Тема VII. Засоби гармонізації кольрів Розділ 1. Колірні переваги

Існує біологічна уродженість переваги кольорів. Звичайно варто враховувати переваги не тільки окремих кольорів, але і поняття.

Оцінка кольору самого по собі може дуже значно відрізняться від оцінки кольору в конкретній ситуації.

З погляду фізіологічного впливу всі кольори і їхні сполучення можливо розділити на дві основні групи.

Група А

прості, чисті, яскраві кольори, контрастні сполучення; Група Б

складні, малонасичені й ахроматичні кольори, нескладні сполучення.

Кольорова гр. А діють як сильні активні подразники. Вони задовольняють потреби і здоров я, не стомленої нервової системи.

Кольори і сполучення такого типу ми зустрічаємо в наступних випадках: у дитячій художній творчості, молодіжній моді на одяг, у декоративно-прикладному мистецтві народів усього світу або мистецтві художників-абстракціоністів .

Колірна гр. Б скоріше заспокоюють, чим збуджують, викликають складні неоднозначні емоції, мають потребу в більш тривалому спогляданні для їхнього сприйняття, задовольняють потреба тонких вишуканих відчуттях.

Цим кольорам віддають перевагу люди середнього і старшого віку, людьми інтелектуальної праці, людьми з тонко організованою нервовою системою.

Кольорові систенціі - явища коли органи почуттів збуджуються неадекватними подразниками.

Цікавий той факт, що в різних районах країни внутрішнім, властиве людям відношення до вибору кольору по-різному.

Внутрішні схильності людини до того або іншого кольору зв'язані з кольором, що домінує в пейзажі цього району. У непромисловому районі, багатому лісами, не тягнуться до зеленого кольору, тому що їм насичена навколишнє середовище; людина ж, що працює на виробництві, тужить за зеленим кольором. На нього цей колір діє активно, у той час як для сільського жителя зелений колір є повсякденним: він ввійшов у його «плоть і кров»¹. Таким чином, людина відчуває кольору і поза собою, і в собі. Тому те або інше колірне фарбування повинне оцінюватися з психологічних позицій. Відомо, що в лабораторних умовах зелений колір заспокоює, червоний збуджує, а синій присипляє. До кожного кольору людин відноситься виходячи зі свого внутрішнього відчуття. На цій основі можна скласти шкалу улюблених квітів, але один або два кольори будуть займати в цій шкалі домінуюче положення. Це і є так називані кращі кольори.

Улюблені кольори.

Спостереження показали, що в кожної людини є своє особливе відношення до кольору. У більшості людей є визначена симпатія до одних кольорів і антипатія до іншим, тобто в людини є ціла шкала улюблених кольорів. Тому що схильність людини до того або іншого кольору може мінятися під впливом матеріальних або духовних факторів, то виникає думка, що особисту кольорову шкалу можна у відомій мері розглядати як вираження індивідуальності .

Шкала улюблених кольорів людини змінюється протягом усього його життя. Діти дошкільного віку надають перевагу червоному кольору. У дорослих самий улюблений синій, а потім червоний колір. Діти набагато більше, ніж дорослі, полюбляють інтенсивні кольори. З настанням старості улюбленими стають сірі і пастельні тони.

Зрозуміло, шкала улюблених кольорів виявиться різною в залежності від того, установлюється вона на підставі опитування або зоровим шляхом демонстрації таблиць з різними кольорами. Випробування з кольоровими таблицями показали, що вибираються в першу чергу червоний або синій колір, причому більш інших кольорів приваблює червоний.

У середньому переважають такі кольори:жовтогарячий-синій- червоний- зелений- фіолетовий - пастельні тони – чорний-коричневий-білий.

При зміні стану людини або зовнішніх умов змінюється й оцінка ним кольорів. Так, наприклад, хворою лихоманкою сприймає оранжево-червоний колір не таким яскравим, як здоровий. Хворому цей колір здається більш блідим і розглядає він його як би через жовто-червоний фільтр.

Якщо фахівець має справу з предметом якого-небудь «крикливого» кольору, або з дуже різким запахом, або якщо цей предмет робить якийсь характерний шум, то можна думати, що його вплив на органи почуттів, що викликає визначені відчуття, може також впливати на психіку людини і створювати, наприклад, почуття своєрідного пересичення цим предметом.