- •Організація розкриття і розслідування злочинів: тези лекцій
- •Передмова
- •Тема 1. Поняття, Завдання, система та загальні положення курсу «організація розкриття та розслідування злочинів»
- •1. Поняття, сутність організації розкриття та розслідування злочинів. Система організації розкриття та розслідування злочинів
- •2. Організаційні основи взаємодії слідчого з оперативними службами: характеристика принципів, специфічних для взаємодії з органом дізнання, форми взаємодії
- •3. Теоретичні засади планування розслідування, техніка планування
- •4. Теоретичні засади висування слідчих версій
- •5. Засади розшукової діяльності слідчого
- •1.Структура, методологічні основи розкриття та розслідування злочинів
- •Тема 2. Методологічні основи розкриття та розслідування злочинів
- •2. Практика, передовий досвід правоохоронних органів як основне джерело окремих криміналістичних методик.
- •3. Поняття слідчої ситуації та етапу розслідування і їх роль у організації розслідування злочинів
- •4. Сутність, поняття та форми протидії розслідуванню злочинів та шляхи її подолання. Суб’єкти протидії розслідуванню
- •Тема 3. Організація й особливості розкриття і розслідування злочинів «По гарячим слідах»
- •1. Загальні положення (основи методики) організації розкриття та розслідування злочинів по «гарячих слідах»
- •2. Тактика затримання як тактичної операції та як слідчої дії
- •3. Організація взаємодії слідчого з органом дізнання під час розкриття та розслідування злочинів по «гарячих слідах». Дослідчі ситуації розслідування
- •Тема 4. Організація початкового етапу розслідування злочинів
- •2. Висунення версій і планування розслідування на початковому етапі розслідування. Алгоритми вирішення слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування
- •3. Організація і проведення типових слідчих дій для початкового етапу розслідування
- •4. Особливості початкового етапу розслідування окремих видів злочинів (неочевидне вбивство, спричинення тяжких тілесних ушкоджень, хуліганство, шахрайство, вимагання, торгівля людьми)
- •Тема 5. Організація наступного етапу розслідування злочинів
- •1. Загальні положення організації розкриття та розслідування злочинів на наступному етапі розслідування. Особливості планування та ситуаційний характер наступного етапу розслідування
- •2. Організація встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину і прийняття заходів щодо їх усунення
- •3. Забезпечення відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином, та можливої конфіскації майна
- •4. Збір інформації про особистість обвинуваченого, необхідної для винесення обгрунтованого і справедливого вироку
- •5. Основи взаємодії слідчого з оперативними працівниками та іншими службами на наступному етапі розслідування
- •Тема 6. Організація розкриття та розслідування злочинів минулих років
- •1. Понятття та криміналістична характеристика злочинів минулих років. Основні умови діяльності слідчого при розкритті та розслідуванні злочинів минулих років
- •2. Організація, планування слідчими розслідування нерозкритих злочинів минулих років. Метод колективного планування розслідування злочину та взаємодія слідчого.
- •3. Форми діяльності, які слідчий повинен здійснювати у справах про нерозкриті злочини
- •Тема 7. Організація розкриття і розслідування економічних злочинів
- •1. Поняття та криміналістична класифікація економічних злочинів
- •2. Особливості методики розслідування корисливих злочинів у сфері підприємництва
- •3. Особливості методики розслідування злочинів, пов’язаних з фактами фіктивного підприємництва Криміналістична характеристика. Способи вчинення і приховування даного виду злочину:
- •4. Особливості методики розслідування злочинів, пов’язаних з наданням послуг грального бізнесу.
5. Засади розшукової діяльності слідчого
Проблема співвідношення таких термінів як «оперативно-розшукова діяльність слідчого», «пошукова діяльність слідчого» та «розшукова діяльність слідчого» є завжди актуальною у криміналістичній науці.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р., оперативно-розшукова діяльність – це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. Оперативно-розшукові заходи мають непроцесуальний, розвідувальний характер і здійснюються тільки оперативними працівниками й переважно негласними засобами.
