Кінцевий мозок.

Кінцевий мо­зок є новим утвором еволюції, який взяв під контроль функції всієї нервової сис­теми. Він став основою для складних форм поведінки і пристосування організму до мінливих умов навколишнього середо­вища.

Кінцевий мозок представлений великими півкулями, у яких розрізня­ють:

- нюховий мозок,

• базальні ядра,

• кора великого мозку.

Нюховий мозок - найдревніша частина переднього мозку.

Базальні ядра - це сукупність структур і ядер, розміщених у білій речовині півкуль великого мозку.

До них належать:

• смугасте тіло,

• огорожа,

• миг­далеподібне тіло.

Смугасте тіло ( стріатум).

У смугастому тілі розрізняють:

- бліді кулі,

- хвостате ядро,

- шкарлупу,

- огорожу.

Ядра смугастого тіла утворюють стріопалідарну систему.

Стріатум (вищий відділ) з чорною субстанцією та червоними ядрами утворюють екстрапірамідну систему.

Стріопалідарна система справляє в ос­новному гальмівний вплив на рухові та емоційні компоненти по­ведінки.

Хвостате ядро

аналізуючи інформацію, що надходить у пам'ять і зберігається в ній, контролює моделі рухів при певних ситуаціях, які формують поведінкові реакції.

Сочевицеподібне ядро

має:

- бліді кулі (медіальну і латеральну),

- шкарлупу (латерально).

Бліді кулі

здійснюють фізіо­логічний зв'язок неостріатуму з таламусом і корою великого мозку, з одного боку, і зі структурами мозку, розміщеними нижче, з іншого.

Шкаралупа

здійснюють фізіо­логічний зв'язок з моторними зонами кори головного мозку забезпе­чує виконання складних і точних довільних автоматичних рухів - гра на піаніно, писання. Це рухи, набуті в процесі навчання.

Неостріатум ( хвостате ядро і шкарлупа) пов'язаний з регуля­цією рухової функції. Рухові роз­лади при пошкоджені цих структур найчастіше виявляються у вигляді надмірних рухів — гіперкінезів.

Передня частина неостріатуму разом з корою лобової част­ки великого мозку бере участь у процесах пам'яті та виявлені біологічно значущих зорових стимулів.

Огорожа.

є най­молодшим утвором серед основних ядер. Огорожа має зв'язки з усіма полями кори і значною кількістю підкіркових структур великого мозку.

Вона бере участь у регу­ляції рухових і вегетативних функцій, емоцій, сну. Огорожу також вважають важ­ливим асоціативним центром, який пов'яза­ний з виникненням орієнтовного рефлексу на різні подразники, сексуальною поведін­кою і входить до загальної гальмівної сис­теми мозку.

Мигдалеподібне тіло

залягає у білій речовині скроневої частки півкулі і відноситься до лімбічної системи, зумовлює підвищення хар­чової і пригнічення захисної поведінки, або навпаки, пригнічення харчової і активування захис­ної поведінки.

За характером реагування на зовнішні подразнення усі нейрони мигдалеподібно­го тіла поділяють на:

• неспецифічні, (відповідають реакцією збудження незалеж­но від значущості стимулу);

• специфічні, ( реагують тільки на нейт­ральні стимули певної модальності),

• пове­дінкові (змінюють свою активність в умовах вільної поведінки тварин і відпові­дають на біологічно значущі сигнали).

Основні ядра, як і мозочок, передають відповідну інформацію до кори великого мозку, де формується програма рухових реакцій.

Базальним ядрам належить головна роль у програмуванні повільних рухів, мозочку - швидких.

Проте насамперед основні ядра пов'яза­ні з регуляцією рухової функції організму, особливо початку і припинення повільних рухів.

Під час повільних рухів спо­стерігається досить значна активність ней­ронів шкарлупи.

Ураження основних ядер призводить до різних порушень контролю рухових реакцій і патологічних змін.