Задача з

У 100 великих квадратах сітки Горяєва підраховано 150 лейкоцитів.

1. Розрахувати кількість лейкоцитів в 1 л крові.

2. Оцінити результат.

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 4

Під час підрахунку лейкоцитарної формули отримали результати: паличкоядерні нейтрофіли - 4%; сегментоядерні нейтрофіли - 47%; еозинофіли - 5%; базофіли - 1%; лімфоцити

• 35%; моноцити - 8%; загальна кількість лейкоцитів в 1 л крові - 10х10⁹/л.

1. Розрахувати абсолютну кількість окремих видів лейкоцитів.

2. Оцінити результат.

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 5

Хворого віком 47 років госпіталізовано з діагнозом гострої пневмонії. Під час дослідження крові одержали наступні результати: лейкоцити - 15x10⁹/л; паличкоядерні нейтрофіли - 16%; сегментоядерні нейтрофіли - 62%; еозинофіли - 0,5%; базофіли - 0%; моноцити - 10,5%; лімфоцити - 11%; ШОЕ - 24 мм/год.

Які відхилення від норми спостерігають в аналізі крові?

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 6

Хвору віком 25 років госпіталізовано у зв’язку з нападом бронхіальної астми. Під час дослідження крові одержали наступні результати: лейкоцити - 6х10⁹/л; паличкоядерні нейтрофіли - 5%; сегментоядерні нейтрофіли - 50%; еозинофіли - 18 %; базофіли - 0%; моноцити - 5%; лімфоцити - 22%)

Які відхилення від норми спостерігають в аналізі крові?

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 7

Лаборант набрав кров і провів дослідження в такій послідовності: спочатку вніс кров у пробірку з трансформуючим розчином, цим же капіляром Салі - в пробірку з 3% ацетатною кислотою, далі з 3% розчином NaCl. В аналізі отримав такі результати: гемоглобін-140г/л; лейкоцити- 6,4x10⁹/л; еритроцити- 3,1 х 10¹²/л.

Оцінити і обгрунтувати дані показники.

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 8

Два лаборанти досліджували кров одного хворого: перший отримав 3,2x10¹²/л еритроцитів, другий-4,6х10¹²/л еритроцитів. При їх підрахунку в камері Горяєва у першого в сітці було багато бульбашок повітря і кров у бороздках камери.

Хто з лаборантів правий і чому?

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 9

При аналізі крові вагітної жінки лаборант визначив ШОЕ 25мм/год.

Оцінити даний показник.

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 10

Лаборант набрав кров на загальний аналіз у відділенні лікарні. Далі пішов через двір, де був мороз, у приміщення лабораторії. Зробив аналіз крові. У результаті при перевірці ШОЕ еритроцити не осіли.

Оцінити і обгрунтувати даний результат ШОЕ.

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Для нотаток

Підпис викладача:_____________

Дом. завдання: “Реакція ізогемаглютинації. Визначення груп крові за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагентів)”

1. К.С.Плотнікова ” Практикум з клінічних лабораторних досліджень” с.99-103.

2. О.С.Манастирська “Клінічні лабораторні дослідження” с.53-57.

Навчальна практика № 5.

Дата:______________

Тема:. Реакція ізогемаглютинації. Визначення груп крові за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагентів).

Мета: Оволодіти методикою визначення груп крові за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагентів).

Література: 1. К.С.Плотнікова ” Практикум з клінічних лабораторних досліджень”с.64.

2. О.С.Манастирська “Клінічні лабораторні дослідження” с.37-38.

Знати:

1. Важливість визначення груп крові в медицині.

2. Поняття антиген і антитіло і як вони взаємодіють.

3. Поняття аглютиніни і аглютиногени, де вони знаходяться.

4. Характеристику груп крові.

5. Методики визначення групи крові і можливі помилки при їх визначенні.

Уміти:

1.Визначати групи крові за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагентів).

2. Оцінювати результати.

ПЛАН:

1. Обладнання робочого місця для визначення груп крові.

2. Визначення груп крові за допомогою моноклональних антитіл.

3. Причини помилок при визначенні груп крові.

Забезпечення заняття:

Моноклональні антитіла (анти- А, анти-В, анти-АВ), ізотонічний розчин натрію хлориду, білі пластинки, склограф, годинник, предметне скло або скляні палички, очні піпетки, 70% спирт, стерильні набори, стерильні скарифікатори, дезрозчини.

Проведення поточного контролю теоретичних знань студента:

1. Що таке антиген і антитіло, як вони взаємодіють?

2. Яке значення має визначення групової належності?

3. Чим відрізняється кров людей за системою АВО?

