- •Передмова
- •1.1. Основні етапи розвитку менеджменту
- •1.2. Розвиток менеджменту в Україні
- •Розділ 2 м енеджмент та його інструментарій
- •1. Суть і значення методів менеджменту
- •2. Класифікація методів менеджменту
- •3. Особливості застосування методів менеджменту в умовах переходу до ринкових відносин
- •3.1. Загальна характеристика та класифікація функцій менеджменту
- •3.2. Функція менеджменту „планування”
- •Пошук та вибір іноземного партнера
- •Робочий план дня
- •2.1. Предмет, об’єкт та зміст планування
- •2.2. Планування – основна функція управління
- •2.3. Завдання курсу планування діяльності туристичних установ
- •2.4. Бізнес-план як кінцевий продукт планування
- •2.4.1. Мета складання бізнес-плану та області його застосування.
- •2.4.2. Структура бізнес-плану
- •2.4.3. Критерії оцінки ефективності інвестиційного проекту
- •13.2. Індекс доходності
- •Оцінка комерційної та бюджетної ефективності проекту
- •3.2. Функція менеджменту „організація”
- •3.2.1. Організація, її роль та значення
- •2. Структурна побудова організацій та особливості дії в них функції "організація"
- •Керівник організації
- •3. Культура організації
- •4. Організації в Україні та їхній розвиток
- •3.4. Функція менеджменту „мотивація”
- •3.5. Функція менеджменту „контроль”
- •4.1. Поняття та характеристика комунікацій
- •4.2. Інформація як матеріал комунікацій та її види
- •4.3. Мова та ділове письмо як складові комунікацій
- •4.4. Документи та інші носії інформації
- •5.1. Суть процесу керівництва та лідерства
- •5.2. Стилі керівництва та типи менеджерів
- •5.3. Шляхи вдосконалення керівництва колективом
- •6.1. Сутність та класифікація управлінських рішень
- •6.2. Процес розробки та умови прийняття управлінських рішень
- •6.3. Методи прийняття управлінських рішень
- •7.1. Природа й сутність конфлікту
- •7.2. Умови та причини виникнення конфліктів
- •7.3. Шляхи запобігання та способи вирішення конфліктів
- •8.1. Зміст організації управлінської праці менеджера
- •8.2.Організація роботи з документами
- •8.3. Організація й проведення ділових зустрічей
- •8.4. Організація прийому відвідувачів
- •9.1. Управління часом
- •9.2. Швидке читання
- •9.3. Тренування інтелекту
- •9.4. Управління стресом
- •11.1. Особливості японського менеджменту.
- •Працівники отримують задоволення від залежності, яка визначається тісним вертикальним зв’язком в структурі колективу, яка сприймається як гарантія захищеності та безпеки;
- •Основним завданням менеджера є підтримка в колективі духу корпоративності, об’єднанні працівників спільними інтересами і розумінням загальних цілей роботи;
- •11.2. Особливості американського менеджменту.
- •11.3. Порівняльна характеристика американського та японського менеджменту.
- •11.4. Німецька модель менеджменту.
- •11.6. Особливості французької системи менеджменту.
- •11.7. Шведська модель менеджменту
- •Список літератури
2.4.3. Критерії оцінки ефективності інвестиційного проекту
Впровадження будь-якого інвестиційного проекту спрямоване на отримання максимально можливого ефекту, тобто очікуються результати від реалізації інвестиційного проекту. Ці результати можуть бути виражені у досягненні певного рівня економічних показників, тобто максимізувати прибутки, нарощувати або розширювати виробництво та ін.
Необхідно обґрунтувати показники ефективності інвестицій з високим ступенем достовірності й точності, урахувати всі фактори, які можуть впливати на ефективність проекту, оцінити можливі ризики. Складність розрахунку ефективності зумовлюється тим, що у практичній роботі важко правильно оцінити всі сторони діяльності як на етапі здійснення інвестицій, так і під час експлуатації інвестиційного проекту, точно спрогнозувати і домогтися високого ступеня достовірності інформації.
