- •Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття
- •Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття
- •Самостійна аудиторна робота студентів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття
- •Самостійна аудиторна робота студентів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття
- •Самостійна аудиторна робота студентів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття
- •Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття
- •Самостійна аудиторна робота студентів
- •Самостійна аудиторна робота студентів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття
- •Самостійна аудиторна робота студентів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття
- •Самостійна аудиторна робота студентів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття
- •Самостійна аудиторна робота студентів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття
- •Самостійна аудиторна робота студентів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття
- •Самостійна аудиторна робота студентів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття
- •Самостійна аудиторна робота студентів
Самостійна аудиторна робота студентів
І. Студенти працюють з хворими в палатах. На основі скарг, анамнезу хвороби і життя, даних об’єктивного та додаткових методів дослідження ставлять діагноз. Враховуючи фармакокінетику, фармакодинаміку препаратів, побічні дії ліків та особливості їх взаємодії між собою призначають хворим лікування. Результати проведеної роботи доповідають на заключному етапі заняття.
ІІ. Контроль кінцевого рівня знань згідно запитань для заключного етапу.
Література.
1. Бабак О.Я., Біловол О.М., Чекман І.С., Клінічна фармакологія. – Київ: Медицина, 2008.- 766 с.
2. Дроговоз С.М. Фармакологія на долонях.- Харків, 2009 с.
3. Дроговоз С.М. Побочное действие лекарств.- Харьков.- 2010.- С.457
4. Латогуз І.К., Мала Л.Т., Циганенко А.Я., Клінічна фармакологія. – Харків: „Основа”, 1995. – в 2-х томах.
5. Нейко Є.М., Боцюрко В.І. Внутрішні хвороби. Івано-Франківськ.-1997.-540с.
6. Середюк Н.М., Волошинський О.Д., Купновицька І.Г., Вакалюк І.П. і співавт. Діагностика невідкладних станів.- Івано-Франківськ.- 1997.- 98 с.
7. Чекман І.С., Горчакова Н.О., Туманов В.А. Фармакологія\\ Підручник. – Київ.- 2001.- 598 с.
Методичну розробку підготувала доцент Дзвіняцька О.Ф.
Методична розробка для студентів до ведення практичного заняття № 6
Тема: Клінічна фармакологія серцевих глікозидів та діуретиків. Фармакотерапія гострої і хронічної серцевої недостатності
Актуальність теми: Серцева недостатність є причиною погіршення якості життя та смерті значнї кількості людей на планеті. Необхідність в постійній лікарській опіці пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та своєчасне надання допомоги хворим з гострою серцевою недостатністю вимагає від лікаря глибоких знань клінічної фармакології кардіотонічних засобів та діуретиків і вміння їх раціонально застосовувати..
Навчальні цілі:
Знати: фармакокінетику, фармакодинаміку, особливості дозування та побічні дії кардіотонічих засобів та діуретиків, особливості взаємодії даних препаратів з іншими групами ліків.
Вміти: призначати комплексне лікування хворим на хронічну та гостру серцеву недостатність та надати невідкладну медичну допомогу пацієнтам у випадку інтоксикації препаратами даних груп.
Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття
І. Запитання для контролю рівня знань:
1. Історія впровадження серцевих глікозидів. Особливості хімічної структури препаратів.
2. Класифікація серцевих глікозидів за особливостями фармакокінетики. Фармакокінетика полярних і неполярних серцевих глікозидів.
3. Особливості фармакодинаміки серцевих глікозидів. Кардіальна і позакардіальна дія препаратів.
4. Покази до призначення препаратів, особливості їх дозування, шляхи введення. Тактики лікування серцевими глікозидами в залежності від темпу насичення препарату в крові та його фармакологічних характеристик.
5. Глікозидна інтоксикація, причини виникнення, клінічні прояви. Лікарська тактика у випадку глікозидної інтоксикації. Причини виникнення, профілактика.
6. Клінічна фармакологія діуретиків-салуретиків. Класифікація за локалізацією їх дії в нефроні. Фармакокінетика та фармакодинаміка діуретиків першого та другого класів. Особливості клінічного прзначення та побічні дії.
7. Фармакокінетика і фармакодинаміка діуретиків, які діють на рівні петлі Генле. Особливості клінічного застосування та побічні дії препаратів.
8. Фармакокінетика і фармакодинаміка діуретиків, які діють на рівні дистальних канальців (калійзберігаючі діуретики). Особливості клінічного застосування та побічні дії препаратів.
9. Тактики активної та підтримуючої терапії при лікуванні діуретиками. Побічні та небажані ефекти при лікуванні діуретиками та можливості їх попередження та лікування.
10. Особливості фармакотерапії хронічної серцевої недостатності. Препарати, дози, шляхи введення.
11. Особливості фармакотерапії гострої серцевої недостатності. Препарати, дози, шляхи введення.
12. Особливості взаємодії кардіотонічних та сечогінних засобів між собою та з іншими групами ліків.
ІІ. Вивчіть форми випуску і особливості дозування наступних препаратів:
Дігоксин, целанід, корглікон, строфантин, добутамін, допамін, каптоприл, морфіну гідрохлорид, преднізолону гемісукцинат, фуросемід, буфенокс, кислота етакринова, спіронолактон, маніт, панангін, калію хлорид, унітіол.
ІІІ. Розв’яжіть ситуаційні задачі:
1. Хвора Д., 70 років, звернулася до дільничного терапевта з приводу харчового отруєння. Останні 2 дні жінка відмічає нудоту, періодичну блювоту, нещодавно з’явилися жовті кола перед очима, та перебої в роботі серця.
Якою на Вашу думку повинна бути тактика лікаря, коли відомо, що дана особа знаходиться на обліку з діагнозом хронічної серцевої недостатності і отримує дігоксин по 0,25 мг 2 рази на день, каптоприл по 12,5 мг 3 рази на день та фуросемід по 40 мг 1 раз на тиждень? Які заходи щодо лікування хворої необхідно провести? Якою повинна бути тактика подальшого лікування пацієнтки?
2. Хворий К., 60 років, поступив в реанімаційне відділення із скаргами на виражену задуху, клекочуче дихання, періодичний кашель з виділенням харкотиння пінистого характеру. Попередньо ніколи не хворів і не лікувався.
Поставте попередній діагноз. Що необхідно зробити для встановлення кінцевого діагнозу? Прнизначте хворому лікування.
