- •Теми лабораторних занять
- •Загальні правила виконання лабораторного практикуму
- •Надання першої допомоги
- •Хімічні реактиви, їх зберігання та робота з ними
- •Хімічний посуд
- •Посуд загального призначення
- •Посуд спеціального призначення
- •Мірний посуд
- •Лабораторна робота № 2. Основні закони хімії. Визначення еквівалентної маси цинку
- •Теоретичний мінімум.
- •Нескляний посуд
- •Хід виконання роботи
- •Обробка результату
- •Контрольні питання та завдання
- •Хід виконання роботи
- •Обробка результатів
- •Теоретичний мінімум
- •Хід виконання роботи
- •Обробка результатів
- •Дослід 2. Вивчення впливу каталізатора (інгібітору) на швидкість реакції
- •Теоретичний мінімум
- •Характерні особливрсті каталізаторів
- •Хід виконання роботи
- •1. Каталітична дія іонів купруму на швидкість окиснення калій йодиду пероксидом водню в кислому середовищі
- •2. Уповільнення взаємодії нітратної кислоти з міддю за допомогою тіосечовини.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 4. Визначення теплового ефекту реакції нейтралізації
- •Теоретичний мінімум
- •Хід виконання роботи
- •Обробка результатів
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 5 Приготування розчинів певної концентрації.
- •Теоретичний мінімум
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 6.
- •Слабкої кислоти
- •Теоретичний мінімум
- •Хід виконання роботи
- •Обробка результатів
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 7. Гідроліз солей
- •Теоретичний мінімум
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 8. Окисно – відновні реакції.
- •Теоретичний мінімум
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 9. Вивчення методів добування неорганічних сполук різних класів та їх властивостей
- •Теоретичний мінімум
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 10. Хімія елементів та їхнів сполук. Водень. Кисень. Гідроген пероксид. Методи добування та їх властивості
- •Теоретичний мінімум
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 11. Хімія елементів та їх сполуки. Елементи I та II групи, головної підгрупи.
- •Теоретичний мінімум
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні питання та завдання
- •Теоретичний мінімум
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні питання та завдання
- •Дослідження властивостей сульфурвмісних сполук
- •Теоретичний мінімум
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 13. Хімія елементів та їх сполуки. Дослідження властивостей сполук мангану та хрому.
- •Теоретичний мінімум
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 14. Вивчення властивостей елементів підгрупи феруму. Синтез сполук феруму, кобальту, нікелю.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 15. Комплексні сполуки. Методи отримання та їх хімічні властивості
- •Теоретичний мінімум
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 16. Твердість води. Визначення зальної твердості води комплексонометричним методом.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Обробка результатів
- •Контрольні питання та завдання
- •Додаток
- •Рекомендована література.
Дослідження властивостей сульфурвмісних сполук
Мета роботи: вивчити хімічні властивості сульфурвмісних сполук.
Матеріали і обладнання: розчини солей: калій перманганат (KMnO4) 0,5 н, плюмбум нітрат (Pb(NO3)2) 0,5 н, манган(ІІ) сульфат (MnSO4) 0,5 н, натрій сульфат (Na2SO4) 2 н, барій хлорид (BaCl2) 2 н; хлоридна кислота (HCl) 2 н, нітратна кислота (HNO3) 2 н, сульфатна кислота (H2SO4) конц. (густина 1,98 г/см3); свіжовиготовлений розчин амоній сульфід ((NH4)2S;. мідний дріт (Cu метал.), цинк (Zn) (гранули), залізна стружка (Fe метал.); штативи з пробірками, скляні палички, пробіркотримачі, спиртівка, термометр, лакмусовий папір, папір звичайний.
Теоретичний мінімум
Сульфур – належить до р-елементів VІА-групи третього періоду. Будова зовнішньої оболонки атома 3s23р4. Число неспарених електронів у атомі сульфуру може бути збільшено шляхом переходу s- і р-електронів на d-підрівень зовнішньої електронної оболонки. У зв'язку з цим, сульфур може проявляти валентність, яка дорівнює не лише ІІ, але також IV і VI.
Сульфур трапляється в природі як у вільному стані, так і в різних сполуках. Загальний вміст сульфуру в земній корі становить 0,1%. При звичайному тиску сірка утворює крихкі кристали жовтого кольору, плавкі при температурі 112,8 0С.