4. Що таке аглютиніни і аглютиногени, де вони містяться?

5. Що таке реакція ізогемаглютинації і коли вона наступає?

6. Чи може бути в крові однієї людини однакові (однойменні) аглютиніни і аглютиногени?

7. Чи змінюється на протязі життя група крові?

8. Де ще, крім клінічної медицини має значення визначення груп крові?

9. Що лежить в основі визначення групової належності?

10. Який склад антигена і які є його різновиди?

11. Які загальні властивості антитіл, що таке титр антитіл?

12. Охарактеризуйте першу групу крові.

13. Дайте характеристику другій групі крові.

14. Що характерно для третьої групи крові?

15. Охарактеризуйте четверту групу крові.

16. Які вимоги до застосування моноклональних антитіл?

17. Що потрібно знати при переливанні крові, що таке універсальний донор, універсальний реціпієнт?

18. Що буде при переливанні несумісної за групою крові?

19. Які можуть бут и помилки при визначенні груп крові?

ХІД РОБОТИ:

І. Обладнання робочого місця для визначення груп крові:

1. Визначення груп крові проводити у приміщенні з добрим освітленням при температурі 15-20°С.

2. Підготувати флакони з моноклональними антитілами (МКА): анти-А, анти-В, анти-АВ.

3. Підготувати білі пластинки , або скло, піпетки, ізотонічний розчин.

ІІ.Визначення груп крові за допомогою моноклональних антитіл.

Даним методом виявляють аглютиногени досліджуваних еритроцитів.

1. На білу пластинку із позначками анти-А та анти-В нанести велику краплю (0,1 мл) тест-реагентів анти-А і анти-В.

2. Поряд нанести маленьку краплю (0,01-0,05 мл) досліджуваних еритроцитів і перемішати з реагентом.

3. Через 20-30 сек. пластинку обережно похитувати та спостерігати 2,5 хв. за ходом аглютинації.

4. У ті краплі, де з’явилась аглютинація, через 1 хв. додати ізотонічний розчин натрію хлориду і перемішати.

5. Оцінити результат:

№ з/п	Реакція досліджуваних еритроцитів з тест-реагентами: Анти-А Анти-В		Досліджувана кров належить до групи:
1.	-	-	0(І)
2.	+	-	А(ІІ)
3.	-	+	В(ІП)
4.	+	+	АВ(ІУ)

(+) - аглютинація відбулася, (-) - аглютинація не відбулася.

6. Замалювати результати.

ІІІ. Причини помилок при визначенні груп крові:

1. Неправильне співвідношення МКА і еритроцитів.

2. Недодержування часу спостереження за ходом аглютинації.

3. Не було додано ізотонічного розчину в ті краплі, де спостерігалася аглютинація, щоб перевірити, чи не є аглютинація помилковою.

4. Краплі перемішувались однією паличкою, яку не промивали і не витирали насухо.

5. Пластинка де проводилось дослідження була не чистою або не сухою.

6. Вийшов термін зберігання МКА.

7. Були переплутані корки, якими закривались флакони з МКА.

8. Використовувались гемолізовані еритроцити.

ІV. Занести результати в бланк аналізу.

Клінічна лабораторія АНАЛІЗ КРОВІ Відділення Прізвище___________________________________ Ім'я________________________________________ По батькові_________________________________ Група крові___________________________________ Резус-належність______________________________ "_____"_______________ 20 _ р. Аналіз виконав _________________

Для нотаток

Підпис викладача:___________

Дом.завдання: ’’Визначення груп крові перехресними методами”

1. К.С.Плотнікова ” Практикум з клінічних лабораторних досліджень”с.63-64.

2. О.С.Манастирська “Клінічні лабораторні дослідження” с.36-38.

Навчальна практика № 6

Дата:_________

Тема: Визначення груп крові перехресним методом.

Мета: Оволодіти методикою визначення груп крові перехресним методом.

Література:

1. К.С.Плотнікова ” Практикум з клінічних лабораторних досліджень”с.63-64.

2. О.С.Манастирська “Клінічні лабораторні дослідження” с.36-38.

Знати: 1. Характеристику груп крові.

2. Можливі помилки при визначенні груп крові.

3. Значення груп крові в медицині.

Уміти:

1. Визначати групу крові перехресним методом.

2. Оцінювати результати.

ПЛАН:

1. Методика приготування стандартних еритроцитів.

2. Визначення груп крові перехресним методом.

3. Оцінювання результатів.