Рекомендується здійснювати комплексну оцінку ефективності інвестиційних проектів, оскільки окремі показники не дозволяють у повному обсязі проілюструвати реальну ситуацію інвестиційного об’єкта. На основі отриманих показників розраховується міра ризикованості інвестиційного проекту, з метою максимального ухилення від збитків шляхом відхилення несприятливих інвестиційних проектів, а також вживання відповідних заходів щодо зменшення ризиків.
При оцінці ефективності інвестиційного проекту порівняння різночасних показників здійснюється шляхом приведення (дисконтування) їх до вартості в початковому періоді. Для приведення різночасних затрат, результатів і ефектів використовується норма дисконту (r), що дорівнює прийнятій для інвестора нормі доходу на капітал.
Оцінка ефективності інвестиційного проекту здійснюється на основі наступних показників: чистий приведений (дисконтований) дохід, індекс доходності, індекс ( коефіцієнт) рентабельності, термін окупності, внутрішня ставка доходності. Ці показники використовуються при порівняльному аналізі альтернативних проектів, однак можуть використовуватися як критерії і звичайно застосовуються при визначенні комерційної і бюджетної ефективності проекту.
Для оцінки проекту необхідно обґрунтувати показники ефективності інвестицій з високим ступенем достовірності й точності, урахувати всі фактори, які можуть впливати на ефективність проекту, оцінити можливі ризики. Значні відхилення між прогнозованими й фактичними результатами можуть призвести до конфліктних ситуацій між учасниками інвестиційного процесу, втрати запланованих доходів, а найгірше – вкладених капіталів.
Сьогодні у світовій практиці існує багато варіантів оцінки ефективності інвестиційного проекту залежно від специфіки замовлення. Найбільш поширеним є експертний метод оцінки. Не зважаючи на його наукову цінність і практичне значення, цей метод має досить суб’єктивний характер.
У вітчизняній практиці найбільшого поширення набула методика, яка затверджена Агентством з питань уникнення банкрутства підприємств і організацій. Ця методика має певні переваги, оскільки дає можливість об’єднувати в одному показнику різні одиниці вимірювання, а також використовувати велику кількість показників одночасно (30 показників одночасно). Таким чином в методиці реалізовується системний підхід, що уможливлює дати комплексну оцінку інвестиційного об’єкту. Всі аналізуючи показники представлені у вигляді шести груп: стан власності, фінансова стійкість (платоспроможність), ліквідність активів, прибутковість, ділова активність, ринкова активність.
Абсолютні показники самі по собі не дають чіткого уявлення про досліджувані процеси і явища, оскільки не завжди дають можливість правильно оцінити явища з точки зору їхньої динаміки, структури. Тільки в співставленні з іншою величиною абсолютна величина виявляє свою істинну значимість.
Ефективність і привабливість проектів визначається системою показників, що відбивають відношення затрат і результатів, щодо інтересів учасників.
У процесі розробки проекту проводиться оцінка його соціальних і економічних наслідків і охорони навколишнього середовища. Для великомасштабних проектів, які істотно зачіпляють інтереси міста, регіону і всієї України) рекомендується проводити обов’язкову оцінку їхньої економічної ефективності.
Затрати здійснювані учасниками, поділяються на початкові (капіталоутворюючі) інвестиції, поточні і ліквідаційні, які потрібні відповідно на стадіях будівництва, експлуатації, і ліквідації об’єкта.
Для вартісної оцінки результатів і затрат можуть використовуватися базисні, світові і прогнозні ціни.
Під базисними розуміють ціни, що склалися у народному господарстві у певний період. Базисна ціна на будь-яку продукцію або ресурси вважається не змінною на весь розрахунковий період. Вимірювання економічної ефективності проекту в базисних цінах проводиться, як правило, на стадії техніко-економічних досліджень інвестиційних можливостей.
На стадії техніко-економічного обґрунтування проекту обов’язковим є розрахунок економічної ефективності в прогнозних і розрахункових цінах.
