Після регулювання зазорів впускного клапана 1– го і випускного
3 – го циліндрів послідовно провертати колінчастий вал на 1800 і відрегулювати зазори в послідовності, вказаній на мал. 4.
4. Паливо для двигунів
Автомобільні бензини за стандартом ГОСТ 2084-77 (із врахуванням зміни № 5 від 3. 10. 1996 р., протокол № 10), який має статус міжнародного, призначені для карбюраторних автомобільних і мотоциклетних двигунів. Залежно від октанового числа встановлено наступні марки бензинів: А- 72, А- 76, АИ- 93, АИ-95. Названі марки бензинів залежно від фракційного складу і тиску насиченої пари поділяються на 2 види: літні і зимові.
За ТУ У 00149943. 501- 98 (впровадженими з 14. 04.1998 р.) виготовляються неетильовані автомобільні бензини з підвищеною температурою кінця кипіння А- 80, А- 92, А-95, А-96. Названі бензини всесезонні.
Для бензинових двигунів з високим ступенем стиску виробляється бензин А- 98 за ТУ У 320. 00158764. 025-99.
Згідно з ДСТУ 3868- 99, який затверджено і впроваджено наказом Держстандарту України від 8 квітня 1999 року, для швидкохідних дизелів автотракторної техніки виготовляється дизельне паливо з цетановим числом не менше 45 таких марок:
Паливо дизельне Л – 0,10 – 40 – дизельне літнє паливо з масовою часткою сірки до 0, 10 % і температурою спалаху в закритому тиглі не нижче 40 0 С.
Паливо дизельне З - 0, 20 – (- 25) – дизельне зимове паливо з масовою часткою сірки до 0, 20 % і температурою застигання не вище мінус 25 0 С.
5. Паливоповітряні суміші для двигунів
Процес сумішоутворення в карбюраторних двигунах заключається в змішуванні парів бензину з повітрям в певному відношенні. Приготування пальної суміші в карбюраторних двигунах починається в карбюраторі, продовжується у впускному трубопроводі і закінчується в циліндрі.
Склад суміші можна оцінити кількістю повітря, яке припадає на 1 кг палива. Співвідношення між кількістю повітря і палива в суміші оцінюють коефіцієнтом надлишку повітря , що представляє відношення дійсної кількості повітря, яке перебуває в суміші, до теоретично необхідної кількості для спалювання даної кількості палива.
Таблиця 1. Типи і склад паливоповітряних сумішей
Вид суміші |
бідна |
Збіднена |
нормальна |
збагачена |
багата |
Співвідношення палива і повітря |
> 1: 16,5 |
1: (16, 5...15) |
1: 15 |
1: (15...13) |
< 1: 13 |
|
1,15...1,3 |
1,1...1,15 |
1 |
0,85...0,8 |
0,8...0,4 |
=1,3...1,4 нижня межа загоряння суміші |
загоряння суміші можливе |
= 0,4 верхня межа загоряння суміші |
6. Призначення, конструкція і принцип роботи приладів
паливоподачі, очищення повітря і випуску відпрацьованих газів
(двигун МеМЗ – 245)
Паливний бак 6 (мал. 5.) встановлений позаду під підлогою автомобіля і кріпиться трьома болтами до кронштейнів, приварених до лонжерона і підлоги кузова. Заливна горловина кріпиться до лотка, привареного до правої боковини автомобіля, трьома гвинтами.
На паливному баку з допомогою гвинтів закріплений датчик покажчика рівня палива 24, паливозабірна трубка 23 і трубка рециркуляції
15 палива.
Мал. 5. Деталі системи живлення:
1 — пробка паливного бака; 2 — заливна трубка; 3 — шланг вентиляції бака;
4,8 — хомути; 5 — шланг заливної трубки; 6 — паливний бак; 7 — з’єднувальний шланг; 9 — трубка рециркуляції; 10 — болт кріплення бака; 11 — паливний насос;
12 — ущільнювальна прокладка; 13 — проставка; 14 — прокладка; 15 — шланг трубки рециркуляції; 16 — паливозбірник; 17 — карбюратор; 18 — шланг до вакуум-коректора; 19 — проставка; 20 — прокладка; 21 - шланг подачі палива; 22 — фільтр; 23 — трубка подачі палива; 24 — датчик рівня бензину; 25 - ущільнювальна втулка.
Паливопроводи. Паливна магістраль складається з двох стальних трубок і п’яти гумових шлангів. Шланги на трубках кріпляться за допомогою хомутів.
Паливний насос діафрагмового типу встановлений на корпусі приводу розподільника з лівої сторони двигуна і має наступні параметри: максимальний тиск палива – 0, 020...0, 025 МПа, розрідження всмоктування – 2...2, 5 м. вод. ст., продуктивність – 60 л/ год. при частоті обертання колінчастого вала двигуна 2000 об/хв.
Привід насоса здійснюється ексцентриком кулачка – болта кріплення шестерні приводу датчика – розподільника запалювання через штангу 22, яка ковзає в отворі корпуса 20. Між корпусом і насосом встановлена теплоізоляційна проставка 23.
Повітряний фільтр (мал. 6), який встановлений на двигуні автомобіля, обладнаний змінним сухим паперовим фільтрувальним елементом, через який проходить все повітря, яке поступає в карбюратор двигуна. Фільтр прикріплений до верхньої кришки карбюратора через гумову прокладку 18 при допомозі притискної прокладки 20 і трьох шпильок з гайками 1 і до кришки головки циліндрів кронштейном через гумову втулку 11
Мал. 6. Повітряний фільтр і забірник теплого повітря:
1, 6 – гайки; 2, 9, 26 – шайби; 3 – кришка; 4 – прокладка; 5 – фільтрувальний елемент;
7 – стопорна шайба; 8, 27 - болти; 10, 19 – втулки; 11 – амортизаційна втулка;
12 – притискна планка; 13 – корпус; 14 – патрубок приймання повітря; 15 – трубка відсмоктування картерних газів у фільтр; 16 – трубка відсмоктування картерних газів в карбюратор, 17 – забірник теплого повітря; 18 – гумова прокладка повітряного фільтра;
20 – накладка кріплення корпуса фільтра до карбюратора; 21 – регулювальна перегородка;22 – прокладка перегородки; 23 – хомут; 24 – шланг підведення теплого повітря; 25 – забірник теплого повітря;
А – стрілка, яка показує встановлення кришки при експлуатації взимку і влітку.
Впускний колектор відлитий з алюмінієвого сплаву з спільним входом і роздільними патрубками на кожний циліндр. До головки циліндрів випускний трубопровід кріпиться з лівої сторони шпильками через прокладку.
Випускний колектор чавунний, кріпиться до головки блока з лівої сторони на шпильках, ущільнення прилягаючих фланців головки циліндрів і випускного колектора забезпечується азбестометалічною армованою прокладкою. Прокладка виготовляється спільною для колекторів.