9.4 Планування діяльності ремонтного виробництва

Роботи з технічного обслуговування та ремонту устаткування планують на підприємствах у формі перспективного плану, річних і місячних планів-графіків планово-попереджу­вального ремонту (ППР).

Основою планування й оцінювання діяльності ремонтної служ­би та її структурних підрозділів є техніко-економічні показники.

Планові показники ремонтно-механічного цеху (РМЦ) розроб­ляє відділ головного механіка за участю планово-економічного відділу підприємства.

Основними розділами плану є:

• виробнича програма;

• чисельність, заробітна плата;

• собівартість.

Виробничу програму РМЦ визначають згідно з графіком ППР.

Дату чергового планового ремонту визначають, беручи до уваги дату попереднього ремонту, відпрацьований час і стан устаткування.

На графіку щодо кожного верстата зазначаються види чергових ремонтів, строки виконання кожного ремонту та огляду протягом року. На підставі річних графіків з урахуванням вимог рівномірності завантаження ремонтних підрозділів розробляють місячні графіки.

Для погодження планів-графіків ремонту з планом основного виробництва потрібно по можливості рівномірно розподіляти простої в ремонті за кварталами та місяцями року для однотипного устаткування й забезпечувати рівномірне завантаження ремонтних робітників.

Будуючи графіки огляду та перевірок, ураховують періодичність профілактичних робіт і відповідні норми часу на виконання цих робіт.

Обсяги трудомісткості ремонтних робіт обчислюють як добуток загальної кількості ремонтних одиниць, тобто таких, що підлягають ремонту, на трудомісткість одиниці ремонтної складності за видами ремонтів.

Середньорічний обсяг ремонтних робіт Q_p можна визначити скориставшись формулою:

(9.7)

де q_к, q_с, q_м, q_о – трудомісткість відповідно капітального, середнього, малого ремонту та огляду на одну ремонтну одиницю, людино-год;

n_к, n_с, n_м, n_о – кількість відповідно капітальних, середніх і малих ремонтів та оглядів у міжремонтному циклі;

Т_ц – тривалість міжремонтного циклу, років;

ΣR – загальна кількість ремонтних одиниць усього устаткування, що працює в цеху.

Обсяги робіт на рік уточнюють за річним планом-графіком ремонту устаткування.

Річний обсяг робіт із міжремонтного обслуговування обчислюють так:

(9.8)

де Ф_р – річний розрахунковий фонд часу роботи одного верстата, год;

КЗМ – змінність роботи обслуговуваного обладнання;

НО_обс – норма обслуговування на одного робітника за зміну, рем. од.

До складу робітників РМЦ належать робітники-верстатники, слюсарі, термісти, котельники та ін.

Розрізняють дві групи робітників, до розрахунку чисельності яких підходять по-різному.

До 1-ї групи належать робітники, зайняті плановими ремонтами. Їх чисельність визначають за формулою:

(9.9)

де – трудомісткість слюсарних робіт, нормо-год;

Ф_р – річний фонд робочого часу одного робітника, год;

К_в.н – коефіцієнт виконання норм.

До 2-ї групи належать робітники, праця яких погано піддається нормуванню. Це робітники з технічного обслуговування устат­кування, мастильники, чергові слюсарі та ін. Зміст і обсяг робіт цієї групи робітників протягом зміни не є сталими.

Чисельність робітників цієї групи визначають за формулою:

(9.10)

де ΣR – загальна кількість ремонтних одиниць складності устаткування;

КЗМ – коефіцієнт змінності роботи устаткування;

НО – норматив обслуговування ремонтних одиниць на одного робітника за зміну.