Забезпечення заняття:

1. Моноклональні антитіла (МКА): анти-А,анти-В, стандартні еритроцити (I,II, III груп), ізотонічний розчин натрію хлориду, білі пластинки, склограф, годинник, предметне скло, або скляні палички, очні піпетки, 70% спирт, стерильні набори і скарифікатори, дезрозчини.

Проведення поточного контролю теоретичних знань студента:

1. Яка реакція лежить в основі визначення груп крові?

2. Які групи крові існують?

3. На основі яких ознак розрізняються групи крові?

4. Якими реактивами користуються для визначення груп крові?

5. Які умови необхідні для визначення груп крові?

6. Які можуть бути помилки при визначенні груп крові?

7. Якими методами визначають групи крові?

8. Як визначити групу крові за допомогою моноклональних антитіл?

9. Як оцінювати результат визначення груп крові за допомогою моноклональних антитіл?

ХІД РОБОТИ:

1. Приготувати стандартні еритроцити:

- в три центрифугальні пробірки набрати 0,25-0,5 мл 3,8% цитрата натрію;

- підписати всі пробірки відповідно групам крові (I, II, III);

- у кожну пробірку внести по 2-4 мл крові з відповідними групами (10 донорів);

- процентрифугувати;

-сироватку злити і долити фіз.розчином об’єм злитої сироватки;

- стандартні еритроцити зберігають в холодильнику 2-3 доби.

2. Зробити прокол шкіри пальця і набрати кров у центрифугальну пробірку, процентрифугувати для відділення сироватки.

3. На білу пластинку верхньої частини з відповідними позначками нанести по одній краплі (0,1 мл) МКА: анти-А, анти-В.

4. На нижню частину пластинки з позначками: 0(І),А(ІІ), В(ІІІ) нанести по маленькій краплі стандартні еритроцити (0,01 мл).

5. Із пробірки з відцентрифугованою досліджуваною кров’ю піпеткою набрати сироватки і по одній великій краплі нанести на стандартні еритроцити.

6. Цією ж піпеткою набрати з дна пробірки еритроцити досліджуваної крові і нанести по одній маленькій краплі поруч з кожною краплею МКА.

7. Сироватку перемішати з еритроцитами сухими окремими паличками або різними кутами предметного скла.

8. Обережно, легко похитувати пластинку, далі залишити на 1-2 хв. в спокої і знову похитувати.

9. На протязі появи аглютинації, але не раніше 3 хв., у ті краплі, де наступила реакція, додати по 1 краплі фіз.розчину і продовжувати нагляд при похитуванні до 5 хвилин.

10. Оцінити результати.

0(І) – негативна реакція з МКА (анти-А і анти-В)вказує на відсутність

аглютиногенів.

Сироватка досліджуваної крові з стандартними еритроцитами групи 0(І) дає негативну реакцію; а з еритроцитами груп А(ІІ), В(ІІІ) - позитивну. Це вказує на наявність аглютинінів α і β та належність досліджуваної крові до групи 0(І).

А(ІІ) – позитивна реакція з МКА (анти-А) вказує на наявність аглютиногена А.

Сироватка досліджуваної крові з стандартними еритроцитами груп 0(І), А(ІІ) дає негативну реакцію; з еритроцитами групи В(ІІІ) - позитивну. Це вказує на наявність аглютиніна β та належність крові до групи А(ІІ).

В(ІІІ) – позитивна реакція з МКА (анти-В) вказує на наявність аглютиногена В.

Сироватка досліджуваної крові з стандартними еритроцитами груп 0(І), В(ІІІ) дає негативну реакцію, а з еритроцитами групи А(ІІ) - позитивну. Це вказує на наявність аглютиніна α та належність крові до групи В(ІІІ).

AB(ІV) - позитивна реакція з стандартними сироватками вказує на наявність

аглютиногенів АВ. Сироватка дослідної крові з стандартними еритроцитами всіх

трьох груп дає негативну реакцію. Це вказує на відсутність аглютинінів та

належність крові до групи AB(IV).

11. Замалювати результати.

Трактування результатів визначення груп крові перехресним методом.

МКА		Стандартні еритроцити			Група крові
Анти-А	Анти-В	І	ІІ	ІІІ
-	-	-	+	+	О (І)
+	-	-	-	+	А (ІІ)
-	+	-	+	-	В(ІІІ)
+	+	-	-	-	АВ(ІV)

12.Занести результати в бланк аналізу.

Клінічна лабораторія АНАЛІЗ КРОВІ Відділення Прізвище___________________________________ Ім'я________________________________________ По батькові_________________________________ Група крові___________________________________ Резус-належність______________________________ "_____"_______________ 20 _ р. Аналіз виконав _________________