- •Організація розкриття і розслідування злочинів: тези лекцій
- •Передмова
- •Тема 1. Поняття, Завдання, система та загальні положення курсу «організація розкриття та розслідування злочинів»
- •1. Поняття, сутність організації розкриття та розслідування злочинів. Система організації розкриття та розслідування злочинів
- •2. Організаційні основи взаємодії слідчого з оперативними службами: характеристика принципів, специфічних для взаємодії з органом дізнання, форми взаємодії
- •3. Теоретичні засади планування розслідування, техніка планування
- •4. Теоретичні засади висування слідчих версій
- •5. Засади розшукової діяльності слідчого
- •1.Структура, методологічні основи розкриття та розслідування злочинів
- •Тема 2. Методологічні основи розкриття та розслідування злочинів
- •2. Практика, передовий досвід правоохоронних органів як основне джерело окремих криміналістичних методик.
- •3. Поняття слідчої ситуації та етапу розслідування і їх роль у організації розслідування злочинів
- •4. Сутність, поняття та форми протидії розслідуванню злочинів та шляхи її подолання. Суб’єкти протидії розслідуванню
- •Тема 3. Організація й особливості розкриття і розслідування злочинів «По гарячим слідах»
- •1. Загальні положення (основи методики) організації розкриття та розслідування злочинів по «гарячих слідах»
- •2. Тактика затримання як тактичної операції та як слідчої дії
- •3. Організація взаємодії слідчого з органом дізнання під час розкриття та розслідування злочинів по «гарячих слідах». Дослідчі ситуації розслідування
- •Тема 4. Організація початкового етапу розслідування злочинів
- •2. Висунення версій і планування розслідування на початковому етапі розслідування. Алгоритми вирішення слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування
- •3. Організація і проведення типових слідчих дій для початкового етапу розслідування
- •4. Особливості початкового етапу розслідування окремих видів злочинів (неочевидне вбивство, спричинення тяжких тілесних ушкоджень, хуліганство, шахрайство, вимагання, торгівля людьми)
- •Тема 5. Організація наступного етапу розслідування злочинів
- •1. Загальні положення організації розкриття та розслідування злочинів на наступному етапі розслідування. Особливості планування та ситуаційний характер наступного етапу розслідування
- •2. Організація встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину і прийняття заходів щодо їх усунення
- •3. Забезпечення відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином, та можливої конфіскації майна
- •4. Збір інформації про особистість обвинуваченого, необхідної для винесення обгрунтованого і справедливого вироку
- •5. Основи взаємодії слідчого з оперативними працівниками та іншими службами на наступному етапі розслідування
- •Тема 6. Організація розкриття та розслідування злочинів минулих років
- •1. Понятття та криміналістична характеристика злочинів минулих років. Основні умови діяльності слідчого при розкритті та розслідуванні злочинів минулих років
- •2. Організація, планування слідчими розслідування нерозкритих злочинів минулих років. Метод колективного планування розслідування злочину та взаємодія слідчого.
- •3. Форми діяльності, які слідчий повинен здійснювати у справах про нерозкриті злочини
- •Тема 7. Організація розкриття і розслідування економічних злочинів
- •1. Поняття та криміналістична класифікація економічних злочинів
- •2. Особливості методики розслідування корисливих злочинів у сфері підприємництва
- •3. Особливості методики розслідування злочинів, пов’язаних з фактами фіктивного підприємництва Криміналістична характеристика. Способи вчинення і приховування даного виду злочину:
- •4. Особливості методики розслідування злочинів, пов’язаних з наданням послуг грального бізнесу.
Тема 2. Методологічні основи розкриття та розслідування злочинів
План лекції
1.Структура, методологічні основи розкриття та розслідування злочинів.
2. Практика, передовий досвід правоохоронних органів як основне джерело окремих криміналістичних методик.
3. Поняття етапу розслідування і їх роль у організації розслідування злочинів.
4. Сутність, поняття та форми протидії розслідуванню злочинів та шляхи її подолання. Суб’єкти протидії розслідуванню.
1.Структура, методологічні основи розкриття та розслідування злочинів
Методологічними основами організації розкриття та розслідування злочинів є положення окремої криміналістичної методики, як теорії, її структура.
