- •Лекція №1 Основні поняття з теорії механізмів і машин (тмм)
- •1.1 Вступ
- •1.2 Основні поняття тмм
- •Лекція №2 класифікація кінематичних пар
- •2.1 Класифікація кінематичних пар за характером з’єднання ланок
- •2.2 Класифікація кінематичних пар за числом накладених в’язів
- •Лекція 3 Структура механізмів
- •3.1 Кінематичні ланцюги та їх класифікація
- •3.2 Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •3.3 Види механізмів
- •Лекція 4 структурний аналіз механізмів
- •4.1 Класифікація плоских важільних механізмів
- •4.2 Структура механізмів та її дефекти
- •4.3 Основний принцип утворення механізмів
- •Кінематичне дослідження важільних механізмів
- •5.2 Графо-аналитичний метод кінематичного дослідження механізмів (метод планів положень, швидкостей та прискорень)
- •1) З точки а до ав,
- •2) З полюса р – до вс.
- •5.3 Аналітичний метод кінематичного дослідження
- •Лекція 2.1 Основні терміни та поняттяз розділу “Деталі мшин” План лекції
- •2.1.1 Вступ.
- •2.1.1 Вступ Сучасне суспільство відрізняється від первісного використанням машин. Життя людей немислиме без різних механічних пристроїв і пристосувань (греч. "механа" – хитрість).
- •2.1.2 Основні поняття й визначення курсу
- •2.1.3 Класифікація деталей машин
- •2.1.4 Основні принципи розробки машин
- •Лекція 2.2 Механічні передачі обертового руху План лекції
- •2.2.1 Конструкції на основі типових складових частин машин. Типові механічні передачі.
- •2.2.2 Вали, осі й підшипники.
- •2.2.3 Редуктори, призначення й класифікація. Мотор-редуктори як мехатронний модуль.
- •2.3.1 Питання проектування електромеха-нічного приводу в цілому. Вибір і визначення основних параметрів електродвигуна
- •2.3.2 Розрахунок редукторної зубчастої передачі
- •Перевірковий розрахунок зубчастої редукторної передачі
- •Лекція 2.4 міцністні розрахунки деталей План лекції
- •2.4.1 Загальні принципи міцністних розрахунків
- •2.4.2 Залежність міцності деталі від її конфігурації
2.3.2 Розрахунок редукторної зубчастої передачі
Розрахунок редукторної передачі здійснюємо у два етапи: перший розрахунок – проектний, другий – перевірковий.
Проектний розрахунок здійснюють за допускними контактними напругами з метою визначення геометричних параметрів зубчастих коліс редукторної пари. Під час проектного розрахунку приймають цілий ряд табличних величин і коефіцієнтів, приймають значення показників, що відрізняються від стандартних, з метою раціонального розв’язання розрахунків виконують їх корегування. Тому після завершального визначення параметрів зачеплення виконують перевірковий розрахунок. Він повинен підтвердити правильність вибору табличних величин і коефіцієнтів, а також визначити коректність співвідношень між розрахунковими і допускними напругами гнучої і контактної витривалості.
При проектуванні передач є можливість орієнтовно прогнозувати значення головного параметру редуктора, що визначає його масу і габарити. Наприклад, міжосьова відстань зубчастої передачі aw орієнтовно може бути визначена з виразу:
aw = m / 0,01 0,02 ,
де m – модуль зачеплення;
а маса редуктора G може бути визначена з виразу:
G = (0,1 0,2) Т2,
де Т2 – крутний момент на тихохідному валу редуктора, Т2 = 74,76 Н м .
G = (0,1 0,2) 73,26 = 7,3 14,6 Н .
Проектний розрахунок
Проектний розрахунок служить тільки для попереднього визначення розмірів зубчастого зачеплення і не може замінити розрахунку на контактну витривалість та виконується за наступним алгоритмом.
1) Визначаємо головний параметр зубчастої передачі – орієнтовне значення міжосьової відстані aw, мм закритої циліндричної передачі з виразу:
(4.5)
де ка – коефіцієнт міжосьової відстані (для прямозубих передач ка = 4950);
а – коефіцієнт, що враховує розташування зубчастого колеса відносно опор (при симетричному розташуванні а = 0,28 0,36; приймаємо а = 0,30;
при консольному розташуванні а = 0,2 0,25);
кн – коефіцієнт концентрації навантаги (для зубців, що припрацьовуються, кн = 1,0);
Т2 – крутний момент на тихохідному валу редуктора
(Т2 = 73,26 Нм = 73,26 103 Нмм);
[s]н - допускна контактна напруга колеса редуктора,
[s]н2 = 517 Н × мм-2 ;
uр – передатне відношення редуктора, uр = 6,3.
