Провідникова функція

Провідникова функція полягає в тому, що через середній мозок проходять усі висхідні шляхи до вищих відділів: таламусу (спинно-таламічний шлях), великого мозку і мозочка. Нисхідні шляхи йдуть через середній мозок до довгастого і спинного мозку: це пірамідальний шлях; руброретикулоспінальний шлях.

Функціональна характеристика проміжного мозку.

Проміжний мозок, як і кінцевий, є час­тиною, утвореною внаслідок морфо-функціонального поділу переднього мозку. Це відносно невелика частина головного моз­ку, що має дуже складну будову і бере участь у здійсненні багатьох важливих функцій.

Проміжний мозок розташований під мозолистим тілом і складається з:

• таламуса (зорового горба),

• епіталамуса,

• метаталамуса,

• гіпоталамуса.

Таламус( зорові горби)

мають яйцеподібну форму, утворені переважно сірою речови­ною.

Таламус є одним з головних підкіркових утворень ЦНС. Його нейрони утворюють близько 40 ядер.

Функціонально вони поділяються на:

• специфічні (пере­микальні сенсорні і несенсорні та асоціативні. На нейронах специфічних ядер закінчуються волокна висхідних трактів і вони моносинаптично зв'язані з певними зонами кори),

• неспецифічні ( модулюючі, дифузно закінчуються по всій корі).

Ретикулярна формація через неспецифічні ядра таламуса контролює активність кори головного мозку. Ці самі ядра забезпечують таламусу роль ви­щого центра больової і температурної чутливості .

Таламус кільцевими зв'язками поєднаний з корою. Тому ці два нервових утворення функціонують як єдине ціле.

Вони беруть участь:

• у вегета­тивному забезпеченні організму,

• формуванні емоцій, мотивацій та пам'яті,

• організації сну й бадьорості.

Специфічні ядра.

1. Переми­кальні (сенсорні, проекційні) ядра. Специфічність нейронів виявляється також у тому, що кожний з них передає інформацію специфічними аферентними шляхами і збуджується од­ним типом рецепторів.

Таламус - це "ворота" ЦНС, через які до кори надходить уся інфор­мація.

До того ж далі проходить лише найбільш важлива інформація, а слабка й другорядна гальмується (своєрідний фільтр інформації).

Через ці ядра проходить уся чутлива інформація, за винятком імпульсів від нюхових рецеп­торів.

Імпульсація, яка надходить до цих ядер, бере участь у фор­муванні цілісного сприйняття організму (схеми тіла).

Отже, таламус є осередком, в якому схо­дяться майже всі сигнали від зовнішнього світу і, видозмінюючись тут, прямують до підкіркових і кіркових центрів.

2.Перемикальні несенсорні ядра (точніше, лімбічні центри таламуса), їх моторна група разом з моторною корою і мозочком забезпечують рухові реакції організму, тобто, дає можливість бачити перешкоди , визначати відстань до них та оминати ці перешкоди, не наштовхуючись на них.

3. Асоціативні ядра таламуса, їхні основні аферентні зв'язки надходять не від периферичних відділів аналізаторних систем, а через інші ядра таламуса.

Еферентні волокна нейро­нів асоціативних ядер таламуса прямують безпосередньо до асоціативних полів ко­ри великого мозку.

У людини найбільшими асоціативними ядрами є подушкові ядра , які відіграють важливу роль у гностичних і мовних функціях. У разі ушкодження подушкових ядер пору­шується схема тіла, тобто здатність відчу­вати положення в просторі окремих час­тин власного тіла.