- •Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
- •Оптичні технології в зв’язку
- •1. Поняття про перетворення, аналіз спектрів сигналу та фільтрацію сигналів [1-5]
- •1.1. Отримання образів сигналів. Мета. Аналіз спектрів
- •1.1.1. Фур’є перетворення
- •1.1.2. Деякі властивості Фур’є перетворення
- •1.2. Згортка. Розмиття сигналу
- •1.3. Віконне Фур’є перетворення
- •1.4. Поняття про вейвлет-перетворення
- •1.5. Поняття про фільтрацію сигналу
- •1.6. Деякі приклади фільтрації
- •1.6.1. Фільтрація адитивних завад
- •1.6.2. Фільтрація мультиплікативних завад
- •1.6.3. Фільтрація постійної складової
- •1.6.4. Диференціювання сигналу
- •1.7. Нейронні і нейроподібні мережі та їх оптична реалізація
- •1.7.1. Структура нейронних мереж
- •1.7.2. Алгоритм роботи нейронної мережі. Алгоритм Хопфілда
- •1.7.3. Перспективи розвитку оптичних нейронних мереж
- •1.7.4. Реалізація оптичних нейронних мереж
- •2. Системи багатохвильового ущільнення
- •2.1. Вступ до wdm
- •2.2. Модель взаємодії wdm з транспортними технологіями [6-10]
- •2.3. Блок-схема систем з wdm
- •2.4. Вузькосмугові і широкосмугові wdm
- •2.5. Рекомендації itu-t відносно довжин хвиль в системах wdm
- •2.5.1. Стандартний канальний план і його використання
- •Стандартний канальний план з розносом каналів на 100 гГц
- •Стандартний канальний план при розносі каналів на 200 гГц
- •Сітка частот wdm
- •2.5.2. Типові характеристики систем wdm
- •2.6. Синхронні оптичні мережі sonet і sdh
- •2.6.1. Відмінності між sonet і sdh
- •2.6.2. Основні сигнали sonet і sdh
- •Як в sonet так I в sdh швидкість передавання фреймів складає 8000 фреймів/с, що відповідає періоду повторення фреймів 125 мкс.
- •2.7. Структура синхронних сигналів
- •2.7.2. Фрейми сигналів вищого рівня
- •2.7.3. Структура фрейма sdh
- •Характеристики волокон згідно Рекомендаціям g.652.
- •Характеристики волокон згідно Рекомендацій g.655
- •2.9. Комплектуючі пристрої та елементи систем багатохвильового ущільнення [6,18,19]
- •2.9.1. Основні визначення
- •2.9.2. Типи оптичних рознімів
- •2.10. Мультиплексування з розділенням за довжиною хвилі
- •2.11. Циркулятори
- •3. Безпроводний оптичний зв’язок. Принципи. Втрати
- •3.1. Беспровідні оптичні системи зв’язку. Основні абревіатури
- •3.2. Загальні характеристики. Принципи побудови [20-35]
- •3.3.1. Преваги fso-систем
- •3.3.2. Недоліки fso-систем
- •3.3.3. Області застосування
- •3.4. Структура безпроводної оптичної системи зв’язку
- •3.6. Рівняння системи зв’язку
- •3.7. Втрати і завади в атмосферному каналі зв’язку
- •3.7.1. Вібраційні завади
- •3.7.2. Вплив турбулентності на характеристики оптичного каналу
- •3.8. Загасання сигналу в атмосфері [36-46]
- •3.8.1. Модель атмосфери. Загасання сигналу
- •3.8.2. Фракції атмосфери, які впливають на загасання сигналу
- •3.8.3. Метеорологічна дальність видимості та атмосферні втрати
- •4. Розрахунок доступності каналу fso-cистеми [47-49]
- •4.1. Розрахунок енергетичного бюджету системи – величини максимально допустимого затухання сигналу
- •4.2. Встановлення відповідності між допустимим затуханням та критичною (мінімально допустимою) мдв
- •4.3. Розрахунок імовірності виникнення погодних умов, коли мвд менша ніж
- •4.4. Оцінка метеоумов в Чернівецькому регіоні
- •4.5. Розрахунок доступності каналу аолз в Чернівецькому регіоні
- •4.6. Деякі розрахункові і експериментальні дані щодо впливу метеоумов на роботу fso-систем
- •5. Техніко-економічні показники цифрових мереж на основі аолз. Сучасний стан ринку
- •5.1. Порівняння фінансових, часових та інших витрат при побудові різних за природою ліній зв’язку [50]
- •5.2. Аналіз існуючих рішень і ринка fso-систем