Окрема криміналістична методика – це впорядкована сукупність практичних рекомендацій (або комплекс науковообґрунтованих та апробованих практикою порад типізованого характеру) щодо організації та здійснення розкриття, розслідування та попередження окремих видів (родів) злочинів (Р.С. Бєлкін, І.М. Лузгін, В.Ю. Шепітько та інші).
Кожна окрема криміналістична методика незалежно від її виду будується за певною схемою, тобто має загальну структуру, що складається з визначених типових взаємопов’язаних елементів. У структурі окремих криміналістичних методик виділяють такі типові елементи:
1) криміналістична характеристика відповідної групи, виду злочину;
2) обставини, що підлягають встановленню, доказуванню злочинів розглядуваної категорії;
3) порушення кримінальної справи та початковий етап розслідування (або оцінка первинного матеріалу про злочин, типові слідчі ситуації, програми перевірки заяви про злочин у стадії порушення кримінальної справи та відповідний комплекс (програма, алгоритм) слідчих дій, оперативно-розшукових, організаційних заходів початкового етапу розслідування);
4) наступний етап розслідування (або типові слідчі ситуації наступного етапу розслідування та відповідний комплекс (програма, алгоритм) слідчих дій, оперативно-розшукових, організаційних заходів наступного етапу розслідування);
5) особливості тактики проведення окремих слідчих дій (найбільш характерні для окремого виду злочинів);
6) профілактичні дії слідчого при розслідуванні окремої групи, виду злочинів (іноді виділяють також попередню профілактичну діяльність слідчого).
Криміналістична характеристика – це система відомостей про елементи механізму скоєння злочинів окремого виду (групи), в яких відбиваються закономірні зв’язки між цими елементами, використовувані для побудови і перевірки версій при розслідуванні конкретних злочинів.
Загальновизнаною в криміналістиці є така структура криміналістичної характеристики: предмет злочинного посягання; спосіб учинення злочину (підготовки, скоєння та приховування); типові сліди злочину (або слідова картина); характеристики особи потерпілого (жертви); характеристики особи злочинця; обставини вчинення злочину (знаряддя, місце, час та обстановка вчинення злочину тощо). Зазначені елементи криміналістичної характеристики взаємопов’язані один із одним або зв’язками однозначними, або статистичного характеру.
Предметом злочинного посягання слід вважати матеріальний предмет органічної та неорганічної природи, з яким злочинець вступає у взаємодію, змінює та перетворює його (за М.В. Салтевським).
У криміналістичному аспекті спосіб учинення злочину розуміють як об’єктивно і суб’єктивно зумовлену систему поведінки суб’єкта до, під час, після скоєння злочину, коли залишилися різного роду сліди, які дозволяють за допомогою криміналістичних прийомів та засобів отримати уявлення про суть того, що сталося, своєрідність злочинної поведінки правопорушника, його окремі особисті дані й, відповідно, визначити найбільш оптимальні методи розв’язання завдань з розкриття злочину (за М.П. Яблоковим, В.Я. Колдіним).
Спосіб тісно пов’язаний із усіма іншими елементами криміналістичної характеристики. Наприклад, відповідно до конкретних способів учинення злочину може розроблятися відповідна професіоналізація злочинців. Також використання злочинцем певних способів учинення злочину призводить до пов’язаних із цим змін як у органічному, так і в неорганічному середовищі, якими в гносеологічному аспекті є сліди злочину. Тому між способом учинення злочину та його слідами існує безпосередній зв’язок.
Порушення кримінальної справи та початковий етап розслідування
Процес порушення кримінальної справи є першою, початковою, стадією кримінального судочинства, яка розпочинається з моменту прийняття заяв та повідомлень про злочин і завершується прийняттям рішення про порушення кримінальної справи або про відмову в цьому. Вихідні дані, за якими порушено кримінальну справу, є об’єктом специфічної криміналістичної оцінки з позиції дослідчих ситуацій та версій, що виникли на початковому етапі розслідування і визначають характер та спрямованість розв’язуваних на зазначеній стадії пошуково-пізнавальних завдань.
Особливості порушення кримінальної справи (характер дослідчої ситуації) залежать від певних чинників: а) за ознаками якого злочину приймається рішення; б) якою мірою та в якому первісному матеріалі ці ознаки висвітлені.