Обчислену величину міжосьової відстані округляють у більший бік до стандартного значення, що вибирають з наступних рядів (таблиця 4.5).
Таблиця 4.5 – Міжосьові відстані зубчастої циліндричної передачі за ГОСТ 2185-66 (за ГОСТ величини регламентовані до значення аw до 2500 мм .
1-й ряд |
40 |
50 |
63 |
80 |
100 |
125 |
160 |
200 |
315 |
400 |
500 |
630 |
2-й ряд |
140 |
180 |
225 |
280 |
355 |
450 |
560 |
710 |
|
|
|
|
Приймаємо аw = 125 мм.
2) Визначаємо модуль зачеплення m з наступних міркувань.
(4.6)
де d1 і d2 ділильні діаметри відповідно шестірні і колеса (ділильний діаметр – це діаметр кола, що проходить через точку зачеплення);
z1 і z2 – числа зубців шестірні і колеса відповідно.
З виразу (4.6) випливає, що
(4.7)
У виразі (4.7) треба задати число зубців шестірні z1 із умови їх мінімальної кількості на границі підрізання без зсуву рейки.
Аналізуючи зачеплення зубчастого колеса (модуль т, кількість зубців z) з інструментальною рейкою в кінці обробки, можна зробити висновок: якщо кількість зубців z менша деякого граничного значення zтіп, то при нарізанні зубців інструментом рейкового типу буде мати місце підріз ніжок зубців (рисунок 4.2), що значно знижує їхню згинальну міцність.
|
Мінімальна кількість зубців шестірні на границі підрізання без зсуву рейки визначається за формулою:
де - кут профілю зубзя рейки; для стандартного зачеплення = 20о , zmin 17. При великих колових швид-костях передач редукторів для зменшення шуму приймають кількість зубців шестерень z1 = 20 30. Приймаємо z1 = 18. |
Рисунок 4.2 – Залежність профілю зубців від їх числа |
Підставивши визначені дані у вираз (4.7), отримаємо:
Модулі стандартизовані за ГОСТ 9563-80 в діапазоні 0,05 100 мм. Щодо середнього машинобудування найуживаніші модулі від 1,0 до 45 мм.
Обчислену величину модуля зубчастих коліс редуктора округляють у більший бік до стандартного значення, що вибирають з наступних рядів (таблиця 4.6). При призначенні величин модулів перший ряд має перевагу перед другим.
Таблиця 4.6 – Витяг з ГОСТУ 9563-80 “Модулі зубчастих коліс”
1-й ряд |
1,0 |
1,25 |
1,5 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
4,0 |
5,0 |
6,0 |
8,0 |
10 |
12 |
16 |
20 |
25 |
32 |
40 |
2-й ряд |
1,125 |
1,375 |
1,75 |
2,25 |
2,75 |
3,5 |
4,5 |
5,5 |
7 |
9 |
11 |
14 |
18 |
22 |
28 |
36 |
45 |
Приймаємо m = 2,0 мм. Розрахункове і прийняте значення модуля відрізняються на 5%.
3) Визначаємо число зубців z2 колеса з виразу:
z2 = z1 up = 18 6,3 = 113,4 .
Приймаємо z2 = 113.
4) Визначаємо основні геометричні параметри редукторної передачі:
ділильні діаметри d шестірні і колеса:
d1 = m z1 = 2 18 = 36 мм ;
d2 = m z2 = 2 113 = 226 мм ;
діаметри вершин зубців шестірні і колеса:
da1 = d1 + 2 m = 36 + 2 2 = 40 мм;
da2 = d2 + 2 m = 226 + 2 2 = 230 мм;
діаметри западин зубців шестірні і колеса:
df1 = d1 – 2,5 m = 36 + 2,5 2 = 31 мм;
df2 = d2 – 2,5 m = 226 + 2,5 2 = 221 мм;
ширина вінця шестірні b1 і колеса b2 :
b2 = а aw = 0,3 125 = 37,5 мм;
b1 = b2 + (2. . .4) мм = 37,5 + 2,5 = 40 мм ;
фактичне значення міжосьової відстані:
