6. Основні види робіт, що виконуються при технічному обслуговуванні механізмів і систем двигуна

Технічне обслуговування механізму газорозподілу двигуна МеМЗ- 245

Після пробігу перших 15000 км і в подальшому через кожні 15000 км пробігу:

• підтягнути болти кріплення головки циліндрів моментом 95...115 Н м (9, 5...11, 5 кгс м) в послідовності вказаній на Мал. 5. 7;

• відрегулювати натяг плоскозубчастого паса приводу розподільного вала;

• відрегулювати зазори в клапанах;

• перевірити двигун на відсутність посторонніх шумів і стуків;

• перевірити герметичність ущільнень, при необхідності усунути підтікання підтягуванням з’єднань чи заміною ущільнювальних пристроїв.

Технічне обслуговування системи охолодження двигуна МеМз - 245

Через кожні 15000 км пробігу перевірити герметичність з’єднань і ущільнень. При необхідності добавити в систему рідину марки Тосол А – 40М. При відсутності відповідної охолоджувальної рідини ( тільки в крайній необхідності) в систему можна доливати чисту воду, бажано дистильовану чи дощову, дотримуючись при цьому наступних правил: на холодному двигуні зняти пробку з розширювального бачка і долити води, щоб рівень рідини був вище нижньої мітки на 20… 30 мм; при цьому слід пам’ятати, що температура замерзання рідини підвищується, тому при першій можливості слід залити в систему відповідну рідину.

Технічне обслуговування системи мащення двигуна МеМз - 245

Через кожні 15000 км пробігу:

• перевірити герметичність ущільнень;

• замінити оливу в картері двигуна;

• замінити масляний фільтр.

Технічне обслуговування системи живлення двигуна МеМз - 245

Через кожні 15000 км пробігу:

• перевірити стан гумових шлангів системи живлення;

• перевірити роботи економайзера холостого ходу і приладів електроавтоматики, роботу автоматичного пускового пристрою карбюратора;

• відрегулювати частоту обертання колінчастого вала в режимі холостого ходу з контролем токсичності відпрацьованих газів;

• замінити фільтрувальні елементи повітроочисника;

• перевірити герметичність системи.

7. Принцип дії акумуляторної батареї

Електричні акумулятори – це електрохімічні пристрої, в яких при заряджанні електрична енергія зовнішнього джерела використовується на утворення хімічних сполук, а при розряджанні хімічна енергія перетворюється в електричну внаслідок переходу хімічних сполук, що утворились раніше, в первісний стан.

Свинцево - кислотний акумулятор складається з бака, в який залитий водний розчин сірчаної кислоти (електроліт) і в цей розчин занурені позитивні і негативні пластини. Позитивні пластини зарядженого акумулятора мають активну масу з перекису свинцю ( PbO₂), негативні – губчастого свинцю ( Pb). У розрядженому акумуляторі активна маса позитивних і негативних пластин однакова і складається з сірчанокислого свинцю ( PbSO₄).

Процес заряджання і розряджання можна записати у вигляді рівнянь хімічних реакцій:

при заряджанні

PbSO₄ + 2H₂o + PbSO₄  PbO₂ +2H₂SO₄ + Pb

при розряджанні

PbO₂ +2H₂SO₄ + Pb  PbSO₄ + 2H₂o + PbSO₄

Кожний акумулятор дає напругу близько 2 В. Оскільки в системах електричного обладнання застосовується напруга 6, 12 або 24 В, акумулятори об’єднують у батареї. Свинцево – кислотні акумуляторні батареї, як правило, складаються з трьох (6 В) або шести (12 В) послідовно з’єднаних акумуляторів.