- •Лекція №1 Основні поняття з теорії механізмів і машин (тмм)
- •1.1 Вступ
- •1.2 Основні поняття тмм
- •Лекція №2 класифікація кінематичних пар
- •2.1 Класифікація кінематичних пар за характером з’єднання ланок
- •2.2 Класифікація кінематичних пар за числом накладених в’язів
- •Лекція 3 Структура механізмів
- •3.1 Кінематичні ланцюги та їх класифікація
- •3.2 Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •3.3 Види механізмів
- •Лекція 4 структурний аналіз механізмів
- •4.1 Класифікація плоских важільних механізмів
- •4.2 Структура механізмів та її дефекти
- •4.3 Основний принцип утворення механізмів
- •Кінематичне дослідження важільних механізмів
- •5.2 Графо-аналитичний метод кінематичного дослідження механізмів (метод планів положень, швидкостей та прискорень)
- •1) З точки а до ав,
- •2) З полюса р – до вс.
- •5.3 Аналітичний метод кінематичного дослідження
- •Лекція 2.1 Основні терміни та поняттяз розділу “Деталі мшин” План лекції
- •2.1.1 Вступ.
- •2.1.1 Вступ Сучасне суспільство відрізняється від первісного використанням машин. Життя людей немислиме без різних механічних пристроїв і пристосувань (греч. "механа" – хитрість).
- •2.1.2 Основні поняття й визначення курсу
- •2.1.3 Класифікація деталей машин
- •2.1.4 Основні принципи розробки машин
- •Лекція 2.2 Механічні передачі обертового руху План лекції
- •2.2.1 Конструкції на основі типових складових частин машин. Типові механічні передачі.
- •2.2.2 Вали, осі й підшипники.
- •2.2.3 Редуктори, призначення й класифікація. Мотор-редуктори як мехатронний модуль.
- •2.3.1 Питання проектування електромеха-нічного приводу в цілому. Вибір і визначення основних параметрів електродвигуна
- •2.3.2 Розрахунок редукторної зубчастої передачі
- •Перевірковий розрахунок зубчастої редукторної передачі
- •Лекція 2.4 міцністні розрахунки деталей План лекції
- •2.4.1 Загальні принципи міцністних розрахунків
- •2.4.2 Залежність міцності деталі від її конфігурації
5.3 Аналітичний метод кінематичного дослідження
Для кінематичного дослідження механізмів (визначення величин переміщень, швидкостей і прискорень) поряд з графічними методами, які відзначаються наочністю і простотою, але не дають великої точності, за умов забезпечення наперед заданої точності користуються аналітичним методом. Розвиток обчислювальної техніки сприяє вдосконаленню і поширенню аналітичних методів кінематичного аналізу механізмів.
В залежності від використаного математичного апарата методи аналітичної кінематики можна поділити на метод аналогів, методи векторної алгебри, координатні методи та метод комплексних чисел.
Застосуємо метод аналогів для дослідження кривошипно-повзунного механізму. У практиці застосовують дезаксіальні (зміщені) кривошипно-повзунні механізми (рисунок 5.7), у яких вісь циліндра не перетинає осі колінчастого вала (вісь обертання кривошипа), та аксіальні (центральні) механізми (рисунок 5.8), у яких вісь циліндра перетинає вісь колінчастого вала.
Рисунок 5.7 – Дезаксіальний кривошипно-повзунний механізм
Рисунок 5.8 – Аксіальний кривошипно-повзунний механізм
Кінематику даного механізму визначають наступні параметри:
,
,
де r – радіус кривошипу,
– довжина шатуна,
y – ексцентриситет.
Найбільш розповсюджені механізми з = 1/4 . . . 1/10 .
До основних кінематичних параметрів кривошипно-повзунного механізму відносять:
передаточне відношення;
переміщення веденої ланки (шатуна з повзуном);
швидкість і прискорення веденої ланки.
Переміщення s повзуна відлічують від його крайнього правого положення (рисунок 3.8).
s = C0C = AC0 – AC = (r + ) – (r cos + cos ) . (1)
З трикутників АКВ і ВКС можна визначити ВК = r sin = sin ;
звідки
Виразимо
через
.
Відомо, що
,
або, якщо розкласти наведений вираз за формулою бінома Ньютона, то отримаємо:
=
=
Для = 90о (sin = 1) при = 1/5 маємо:
= = 1 – 0,02 – 0,0002 .
Для практичних розрахунків всі члени розкладання, починаючи з третього, можна не враховувати. Тоді величина може бути визначена з виразу
і приблизна формула для визначення переміщення повзуна після підстановки значень у вираз (1) і всіх математичних перетворень буде мати вигляд:
(2)
Шляхом послідовного диференціювання отримаємо формули для визначення швидкості і прискорення повзуна.
.
(3)
.
(4)
У формулах (3) і (4) це кутова швидкість ланки. За допомогою формул (2) – (4) можна визначити параметри s, , a для послідовних положень ланок механізму і побудувати кінематичні діаграми (так звані плани переміщень, швидкостей і прискорень), з яких визначають у наступних розрахунках максимальні значення вище зазначених параметрів.
З плану прискорень з урахуванням залежності (4) випливає, що найбільше прискорення повзуна буде мати місце при = 0 і при = і визначається з нижчеподаного рівняння:
, (5)
де “плюс” відповідний до крайнього правого, а “мінус” – до крайнього лівого положення повзуна.
Найбільша швидкість повзуна
буде при значеннях
кута
:
.
(6)
Зрозуміло, що
smax = 2r . (7)
При = 0,25 кутову швидкість кривошипу можна визначити з формули:
.
Таким чином, не будуючи діаграм можна за формулами (2) – (7) знайти аналітичні значення кінематичних параметрів механізму, наприклад, кривошипно-шатунного.
