Посуд спеціального призначення

Ексикатори (рис.14) – прилади, які використовують для повільного висушування та для зберігання речовин, які легко поглинають вологу з повітря. Обов’язково до ексікатора кладуть водопоглинаючі речовини: хлористий кальцій, силікагель чи окис алюмінію (безводну) та інш.

Також до посуду спеціального призначення відносяться круглодонні колбі (рис.15). Вони використовуються в тих же випадках, що й плоскодонні. Установлюють їх на спеціальні підставки, які мають заглиблення.

Рис.14. Ексикатор Рис.15. Круглодонні колби

Речовина, яку зважують на аналітичних терезах, повинна знаходитись в якій-небудь тарі: годинниковому склі, бюксі (рис. 16), чашці Коха (рис.17), чашці Петрі (18) та інш.

Щоб запобігти попаданню пилу та інших забруднень, хімічні стакани, колбі та чашки в процесі роботи накривають годинниковими скельцями або чашками Петрі.

Рис. 16. Стаканчики для Рис. 17. Чашка Коха Рис.18. Чашки Петрі

зважування

Дефлегматори (рис.19) використовують для фракційної перегонки рідини. Вони бувають різноманітної форми та розмірів.

а ,б – кулькові

в – ялинковий;

г – з насадкою

Рис. 19. Дефлегматори

Мірний посуд

Мірна посуда використовується для вимірювання об’єму рідини. До мірного посуду відносять бюретки, мірні колби, піпетки, вимірювальні циліндри, мензурки.

Бюретки використовують для вимірювання точних об’ємів рідин при титруванні. Розрізняють бюретки об’ємні, вагові, поршньові, мікробюретки і газові. Найбільш поширені в лабораторній практиці об’ємні та мікробюретки.

Об’ємні бюретки (рис.20) – це вузькі довгі градуйовані скляні трубки з ціною поділки від 0,1 до 0,01 мл, призначені для виливання з них потрібних об’ємі рідин через зливний кран або спеціальний пристрій на нижньому кінці бюретки. Бюретки закріплюють на лабораторних штативах в лапках (рис.21). Мікробюретки відрізняються від звичайних об’ємних тим, що мають мінімальну ціну поділки шкали – 0.01 мл і це дає можливість робити відлік з похибкою до 0.05 мл.

Рис. 20. Об’ємні бюретки Рис. 21. Закріплення бюреток

Мірні колби (рис.22) мають вузьку витягнуту шийку та іноді пришліфовану пробку. Їх використовують для приготування визначеного об’єму розчину необхідної концентрації. Позначка на звуженій частині колби вказує на межу заповнення рідиною, об’єм якої за визначеної температури дорівнює тому, що вказаний на клеймі колби. В лаборатоній практиці використовують колби місткістю 25, 50, 100, 200, 250, 500, 1000, 2000 мл.

Рис. 22. Мірні колби

Піпетки призначені для точного вимірювання об’єму рідини. . Піпетки випускають градуйовані (рис. 23 а) і неградуйовані (піпетки Мора) (рис.23 б). Піпетки калібровані по воді, ними можна користуватися для вимірювання об'єму рідин, близьких за в'язкістю до води. Піпетки бувають різних об’ємів: від 5 до 100 мл. Розчин втягується в піпетку за допомогою гумової груші з а допомогою груші.

В тому випадку, коли потрібно відібратималий об’єм рідини, використовують мікропіпетки ємкістю 1, 2, 3 і 5 мл (рис. 24).

Мірні циліндри використовують для вимірювання об'ємів рідин, які наливають або підливають в межах повного об'єму циліндра чи його частини. Мірні циліндри бувають з пришліфованою пробкою, носиком (рис. 25).

Мензурки (рис.26) використовують для вимірювань об'ємів, відстоювання каламутних рідин. Мензурки бувають циліндричної або конічної форми.

Рис.23. Піпетки Рис. 24. Мікропіпетки

а – звичайний циліндр ;

б – з пришліфованою

пробкою Рис. 26. Конічна мензурка

Рис. 25. Мірні циліндри