1.5 Організація планування на підприємстві. Структура планових органів

Відповідно до законодавства України сучасне вітчизняне підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку.

Організація планово-економічної роботи багато в чому залежить від розміру й типу підприємства. На малих підприємствах не існує глибокого поділу управлінських функцій і вищі керівники самостійно визначають всі деталі планування й організації виробництва.

На великих і середніх підприємствах розроблення стратегічних, тактичних і календарних планів здійснюється з урахуванням прийнятої організаційної структури, розподілу обов’язків між колективами різних служб, підпорядкованості управлінців, контролю й координації всіх функцій організації як єдиного цілого.

Успішність, ефективність системи планування визначається, значною мірою, рівнем її організації, яка спрямована на планомірне поєднання основних елементів системи планування, включаючи такі компоненти:

• плановий персонал;

• механізм планування;

• процес обґрунтування, прийняття та реалізацію планових рішень;

• засоби, що забезпечують процес планування ( інформаційне, технічне, математико-програмне та організаційне).

Організаційна структура планування може мати такі форми:

• організаційну структуру з централізованими функціями планування;

• організаційну структуру з децентралізованими функціями планування.

Організаційно-централізоване планування на більшості великих і середніх підприємств здійснюється «зверху вниз». При такому підході планові стратегії розробляються на вищому рівні управління, де визначаються цілі, основні напрямки й головні господарські завдання розвитку підприємства й проводиться взаємоузгодження нових пропозицій і механізму їх реалізації. Наступним етапом ці цілі, завдання й показники в більш деталізованій конкретній формі включаються в плани підрозділів. Це вже технологічне планування, що встановлює пропорції й обсяги виробництва за всіма видами продукції, що випускається. Після узгодження планових завдань із конкретними виконавцями плани остаточно затверджуються вищим керівництвом підприємства.

Децентралізоване планування (планування «знизу наверх») здійснюється від планів на місцях через плани підрозділів до загального плану шляхом узгодження, об’єднання і корегування. Цілі, стратегії й виробничі плани формуються підрозділами підприємств. До прерогативи планового відділу входять тільки встановлення форм планових документів і координація планової діяльності оперативних підрозділів. Однак навіть при плануванні «знизу наверх» стратегічні ідеї можуть бути висунуті керівництвом підприємства.

Питання для самоперевірки

1. У чому полягає сутність планування як науки?

2. Яке уявлення про планування дає загальноекономічна позиція?

3. Як розглядається планування з управлінської позиції?

4. Яким є зміст планування в контексті основних філософських концепцій?

5. Що таке раціональний вибір? За якими критеріями його можна здійснити?

6. До яких первинних груп можна звести розмаїття цілей діяльності сучасного підприємства?

7. Як відбувається процес планування з погляду здійснення управлінських функцій на підприємстві?

8. Що зменшує ризикованість планових управлінських рішень за умов зменшення передбачуваності ситуацій?

9. У чому проявляється кумулятивний ефект дії чинників дина­мічного зовнішнього середовища та як це впливає на планування?

10. Яким є зміст планування у процесному аспекті?