- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •1) Нейрон та нейроглія як структурно-функціональні одиниці цнс, їхні види, функції.
- •Нервові центри.
- •Властивості нервових центрів
- •2) Нейронні ланцюги та нервові центри.
- •5. Явище іррадіації збудження.
- •3)Синапси цнс, будова, механізм передачі інформації
- •Хімічні синапси.
- •4) Нейромедіатори, їхні види.
- •Нексуси. Нексуси, або щільні контакти( або сполучні плями),
- •Електричні синапси.
- •Особливості будови спинного мозку
- •Сіра речовина спинного мозку.
- •Висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку. Особливості функціонування пірамідного тракту.
- •Провідні шляхи спинного мозку.
- •Аферентні (висхідні) шляхи
- •Еферентні (низхідні) шляхи
- •Спінальний шок.
- •Полісинаптичні рефлекси
- •Вісцеральні рефлекси.
- •Фізіологія головного мозку. Довгастий мозок
- •Довгастий мозок та міст.
- •А) варолієв міст
- •Ретикулярна формація моста
- •Функціонально-структурна організація мозочка.
- •Будова мозочка.
- •Функції мозочка.
- •Середній мозок.
- •Рефлекторна функція середнього мозку
- •Провідникова функція
- •Функціональна характеристика проміжного мозку.
- •Таламус( зорові горби)
- •Специфічні ядра.
- •Неспецифічні (модулюючі) ядра таламуса
- •Епіталамус( надгорбкова ділянка)
- •Метаталамус
- •Гіпоталамус
- •Кінцевий мозок.
- •Хвостате ядро
- •Сочевицеподібне ядро
- •Шкаралупа
- •Огорожа.
- •Мигдалеподібне тіло
- •Функціональна організація кори великого мозку.
- •Цитоархітектоніка.
- •Проекційні поля
- •Асоціативні поля
- •Функціонально-структурна організація лімбічної системи.
- •Мигдалеподібне тіло.
- •Морський коник
- •Прозора перетинка
- •Структурно-функціональна організація внс.
- •Внс має деякі особливості будови та функцій:
- •Автономна нервова система
- •Симпатичний відділ внс
- •Симпатичний стовбур .
- •Парасимпатична відділ внс
- •Краніальна частина.
- •Крижовий відділ парасимпатичної нервової системи.
- •Метасимпатичиий відділ внс
- •А. Тести для самоконтролю:
- •Б. Ситуаційні задачі для самоконтролю:
- •VII. Матеріали активізації студентів.
- •Viіі. Матеріали для самопідготовки студентів.
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Довгастий мозок та міст.
1 - міст, 2 – борозна базальної артерії, З - передня серединна борозна , 4—
піраміди , 5 - оливи , 6 - перехрест пірамід .
В пірамідах довгастого мозку проходять нисхідні провідні шляхи (бічний кірково - спінальний шлях та передній кірково - спінальний иілях. ( обидва шляхи називаються пірамідними).
В оливах є 3 ядра , які відповідають за рівновагу , статичні рефлекси та регуляції відповідності скорочення м'язів .
На задній поверхні довгастого мозку є задні канатики, які поділяються на 2 пучки : Пучок Голля (тонкий ) і Бурдаха ( клиноподібний ) . В довгастому мозку є потовщення цих шляхів , де залягають їх ядра. В клітинах цих ядер закінчуються волокна цих шляхів.
Крім вищесказаного , треба зазначити , що в довгастому мозку містяться ядра та нервові центри :
1) ядра з 9-ї по 12 пару ЧМН (язикогорлового , блукаючого , додаткового , під'язикового),
2) ядра тонкого і клиноподібного шляхів ,
3) ядра олив,
а також закладені найважливіші нервові центри :
1) центр дихання ,
2) судинноруховий,
3) серцевої діяльності,
4) безумовних травних рефлексів (слиновиділення , ковтання , жування , виділення травних соків),
5) захисних рефлексів ( чихання , кашлю , блювання ) .
Таким чином стає зрозумілим , що довгастий мозок є дуже важливим відділом головного мозку , при пошкодженні якого людина може загинути.
У медіальній частині довгастого мозку знаходиться ретикулярна
формація (сіткоподібне утворення), що представляє собою скупчення
нейронів, поділених безліччю волокон.
Розрізняють кілька ядер ретикулярної формації:
ретикулярне гігантоклітинне;
ретикулярне дрібноклітинне;
бічне (латеральне) ретикулярне.
Клітини ретикулярної формації є початком як висхідних, так і низхідних шляхів. Волокна ретикулярної формації, що направляються до спинного мозку, утворюють ретикулоспінальний тракт. Ретикулярна формація може мати неспецифічний низхідний (гальмуючий) і висхідний (активуючий) вплив на відділи ЦНС.
З ретикулярної формації довгастого мозку і моста в спинний мозок направляються волокна, що викликають пригнічення усіх функцій спинного мозку (неспецифічний гальмівний центр під час сну).
Імпульсація, що виникає в нейронах ретикулярної формації заднього мозку, здатна впливати на кору великих півкуль, підтримуючи її тонус.
Рефлекторна функція заднього мозку.
Задній мозок у хребетних тварин представлений двома філогенетично і функціонально пов'язаними структурами — мостом і мозочком.
А) варолієв міст
- це великий білий валик, який розташований поперек і спереду від довгастого мозку . Як і довгастий мозок, розташований на схилі основи черепа .
Міст має білу і сіру речовини .
Сіра речовина моста утворює:
власні ядра моста,
ядра черепномозкових нервів (V—VIII пари),
ядра ретикулярної формації.
Біла речовина складається з нервових волокон, що утворюють провідні шляхи, які по передній поверхні йдуть до довгастого мозку і далі у спинний мозок. У задній частині моста волокна утворюють висхідні і низхідні шляхи двобічних зв'язків моста з вище розташованими структурами і мозочком.
Міст виконує сенсорні, провідникові, рухові, інтеґративні рефлекторні функції.
У мості мозку розташовані ядра ЧМН:
V–VIIІ пари черепномозкових нервів.
V — трійчастий нерв
VI — відвідний нерв,
VII — лицевий нерв,
VIIІ — присінково - завитковий нерв.
