Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОРРЗ тези лекций.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
408 Кб
Скачать
☆

5. Засади розшукової діяльності слідчого

Проблема співвідношення таких термінів як «оперативно-розшукова діяльність слідчого», «пошукова діяльність слідчого» та «розшукова діяльність слідчого» є завжди актуальною у криміналістичній науці.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р., оперативно-розшукова діяльність – це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. Оперативно-розшукові заходи мають непроцесуальний, розвідувальний характер і здійснюються тільки оперативними працівниками й переважно негласними засобами.

Пошук у широкому розумінні – це пошукова діяльність, спрямована на встановлення об’єктів, індивідуально-визначені ознаки яких не відомі. А розшук у вузькому (обмеженому) розумінні – це розшук конкретного, індивідуально-визначеного об’єкта з відомими ознаками.

Необхідно у понятійному апараті розмежувати розшук ще не встановлених у процесі розслідування злочину об’єктів та розшук індивідуально-визначених об’єктів, які встановлені слідчим у ході розслідування кримінальної справи. У першому випадку діяльність слідчого можна назвати «пошуковою», пов’язаною із встановленням невідомих об’єктів (суб’єктів), причинна зв’язаних із розслідуваною подією, у другому – «розшуковою», метою якої є власне розшук уже відомих, встановлених об’єктів (людей, тварин, трупів людей, предметів), місце знаходження яких невідомо.

Тож, розшукова діяльність слідчого є частиною пошукової. Пошукова і розшукова діяльність співвідносяться між собою як загальне й окреме, ціле з часткою. Пошукова діяльність здійснюється протягом усього процесу розслідування, розшукова діяльність припускає успішне попереднє проведення пошукових заходів. Необхідно звернути увагу на те, що розшукувані об’єкти мають індивідуалізуючи ознаки, які дозволяють відрізнити їх один від одного, та встановлюються підчас безпосередньої пошукової діяльності.

Під розшуковою діяльністю слідчого розуміють діяльність, спрямовану на встановлення місця знаходження відомих слідству осіб, які скоїли злочин, й інших індивідуально-визначених об’єктів;

Основним об’єктом розшуку є злочинець, а супутніми – речові докази і свідки. Тому розшукуваним об’єктом може бути тільки конкретна особа, місце перебування якої не встановлене, у відношенні якої винесена постанова про притягнення її у справі в якості обвинуваченого, відповідно до ст. 138 КПК України.

До числа об’єктів, визнаних встановленими і підлягаючими розшуку, можуть бути віднесені:

1) люди – підозрювані, обвинувачувані; засуджені, що бігли з місць позбавлення волі чи з запропонованого місця проживання; потерпілі, свідки;

2) трупи і їхні частини;

3) тварини (як предмет злочинного чи зазіхання знаряддя злочину) і їхні трупи;

4) речовинні докази (у тому числі знаряддя злочину);

5) транспортні засоби (як предмет злочинного чи зазіхання знаряддя злочину);

6) чи майно інші цінності;

7) особисті й інші документи, що не є речовинними доказами. Об’єктами розшукової діяльності слідчого можуть бути і будь-які інші об’єкти, якщо вони встановлені і мають значення для справи.

Називають наступні проміжні завдання встановлення особи злочинця:

1.Виявлення злочинця.

2. Розшук злочинця.

3. Затримання злочинця.

4. Викриття виявленої особи.

В криміналістичній науці запропоновано алгоритм організаційних дій із пошуку невідомого злочинця: а) визначення об’єкта пошуку; б) вивчення наявних відомостей про ознаки злочинця, його зв’язки і відносини, а також про його можливе місцезнаходження; в) збирання відсутньої інформації про шукану особу; г) систематизація, оцінка й аналіз наявної інформації; д) висування версій про невстановлені ознаки особи, що мають значення для пошуку; е) уявне моделювання пошукового портрету особи з використанням наявних достовірних ознак і висунутих версій; є) фіксація і вивчення моделі об’єкта пошуку, а в необхідних випадках і тиражування її; ж) розробка програми пошуку з відображенням у ній напрямків роботи, завдань, що підлягають вирішенню, методів і термінів їхнього рішення (планування); з) реалізація наміченого плану; к) аналіз і оцінка отриманих результатів і прийняття рішення про завершення чи продовження процесу пошуку.