2. Багатоциліндрові двигуни

На сучасних автомобілях використовують багатоциліндрові двигуни.

Багатоциліндрові двигуни добре зрівноважені. За рахунок більшої кількості забезпечується рівномірне обертання колінчастого вала з порівняно легким маховиком.

Послідовність чергування тактів розширення в циліндрах двигуна називають порядком роботи.

Порядок роботи залежить від розміщення циліндрів, взаємного положення кривошипів колінчастого вала і послідовності закриття і відкриття клапанів механізму газорозподілу.

Розміщення циліндрів багатоциліндрових двигунів може бути однорядним чи двохрядним.

Мал. 2. Схема розміщення циліндрів двигунів:

а – однорядного; б – однорядного з нахилом до вертикалі; в – V – подібного; г – з протилежно лежачими циліндрами.

1 – циліндри; 2 – головка блока; 3 – блок циліндрів; 4 – піддон.

В однорядних двигунів циліндри розміщуються вертикально чи під кутом до вертикалі, а в двохрядних – під кутом один до одного. Якщо в двигунах з двохрядним розміщенням циліндрів кут між циліндрами менший ніж 180⁰, їх називають V-подібними. Коли кут дорівнює 180⁰ – двигуни називають опозитними.

Для 2 - циліндрових двигунів порядок роботи 1-2-0-0, для 4 -циліндрових – 1-3-4-2 або 1-2-4-3.

3. Тепловий зазор в клапанному механізмі

Під час роботи двигуна всі деталі механізму газорозподілу нагріваються і розширюються. Щоб при цьому не порушилась щільна насадка клапана в гнізді, між клапаном і бойком коромисла регулювальним гвинтом встановлюють необхідний тепловий зазор.

Малий зазор і зумовлена цим нещільна посадка клапана у гнізді призводить до проривання гарячих газів через щілини, перегрівання клапанів та обгорання їх фасок.

При збільшенні зазорів виникають дзвінкі стуки, добре відчутні під час роботи двигуна. Крім того, це призводить до скорочення тривалості і зменшення величини відкриття клапанів, внаслідок чого погіршується очищення циліндрів від продуктів згоряння і зменшується наповнення їх свіжим зарядом.

Регулювання зазорів в клапанному механізмі проводиться в наступному порядку:

Регулювання зазорів в механізмі приводу клапанів (двигун МеМз – 245)

Нормальний зазор між наконечником і торцем стержня клапана, який заміряється щупом на холодному двигуні, повинен становити 0, 15 0, 02 мм для впускних і 0, 30 0, 02 мм – для випускних клапанів.

Так як в двигуні відсутній храповик, то колінчастий вал слід провертати наступним чином: зняти зовнішню половину кожуха плоскозубчастого паса; вставити ключ (мал. 3.) в отвір веденого шківа приводу розподільного вала і провертати його; при цьому рекомендується викрутити свічки запалювання.

Мал. 3. Прокручування двигуна за шків розподільного вала.

1 – шків розподільного вала; 2 – спеціальний ключ.

Регулювати зазори, коли клапани закриті необхідно в такій послідовності:

1. Встановити поршень першого циліндра у вмт кінця такту

стиску; при цьому мітка 12 на шківі 10 повинна співпадати з стрілкою 7 чи риска 13 ВМТ на шківі 10 співпадати з міткою 14 ВМТ на кожусі, а бігунок (ротор датчика – розподільника) повинен знаходитись проти електрода кришки з цифрою 1; в цьому положенні регулюється зазор впускного клапана першого і випуского третього циліндрів (мал. 5.)

Мал. 4 .Порядок регулювання зазорів в клапанному механізмі.

I – IV – циліндри; 1 - 8 – клапани

2. ослабити гайку регулювального гвинта на коромислі і,

повертаючи ключом регулювальний гвинт, з допомогою відповідного щупа встановити необхідний зазор між наконечником і стержнем клапана. Під час обертання гвинта рекомендується трохи переміщати щуп. Щуп повинен протягуватись з невеликим зусиллям. Потім, утримуючи гвинт ключом, затягнути гайку і знову перевірити зазор.