберігання.

Деякі витрати фіксуються в замовленні й не залежать від його обсягу, інші, наприклад транспортні та складські, перебувають у прямій залежності від величини замовлення.

Перспективним методом управління запасами є управління запасами «точно в строк».

«Точно в строк» – це філософія, яка може бути застосована в логістиці до всіх аспектів підприємництва, у тому числі виробниц­тва, відвантаження та закупівлі товарів.

Особливе значення для реалізації принципу «точно в строк» мають такі аспекти, як закупівля та виробництво разом з контролем якості.

Принцип «точно в строк» застосовують для скорочення або ліквідації запасів. Передбачається наявність потрібного матеріалу у відповідному товарно-розподільчому центрі в потрібний час та доставка його на наступний день після замовлення, причому в належному стані й без втрат.

Принцип «точно в строк» передбачає наявність кількох надійних постачальників на тривалий термін з гарантією високої якості обслуговування. Для успішної реалізації цього методу велике значення має спосіб транспортування вантажів. За використання методу «точно в строк» на деяких компаніях спостерігається тенденція до скорочення кількості постачальників та їх географіч­ного наближення до споживачів.

Під час управління запасами будь-якого товару потрібно відповісти на два запитання – коли поповнювати запас та який повинен бути розмір замовлення на поповнення? По суті кожне рішення, яке приймають під час управління запасами будь-якої організації незалежно від складності системи забезпечення, так чи інакше пов’язано з питанням про те, скільки замовляти й коли замовляти. Для вирішення цих питань існують певні системи управління запасами:

• з фіксованим розміром замовлення;

• фіксованим інтервалом між замовленнями (з постійним рів­нем запасу) [47].

Решта систем є різновидами цих двох систем.

Розглянемо докладно систему з фіксованим розміром запасу. Вона є простою, класичною. У цій системі розмір замовлення є постій­ною величиною, і повторне замовлення подають у разі зменшення наявних запасів до певного критичного рівня «точки замовлення».

Ця система ґрунтується на виборі розміру партії, який мінімізує загальні витрати управління запасами, що складаються з витрат виконання замовлення й витрат зберігання запасів.

Витрати виконання замовлення – це накладні витрати, які пов’язані з реалізацією замовлення й залежать від розміру замовлення.

Якщо ВВ_зам – витрати виконання замовлення, а РП – розмір партії, то витрати виконання замовлення на одиницю товару будуть ВВ_зам/РП.

Для визначення річних затрат виконання замовлення витрати виконання замовлення, які припадають на одиницю товару, необхідно помножити на ТР – кількість товару, реалізованого за рік, тобто ВВ_зам/РП х ТР.

Залежність річних витрат виконання замовлення від його розміру показано на рисунку 6.1.

Річні витрати виконання замовлення зменшуються в разі збіль­шення розміру партії, також змінюються витрати виконання замовлення, які припадають на одиницю товару (рис. 6.1).

Витрати зберігання запасів охоплюють витрати, пов’язані з фізичним зберіганням товарів на складі, та можливі відсотки на капітал, укладений у запаси. Ці витрати виражають у відсотках від закупівельної ціни за певний час.

Рисунок 6.1 – Витрати виконання замовлення залежно від розміру партії поставки

Якщо ЦЗ – закупівельна ціна одиниці товару, ВЗ_б – витрати зберігання, виражені як частка цієї ціни, то ЦЗ х ВЗ_б – річні витрати зберігання товару.

Рисунок 6.2 – Залежність витрат на зберігання запасу від розміру партії поставок

Витрати зберігання визначаються середнім рівнем запасів. За постійної інтенсивності збуту річні витрати зберігання запасів становлять:

, (6.5)

На рисунку 6.2 видно, що витрати у разі збільшення розміру партії поставок зростають лінійно.

Загальні річні витрати управління запасом – це сума річних витрат виконання замовлення та річних витрат зберігання запасів, тобто

, (6.6)

Застосовують і іншу форму розрахунку річних витрат:

, (6.7)

де ЦЗ₁ – закупівельна ціна одиниці товару.

Залежність річних витрат управління запасами від розміру замовлення подано на рисунку 6.3.

Рисунок 6.3 – Залежність річних витрат на управління запасами від розміру замовлення:

1 – витрати на зберігання запасів; 2 – витрати на виконання замовлення; 3 – загальні витрати на управління запасом

Крива загальних річних витрат є пологою близько точки міні­муму. Це свідчить про те, що біля точки мінімуму розмір запасу може коливатися в деяких межах без їх істотної зміни.

Значення розміру партії, яка мінімізує річні витрати управління запасами, називають найбільш економним розміром замовлення й позначають РЗ_ек.

Оптимальний розмір партії (РП_опт) розраховують виходячи із загальних витрат, за формулою Уілсона:

, (6.8)

За системи з фіксованим інтервалом між замовленнями витрат на управління запасом немає. Через постійні інтервали часу з’ясо­вують стан запасів і залежно від цього подають замовлення.