Прогнозна ціна Ц(t) продукції або ресурсу наприкінці t-го кроку розрахунку (наприклад, t-го року) визначається за формулою:
Ц(t) = Ц(б) * І(t,tn),
де Ц(б) – базисна ціна продукції або ресурсу;
І(t,tn) – коефіцієнт (індекс) зміни цін наприкінці t-го кроку щодо початкового моменту розрахунку.
При оцінці ефективності інвестиційного проекту порівняння різночасних показників здійснюється шляхом приведення (дисконтування) їх до вартості в початковому періоді. Для приведення різночасних затрат, результатів і ефектів використовується норма дисконту (r), що дорівнює прийнятій для інвестора нормі доходу на капітал.
Приведення до базисного моменту часу затрат, результатів і ефектів, що мають місце на t-му кроці реалізації проекту, рекомендується проводити шляхом множення цих показників на коефіцієнт дисконтування t, який обумовлений для постійної норми дисконту r за формулою (22):
,
при t>1
де t – номер кроку розрахунку (t = 1,2,…n),
n – горизонт розрахунку.
Використання механізму дисконтування майбутніх грошових надходжень практично є методом порівняння доходу від проекту і доходу від вкладення тих самих грошей у банк під щорічний процент %. Але це не означає, що проект буде прийнятим інвестором. Його прибутковість слід перевірити за допомогою інших показників і порівняти з іншими проектами, що можуть бути в інвестора.
Дисконтна ставка визначається з урахуванням таких факторів:
середньої реальної депозитної або кредитної ставки за грошовими вкладами у банки.
темп інфляції, що передбачається на даний період.
Реальна ставка % з урахуванням даного фактору визначається:
r = rn – Т,
де rn – номінальна ставка процента;
Т – темп інфляції.
Чим вищий темп інфляції, тим вищою має бути ставка процентна, яка могла б компенсувати інвестору втрачений дохід.
Нижче ми детальніше розглянемо показники, які звичайно використовуються при порівнянні різних інвестиційних проектів (або варіантів розрахунку).
Чистий приведений (дисконтований) дохід [net present value, NPV]
Чистий приведений дохід - це сума поточних ефектів за весь розрахунковий період, приведена до початкового кроку, або як перевищення інтегральних результатів над інтегральними затратами .
,
де Rt - результат, що досягається на t-му кроці розрахунку, тобто обсяг грошового потоку, приведеного до теперішньої вартості, за весь період експлуатації інвестиційного проекту (чистий прибуток + амортизаційні відрахування);
Зt - затрати здійснювані на тому ж кроці саме сума інвестиційних коштів, спрямованих на реалізацію інвестиційного проекту.
n - горизонт розрахунку, що дорівнює номеру кроку розрахунку, на якому об’єкт ліквідується;
E t = (Rt – Зt) - ефект, що досягається на t-му кроці.
Якщо інвестиційні затрати, пов’язані з реалізацією інвестиційного проекту, здійснюється в декілька етапів, розрахунок чистого приведеного доходу буде мати вигляд :
де Rt – сума чистого грошового потоку за окремими інтервалами загального періоду експлуатації інвестиційного проекту;
Зt – інвестиційних затрат за окремими інтервалами загального періоду реалізації інвестиційного проекту;
r(і) – дисконтна ставка, виражена десятковим дробом;
n – кількість інтервалів в загальному розрахунковому періоді t.
Характеризуючи показник чистого приведеного доходу потрібно зазначити, що його можна використовувати не тільки для порівняльної оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів, але як критерій цілісності їх реалізації.
Незалежний інвестиційний проект, для якого чистий приведений дохід є негативним або дорівнює 0, відхиляється, оскільки він не приносить підприємству додаткових доходів на вкладений капітал. Якщо ж показник чистого приведеного доходу позитивний, тоді незалежний інвестиційний проект дозволяє збільшити капітал підприємства і його ринкову вартість. Із системи пропонованих інвестиційних проектів приймається той, чий показних чистого приведеного доходу є найвищий.
Для визначення суми дисконтованих капіталовкладень застосовується формула:
