1) З точки а  до ав,

2) З полюса р – до вс.

На їх перетині знаходиться точка b.

Швидкості

Кутові швидкості шатуна 2 і коромисла 3 можна визначити з виразів

Для визначення швидкостей центрів мас шатуна S₂ і коромисла S₃ (рисунок 3.5, а) використовуємо теорему подібності. На прямій ab відкладаємо відрізок

а на прямій pb - відрізок

Точку s₂ сполучаємо з полюсом р .

Швидкості точок S₂ і S₃ відповідно дорівнюватимуть:

Кутові швидкості шатуна 2 і коромисла 3 визначаємо із залежностей

де  відстані між відповідними точками.

Визначимо напрями кутових швидкостей шатуна 2 і коромисла 3. Виділяємо ланку 2 (рисунок 5.6, а). Точка В разом з ланкою 2 рухається навколо нерухомої у відносному русі точки А в напрямі швидкості . Тоді для даного положення шатун 2 обертається за стрілкою годинника з кутовою швидкістю ₂ .

Рисунок 5.6 – Визначення напряму кутових швидкостей і кутових прискорень шатуна 2 і коромисла 3

Виділяємо ланку 3 (рисунок 5.6,б). Точка В разом з ланкою 3 рухається навколо нерухомої точки С у напрямі швидкості . У цьому випадку коромисло 3 повертається за стрілкою годинника з кутовою швидкістю ₃ .

Таким чином, побудований план швидкостей. Переходимо до побудови плану прискорень.

При наближених розрахунках приймається, що кривошип обертається рівномірно. У цьому випадку прискорення точки А кривошипу дорівнює її нормальному прискоренню, тобто

Масштаб прискорень

де а, мм – відрізок на плані, що зображає прискорення точки А кривошипу. Його довжина вибирається за таким же принципом, що і довжина відрізка ра на плані швидкостей.

Побудова плану прискорень

1) На площині вибираємо полюс  , від якого відкладаємо відрізок паралельно до ОА у напрямі від А до О (рисунок 3.5, в). Оскільки прискорення точок О, С, S₁ дорівнюють нулю, то відповідні точки о, с, s₁ співпадають з полюсом  .

2) Прискорення точки В визначається у відповідності до системи векторних рівнянь:

(  АВ ,  АВ,  ВС,  ВС),

де , та ,  нормальні і тангенціальні прискорення точки В відносно точок А та С;

або ці рівняння можуть бути написані у відрізках плану так:

Нормальні прискорення

зображуються на плані прискорень відрізками

які будуємо на плані прискорень так:

 від точки а відкладаємо в напрямі від В до А відрізок , а від полюса  у напрямі від В до С  відрізок (рисунок 5.5, в);

 з точки n₂ проводимо перпендикуляр до АВ;

 з точки n₃ проводимо перпендикуляр до ВС. На їх перетині знаходимо точку b.

Прискорення

Кутові прискорення ланок 2 і 3 визначаються, якщо прискорення а^ цих ланок поділити на їх довжину, тобто:

Визначимо напрями кутових прискорень. Виділимо ланку 2 (рисунок 5.6,а). Точку В разом із шатуном 2 рухаємо уявно навколо нерухомої у відносному русі точки А в напрямі тангенціального прискорення . Ланка 2 буде повертатись для цього положення проти руху стрілки годинника. Одержаний таким чином уявний напрям обертання співпадає з напрямом ₂ .

Виділимо ланку 3 (рисунок 5.6, б). Для визначення напряму ₃ точку В разом із коромислом 3 повертаємо уявно навколо нерухомої точки С у напрямі . Тоді ланка 3 буде повертатись уявно за рухом стрілки годинника, що є напрямом ₃ .

Прискорення центрів мас шатуна S₂ і коромисла S₃ (рисунок 5.5, а) визначаємо за теоремою подібності.

На прямій аb відкладаємо відрізок

а на прямій b  відрізок

Точку s₂ сполучаємо з полюсом  .

Прискорення центра мас шатуна 2 і коромисла 3 мають значення: