- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •1) Нейрон та нейроглія як структурно-функціональні одиниці цнс, їхні види, функції.
- •Нервові центри.
- •Властивості нервових центрів
- •2) Нейронні ланцюги та нервові центри.
- •5. Явище іррадіації збудження.
- •3)Синапси цнс, будова, механізм передачі інформації
- •Хімічні синапси.
- •4) Нейромедіатори, їхні види.
- •Нексуси. Нексуси, або щільні контакти( або сполучні плями),
- •Електричні синапси.
- •Особливості будови спинного мозку
- •Сіра речовина спинного мозку.
- •Висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку. Особливості функціонування пірамідного тракту.
- •Провідні шляхи спинного мозку.
- •Аферентні (висхідні) шляхи
- •Еферентні (низхідні) шляхи
- •Спінальний шок.
- •Полісинаптичні рефлекси
- •Вісцеральні рефлекси.
- •Фізіологія головного мозку. Довгастий мозок
- •Довгастий мозок та міст.
- •А) варолієв міст
- •Ретикулярна формація моста
- •Функціонально-структурна організація мозочка.
- •Будова мозочка.
- •Функції мозочка.
- •Середній мозок.
- •Рефлекторна функція середнього мозку
- •Провідникова функція
- •Функціональна характеристика проміжного мозку.
- •Таламус( зорові горби)
- •Специфічні ядра.
- •Неспецифічні (модулюючі) ядра таламуса
- •Епіталамус( надгорбкова ділянка)
- •Метаталамус
- •Гіпоталамус
- •Кінцевий мозок.
- •Хвостате ядро
- •Сочевицеподібне ядро
- •Шкаралупа
- •Огорожа.
- •Мигдалеподібне тіло
- •Функціональна організація кори великого мозку.
- •Цитоархітектоніка.
- •Проекційні поля
- •Асоціативні поля
- •Функціонально-структурна організація лімбічної системи.
- •Мигдалеподібне тіло.
- •Морський коник
- •Прозора перетинка
- •Структурно-функціональна організація внс.
- •Внс має деякі особливості будови та функцій:
- •Автономна нервова система
- •Симпатичний відділ внс
- •Симпатичний стовбур .
- •Парасимпатична відділ внс
- •Краніальна частина.
- •Крижовий відділ парасимпатичної нервової системи.
- •Метасимпатичиий відділ внс
- •А. Тести для самоконтролю:
- •Б. Ситуаційні задачі для самоконтролю:
- •VII. Матеріали активізації студентів.
- •Viіі. Матеріали для самопідготовки студентів.
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Симпатичний стовбур .
ШИЙНИЙ ВІДДІЛ СИМПАТИЧНОГО СТОВБУРА .
Має З пари вузлів : верхній( лежить на рівні 2-3 шийних хребців) ,
середній(часто відсутній), нижній(позаду початку хребтової артерії).
Післягангліонарні волокна утворюють сплетіння навкруги сонних і
підключичних артерій і іннервують органи , які від них живляться.
Крім того , ці вузли віддають верхній, середній і нижній серцеві
нерви.
ГРУДНИЙ ВІДДІЛ СИМПАТИЧНОГО СТОВБУРА .
Має 11-12 пар вузлів , розташованих превертебрально . Післягангліонарні волокна прямують:
1) від 5-ти перших симпатичних вузлів - до грудної аорти і утворюють навкруги її грудне аортальне сплетіння та іннервують органи, які від неї живляться ( стравохід, бронхи, легені).
2) від 6 -9 грудних вузлів - з'єднаються і утворюють великий нутряний нерв,
3) від 10-11 вузлів - з'єднаються і утворюють малий нутряний нерв.
Обидва нутряні нерва проходять через діафрагму в черевну порожнину і приймають участь в формуванні черевного ( сонячного ) сплетіння.
ПОПЕРЕКОВИЙ (ЧЕРЕВНИЙ) ВІДДІЛ СИМПАТИЧНОГО СТОВБУРА.
Має 4 пари вузлів : розташовані біля поперекових хребців .
Від 2 -х верхніх вузлів волокна йдуть на утворення черевного сплетіння (разом з волокнами нижніх грудних вузлів).
Післягангліонарні волокна поперекових вузлів самі утворюють черевне аортальне сплетіння (яке іннервує органи, які живляться від черевної аорти) .Донизу черевне аортальне сплетіння поділяється на праве і ліве клубові сплетіння . Саме ж черевне сплетіння продовжується в непарне верхнє підчеревне сплетіння. Це сплетіння біля куприка роздвоюється на 2 нижніх підчеревних сплетіння .ЧАС і його дочірні сплетення іннервують органи черевної порожнини і малого тазу.
КРИЖОВИЙ ВІДДІЛ СИМПАТИЧНОГО СТОВБУРА .
Має 4 пари вузлів : розташовані на передній поверхні крижової кістки . Післягангліонарні волокна додаються до нижніх підчеревних і верхнього підчеревного сплетіння і іннервують органи малого тазу .
Симпатична нервова система загалом сприяє інтенсивній діяльності організму в стресових ситуаціях, готує організм до зусилля. Це система термінової адаптації функціональних, енергетичних, пластичних та внутрішніх захисних сил організму для його пристосування до напруженої ситуації (ерготропна адаптація).
Симпатична нервова система виконує в організмі адаптаційно-трофічну функцію, регулюючи обмін речовин, трофіку та збудливість усіх органів і тканин тіла, забезпечує адаптацію організму до фактичних умов існування. Активуючи діяльність різних відділів мозку, вона мобілізує у них захисні реакції: процеси терморегулювання, імунні реакції, механізми згортання крові.
Її збудження - неодмінна умова емоцій і початкова ланка запуску ланцюга гормональних реакцій, характерних для стресу.
Під час мобілізування організму симпатичною нервовою системою нерідко змінюються багато параметрів гомеостазу. Збудження симпатичної нервової системи призводить до підвищення артеріального тиску, перерозподілу крові, викиду в кров великих кількостей глюкози і жирних кислот, активування енергетичних процесів, пригнічення функцій травного тракту, сечоутворення.