- •Лекція №1 Основні поняття з теорії механізмів і машин (тмм)
- •1.1 Вступ
- •1.2 Основні поняття тмм
- •Лекція №2 класифікація кінематичних пар
- •2.1 Класифікація кінематичних пар за характером з’єднання ланок
- •2.2 Класифікація кінематичних пар за числом накладених в’язів
- •Лекція 3 Структура механізмів
- •3.1 Кінематичні ланцюги та їх класифікація
- •3.2 Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •3.3 Види механізмів
- •Лекція 4 структурний аналіз механізмів
- •4.1 Класифікація плоских важільних механізмів
- •4.2 Структура механізмів та її дефекти
- •4.3 Основний принцип утворення механізмів
- •Кінематичне дослідження важільних механізмів
- •5.2 Графо-аналитичний метод кінематичного дослідження механізмів (метод планів положень, швидкостей та прискорень)
- •1) З точки а до ав,
- •2) З полюса р – до вс.
- •5.3 Аналітичний метод кінематичного дослідження
- •Лекція 2.1 Основні терміни та поняттяз розділу “Деталі мшин” План лекції
- •2.1.1 Вступ.
- •2.1.1 Вступ Сучасне суспільство відрізняється від первісного використанням машин. Життя людей немислиме без різних механічних пристроїв і пристосувань (греч. "механа" – хитрість).
- •2.1.2 Основні поняття й визначення курсу
- •2.1.3 Класифікація деталей машин
- •2.1.4 Основні принципи розробки машин
- •Лекція 2.2 Механічні передачі обертового руху План лекції
- •2.2.1 Конструкції на основі типових складових частин машин. Типові механічні передачі.
- •2.2.2 Вали, осі й підшипники.
- •2.2.3 Редуктори, призначення й класифікація. Мотор-редуктори як мехатронний модуль.
- •2.3.1 Питання проектування електромеха-нічного приводу в цілому. Вибір і визначення основних параметрів електродвигуна
- •2.3.2 Розрахунок редукторної зубчастої передачі
- •Перевірковий розрахунок зубчастої редукторної передачі
- •Лекція 2.4 міцністні розрахунки деталей План лекції
- •2.4.1 Загальні принципи міцністних розрахунків
- •2.4.2 Залежність міцності деталі від її конфігурації
3.3 Види механізмів
Всі механізми, що складаються з твердих тіл, поділяються на:
1) важільні;
2) кулачкові;
3) фрикційні, що працюють за рахунок тертя;
4) зубчасті, що складаються із зубчастих коліс;
5) з гнучкими ланками;
6) гідравлічні і пневматичні, робочим тілом яких є рідина або повітря;
7) лічильні (планіметри, інтегратори, аналізатори тощо).
Лекція 4 структурний аналіз механізмів
План лекції
4.1 Класифікація плоских важільних механізмів.
4.2 Структура механізмів та її дефекти.
4.3 Основний принцип утворення механізмів.
4.4 Приклад структурного аналізу механізмів
Мета структурного аналізу – вивчення теорії будови механізмів,їх видозміни та класифікації.
4.1 Класифікація плоских важільних механізмів
Важільні механізми – це механізми, що утворені ланками, виконаними у вигляді стрижневих конструкцій важелів. Із плоских механізмів найбільше розповсюдження мають шарнірні механізми, ланки яких з’єднані тільки обертальними кінематичними парами. Важільні механізми розповсюджені практично у всіх видах машин.
Усі плоскі важільні механізми зводяться до наступних типових схем:
кривошипно-коромисловий механізм;
кривошипно-повзунний механізм;
кривошипно-кулісний механізм;
синусний механізм;
тангенсний механізм.
Розглянемо назви ланок важільних механізмів.
До ланок, що здійснюють обертальний рух, відносяться кривошип, коромисло, куліса і кулісний камінь.
Кривошип (рисунок 4.1, поз. 1) – це ланка важільного механізму, що входить до складу тільки обертальних кінематичних пар і має можливість повороту навколо осі обертання на кут 360 о або більше.
Рисунок 4.1 – Кривошипно-коромисловий механізм
1 – кривошип, 2 – шатун, 3 – коромисло, 4 - стояк
Коромисло (рисунок 4.1, поз. 3) – це ланка важільного механізму, що входить до складу тільки обертальних кінематичних пар і має можливість повороту навколо осі обертання на кут менше за 360 о.
Кулісою (рисунок 4.3, поз. 3) називається коромисло, вздовж якого рухається повзун. Повзун куліси називається кулісним каменем (рисунок 4.3, поз. 2).
Повзун – це ланка, що рухається вздовж напрямної (рисунок 4.2, поз.3; рисунок 4.3, поз. 2).
Шток – це ланка, що утворює поступальну кінематичну пару з повзуном.
Шатун (рисунки 4.1 і 4.2, поз. 2) – це ланка з двома обертальними парами на кінцях, яка здійснює одночасно поступальні та обертальні рухи.
Кривошипно-коромисловий механізм (рисунок 4.1). Входить до складу машин для прибирання снігу, сіноворушилки, порційних автоматів.
У цьому механізмі ланка 2, яка утворює кінематичні пари тільки з рухомими ланками, називається шатуном. Ланка 1 робить повне обертання навколо нерухомої осі, яка проходить через точку О1, називається кривошипом. Ланка 3 робить хитаючи рухи відносно осі, яка проходить через точку О2.
Замінюючи у шарнірній чотирьохланці одну, або дві обертальні кінематичні пари на поступальні, одержимо різні механізми:
з однією поступальною кінематичною парою кривошипно-повзунний механізм, якщо стояком зробити ланку, яка входить до поступальної пари (рисунок 4.2). Кривошипно-повзунний механізм є складовою часиною поршневих двигунів, компресорів, насосів.
Рисунок 4.2 – Кривошипно-повзунний механізм
1 – кривошип, 2 – шатун, 3 - повзун
При цьому у механізмі буде: повзун – 3, тобто ланка, яка входить тільки до нижчої кінематичної пари і робить прямолінійний поступальний рух. Якщо після заміни обертальної кінематичної пари на поступальну стояком виконати ланку, яка входить до двох обертальних кінематичних пар О і А, то ми одержимо кривошипно-кулісний механізм (рисунок 4.3). Кривошипно-кулісний механізм є складовою частиною стругальних верстатів.
Рисунок 4.3 – Кривошипно-кулісний механізм
0 – стояк, 1 – кривошип, 2 – кулісний камінь, 3 - куліса
Тут ланка 3 – куліса, тобто ланка, яка обертається навколо нерухомої осі і утворює з другою ланкою поступальну кінематичну пару.
З чотирьохланкового кінематичного ланцюга, який має дві суміжні поступальні пари, можна одержати синусний механізм (рисунок 4.4).
Рисунок 4.4 – Синусний механізм
1 – кривошип, 2 – кулісний камінь, 3 - куліса
У цьому механізмі повзун 2 переміщується пропорційно синусу кута повороту кривошипа 1, якщо кут між осями поступальних пар дорівнює 900.
Із чотирьохланкового кінематичного ланцюга, з двома несуміжними поступальними парами, можна одержати тільки тангенсний механізм (рисунок 1.8), який зветься так через те, що переміщення повзуна 2 пропорційно тангенсу кута повороту φ кривошипу 1.
Рисунок 4.5 – Тангенсний механізм
1 – кривошип,2 – повзун, 3 – повзун