Сірка нерозчинна у воді, досить добре розчиняється в органічних розчинниках. Утворює декілька алотропних модифікацій – ромбічну, моноклінну і пластичну.
Типовий неметал, реагує з багатьма металами; наприклад, з міддю, залізом, цинком, сірка сполучається безпосередньо, утворюючи сульфіди.
Сульфур взаємодіє майже зі всіма неметалами. Воднева сполука сульфуру - сірководень H2S – безбарвний газ із характерним запахом білка, що гниє, горить блакитним полум'ям:
2H2S + 3O2 → 2H2O + SO2.
В умовах нестачі кисню і більш низькій температурі сірководень окиснюється тільки до вільної сірки.
Сірководень розчинимо у воді (один об'єм води розчиняє 2,5 об'єму сірководню). Розчин сірководню у воді називається сірководневою водою, це слабка двохосновна кислота, утворює два ряди солей – середні і кислі (натрій сульфід Na2S і натрій гідрогенсульфід NaHS).
Сірководень – сильний відновник, оскільки сульфур, що входить до складу має ступінь окиснення (-2):
H2S + 4Cl2 + 4 H2O → H2SO4 + 8HCl.
Сульфур утворює два оксиди – SO2 сульфур(IV) оксид і SO3 сульфур(VI) оксид.
Сульфур(IV) оксид SO2 (діоксид сірки) – безбарвний газ з різким запахом, добре розчиняється у воді, розчин діоксиду сірки у воді – сульфітна кислота H2SO3.
Сульфітна кислота утворює два ряди солей – сульфіти і гідрогенсульфіти, які застосовують в текстильній промисловості під час фарбування тканин.
Сульфітна кислота виявляє окисно-відновну двоїстість:
H2SO3 + Cl2 + H2O → H2SO4 + 2HCl;
H2SO3 + 2H2S → 3S + 3H2O
Сульфур(VI) оксид SO3 ( (триоксид сірки) – безбарвна рідина густиною 1,92 г/мл, з температурою кипіння 44,7 0С і температурою кристалізації 16,8 0С.
Триоксид сірки – ангідрид сульфатної кислоти, яка утворюється при взаємодії SO3 з водою:
SO3(рід) + H2O(рід) → H2SO4(рід).
Безводна сульфатна кислота – безбарвна масляниста рідина з температурою кристалізації 10,3 0С, розчиняється у воді з виділенням великої кількості теплоти. Тому, щоб уникнути розбризкування розігрітого поверхневого шара розчину, треба вливати сульфатну кислоту у воду невеликими порціями.
Концентрована сульфатна кислота – сильний окисник, вона окиснює HI і HBr до вільних галогенів, вугілля – до С, сірку – до SO2.
Схеми взаємодії сульфатної кислоти з металами наведені в таблицях 12.6 і 12.7.
Таблиця 12.6. - Взаємодія розбавленої сірчаної кислоти з металами
H2SO4(розб) (окисник Н+) |
||
Активні (Li, K, Ca, Mg) |
Середньої активності (Ti, Cr, Zn, Fe, Ni, Sn, Pb) |
Малоактивні |
реагують |
реагують і пасивують ( Pb) |
не реагують |
Продуктом відновлення розбавленої сульфатної кислоти є газоподібний водень.
Таблиця 12.7 - Взаємодія концентрованої сірчаної кислоти з металами
H2SO4(конц) (окисник S+6) |
||
Активні (Li, K, Ca, Mg) |
Середньої активності (Al, Ti, Cr, Zn, Fe, Ni, Sn, Pb) |
Малоактивні |
реагують |
реагують і пасивують: (Al, Fe, Cr) |
Реагують: Cu, Hg не реагують: Ag, Au, Ru, Os, Rh, Ir, Pt |
Кислота відновлюється переважно до таких продуктів: |
||
H2S, S |
SO2, S |
SO2 |
Сульфатна кислота – сильна двохосновна кислота, утворює два ряди солей: середні та кислі (наприклад, натрій сульфат Na2SO4 і натрій гідрогенсульфат NaHSO4).
При кип’ятінні розчину Na2SO3 з подрібненою сіркою утворюється натрій тіосульфат Na2S2O3 чи Na2SO3S
Na2SO3 + S = Na2S2O3
Натрій тіосульфат – це безбарвні прозорі кристали без запаху, які легко розчиняються у воді. Na2S2O3 - сильний відновник.