Пошук у широкому розумінні – це пошукова діяльність, спрямована на встановлення об’єктів, індивідуально-визначені ознаки яких не відомі. А розшук у вузькому (обмеженому) розумінні – це розшук конкретного, індивідуально-визначеного об’єкта з відомими ознаками.
Необхідно у понятійному апараті розмежувати розшук ще не встановлених у процесі розслідування злочину об’єктів та розшук індивідуально-визначених об’єктів, які встановлені слідчим у ході розслідування кримінальної справи. У першому випадку діяльність слідчого можна назвати «пошуковою», пов’язаною із встановленням невідомих об’єктів (суб’єктів), причинна зв’язаних із розслідуваною подією, у другому – «розшуковою», метою якої є власне розшук уже відомих, встановлених об’єктів (людей, тварин, трупів людей, предметів), місце знаходження яких невідомо.
Тож, розшукова діяльність слідчого є частиною пошукової. Пошукова і розшукова діяльність співвідносяться між собою як загальне й окреме, ціле з часткою. Пошукова діяльність здійснюється протягом усього процесу розслідування, розшукова діяльність припускає успішне попереднє проведення пошукових заходів. Необхідно звернути увагу на те, що розшукувані об’єкти мають індивідуалізуючи ознаки, які дозволяють відрізнити їх один від одного, та встановлюються підчас безпосередньої пошукової діяльності.
Під розшуковою діяльністю слідчого розуміють діяльність, спрямовану на встановлення місця знаходження відомих слідству осіб, які скоїли злочин, й інших індивідуально-визначених об’єктів;
Основним об’єктом розшуку є злочинець, а супутніми – речові докази і свідки. Тому розшукуваним об’єктом може бути тільки конкретна особа, місце перебування якої не встановлене, у відношенні якої винесена постанова про притягнення її у справі в якості обвинуваченого, відповідно до ст. 138 КПК України.
До числа об’єктів, визнаних встановленими і підлягаючими розшуку, можуть бути віднесені:
1) люди – підозрювані, обвинувачувані; засуджені, що бігли з місць позбавлення волі чи з запропонованого місця проживання; потерпілі, свідки;
2) трупи і їхні частини;
3) тварини (як предмет злочинного чи зазіхання знаряддя злочину) і їхні трупи;
4) речовинні докази (у тому числі знаряддя злочину);
5) транспортні засоби (як предмет злочинного чи зазіхання знаряддя злочину);
6) чи майно інші цінності;
7) особисті й інші документи, що не є речовинними доказами. Об’єктами розшукової діяльності слідчого можуть бути і будь-які інші об’єкти, якщо вони встановлені і мають значення для справи.
Називають наступні проміжні завдання встановлення особи злочинця:
1.Виявлення злочинця.
2. Розшук злочинця.
3. Затримання злочинця.
4. Викриття виявленої особи.
В криміналістичній науці запропоновано алгоритм організаційних дій із пошуку невідомого злочинця: а) визначення об’єкта пошуку; б) вивчення наявних відомостей про ознаки злочинця, його зв’язки і відносини, а також про його можливе місцезнаходження; в) збирання відсутньої інформації про шукану особу; г) систематизація, оцінка й аналіз наявної інформації; д) висування версій про невстановлені ознаки особи, що мають значення для пошуку; е) уявне моделювання пошукового портрету особи з використанням наявних достовірних ознак і висунутих версій; є) фіксація і вивчення моделі об’єкта пошуку, а в необхідних випадках і тиражування її; ж) розробка програми пошуку з відображенням у ній напрямків роботи, завдань, що підлягають вирішенню, методів і термінів їхнього рішення (планування); з) реалізація наміченого плану; к) аналіз і оцінка отриманих результатів і прийняття рішення про завершення чи продовження процесу пошуку.