Ретикулярна формація моста

є продовженням ретикулярної формації довгастого мозку і початком цієї ж системи середнього мозку. Аксони нейронів ретикулярної формації моста йдуть у мозочок, у спинний мозок (ретикулоспінальний шлях). Останні активують нейрони спинного мозку.

Ретикулярна формація моста впливає на кору великого мозку. У ретикулярній формації моста знаходяться дві групи ядер, що належать до загального дихального центру. Один центр активує центр вдиху довгастого мозку, інший — центр видиху. Нейрони дихального центру, розташовані в мосту, адаптують роботу дихальних клітин довгастого мозку відповідно до мінливого стану організму. Міст мозку має пневмотаксичний центр, що реґулює частоту і глибину дихання. Є також апноестичний центр дихання, який діє під час дихальної паузи.

Функціонально-структурна організація мозочка.

Мозочок є типовою надсегментарною структурою, аферентні та еферентні зв'яз­ки якої починаються і закінчуються в інших утворах мозку. Він відноситься до заднього мозку і здійснює регуляцію ру­хових функцій.

У зв'язку з вертикаль­ним положенням тіла у людини розміри і значення мозочка істотно зростають.

Будова мозочка.

Мозочок людини складається з трьох відділів:

• правої та лівої півкуль,

• розміщеного між ними черв'яка,

• трьох пар ніжок.

Зв'язок мозочка з іншими структурами мозку здійснюється за допомогою трьох пар ніжок:

• нижні ніжки зв'язують мозо­чок зі спинним і довгастим мозком,

• середні ніжки охоплюють довгас­тий мозок і, розширюючись, переходять на міст, що сполучає мозочок з корою вели­кого мозку,

• верхні ніжки містять еферентні та аферентні шляхи, зок­рема передній шлях (Говерса), який є провідником пропріоцептивної чутливості (від м'язів і суглобів).

Аферентна імпульсація, яка потрапляє до мозочка, є специфічною для кожного з його відділів. Так, присінкомозочкова імпульсація надходить при-сінково-мозочковими шляхами, які про­ходять через його нижні ніжки.

Давній мозочок (спинномозкомозочок) отримує аферентну імпульсацію мохоподібними волокнами переважно від спинномозково-мозочкових шляхів, основними з яких є задній (Флексига) і передній (Говер­са) спинномозково-мозочкові шляхи.

Мостомозочкова іде через міст з корою вели­кого мозку і частково отримує інформа­цію також через спиииомозково-мозочкові шляхи.

Мозочок також складається із сірої і білої речовин.

Біла речовина, проникаючи в сіру, утворює білі смужки, що нагадують на зрізі розгалужене дерево - так зване дерево життя мозочка.

Зовні сіра речови­на утворює суцільний покрив - кору мозочка, а ядра розташовані глибоко всередині білої речовини. Серед них розрізняють: зубчасте, пробкоподібне, кулясте і ядро шатра. Кулясте і пробкоподібне ядра визначають ще як проміжне ядро мозочка.

Сіра речовина — кора — мозочка має три шари:

• поверхневий молекулярний шар,

• шар грушоподібних нейронів (клітин Пуркіньє),

• нижній шар — зернистий.

За винятком зірчастих нейронів кори, усі нейрони кори мозочка вико­нують гальмівні функції.

Кожні 100 мс "обчислювальна ма­шина" мозочка завдяки значним галь­мівним зв'язкам скидає попередню ін­формацію і готова до приймання нової. Завдяки цій властивості мозочок може брати участь в оперативному управлінні рухом.

Крім кори в глибині мозочка серед білої речо­вини є скупчення нервових клітин, які утворюють його підкіркові парні ядра:

• зубчасте, ядро шатра, пробкоподібне й кулясте .

Ней­рони від цих ядер прямують до стовбу­ра головного мозку.

Функціональне зна­чення окремих ядер мозочка нерівнознач­не.

Так,

• коркоподібне й кулясте ядра відпо­відають за підтримання пози тіла,

• зубчас­те — за точність, швидкість і плавність рухів.

• ядро шатра, яке регулює ак­тивність вестибулярного ядра. Це - вестибулярний регулятор, і він ре­гулює активність нейронів вестибулярного ядра. Тим самим регулює процеси рівноваги і все, що пов'язано з діяльністю вестибулярних ядер, передає інформацію на нейрони ретикулярної формації мосту, забезпечує взаємну координацію пози й ціле­спрямованих рухів, корекцію виконання рухів завдяки механізмові зворотного зв'язку за допомогою коркоподібного й кулястого (проміжних) ядер. Вони впливають на червоні ядра та ретикулярну формацію довгастого мозку на основі інформації від м'язових вере­тен і рухової кори, коригуючи повільні рухи в процесі навчання. Хоча можуть використовуватись також при швидких і дуже склад­них рухах у разі дефіциту часу,

• Сам черв'як забезпечує рухові ре­акції м'язів шиї і тулуба.

Проте цілісна свідома і несвідома рухова функція здійснюється завдяки постійній взаємодії мозочкових і позамозочкових структур.