- •5.3. Огляд існуючих рішень
- •5.4.2. Обладнання компанії fSona Communications (сша)
- •5.4.3. Обладнання компанії нпк «Катарсіс» (Санкт-Петербург, Росія)
- •5.4.4. Атмосферні оптичні лінії зв’язку Artolink. Ват "Мостком". Виробник: Державний рязанський приладний завод
- •5.4.4.1. Деякі загальні відомості
- •5.4.4.2. Сфери застосування
- •5.4.4.3. Принцип роботи пристрою
- •5.4.4.4. Якість та надійність передавання сигналу
- •5.4.4.5. Базові моделі і деякі технічні характеристики
- •5.4.4.6. Відмінності та особливості обладнання
- •5.4.4.7. Встановлення та інсталяція обладнання
- •5.4.4.8. Віддалений контроль
- •5.4.5. Обладнання компанії «Гранч»
- •6. Лазерна локація [20,51]
- •6.1. Лазерна локація як прикладна дисципліна
- •6.2. Переваги та недоліки лазерної локації
- •6.2.1. Технологічна простота, короткий технологічний цикл
- •6.2.2. Гарантії точності
- •6.2.3. Відсутність наземних геодезичних робот по планово-висотному обогрунтуванню при виконанні повітряного лазерно-локаційного знімання
- •6.2.4. Висока продуктивність
- •6.2.5. Можливість роботи в нічний час і будь яку пору року
- •6.2.6. Надзвичайно широкий спектр застосувань
- •6.3. Загальні принципи роботи лазерного локатора
- •6.4. Лазерно-локаційні дані
- •6.5. Імпульсний і фазовий методи вимірювання дальності
- •6.5.1. Імпульсний метод
- •6.5.2. Фазовий метод
- •6.6. Інструментальні засоби лазерної локації
- •6.6.1. Способи отримання лазерно-локаційних зображень. Основні принципи роботи типового аерознімального лідара
- •6.6.2. Функціональна схема типового лазерного локатора на прикладі системи altm компанії Optech
- •7. Системи геопозиціонування gps і глонас
- •7.1. Супутникові системи позиціонування
- •7.2. Короткий опис супутникових систем позиціонування
- •7.3. Загальні відомості про глонасс
- •7.4. Як працює система глонасс?
- •7.5. Склад системи глонасс: орбітальна структура супутників глонасс
- •Література
- •3. І.І Мохунь, п.В. Полянський. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. Чернівці, Рута, 79 с. (2002).
- •28. К. Дыхов, а. Максимов. Аолс – технология будущего. Вестник связи, 2, (2006).
2.10. Мультиплексування з розділенням за довжиною хвилі
Сама проста схема хвильового ущільнення є результатом розвитку ВОСП. Спочатку передавання велося на довжині хвилі 0.9 мкм. Потім, з прогресом технології виготовлення ЛД, основною хвилею передавання стала довжина хвилі 1.33 мкм. І лише потім була задіяна довжина хвилі 1.55 мкм.
Природно, що при освоєнні 2-го та 3-го вікна прозорості виникла ідея передавання сигналу зразу ж на двох хвилях.
Блок схема системи наведена на рисунку 2.10
Рис. 2.10
1 – комбайнер (мультиплексор), 2-4 – демультиплексор, 2 – розщипітель (солітер), 3,4 – хвильові фільтри.
Мультиплексори – пристрої які як правило нечутливі до довжини хвилі випромінювання. Конструкція демультеплексора вимагає наявність механізмів селекції випромінювання за довжиною хвилі.
Типи селекції: дифракційний та інтерференційний.
1. Селекція за допомогою простої дифракційної градки.
Рис. 2.11
2. Селекція за допомогою решітки Брега та волоконно-оптичної решітки Брега.
Рис. 2.12. Селекція за довжиною хвилі за допомогою решітки Брега
3. Селекція за допомогою волоконно-оптичного ешелону Майкельсона
Рис. 2.13
4. Селекція за допомогою інтерферометрів
4.1. Інтерферометр Фабрі-Перо
Рис. 2.14
Спектральна ширина фільтра залежить від співвідношення коефіцієнтів відбивання дзеркал
5.2. Інтерферометр Маха-Цандера
Рис. 2.15
Ланцюжок з таких інтерферометрів може бути використаний як фільтр по довжині хвилі.
3.4. Хвильові селектори будь-якого типу можуть також бути використані як еквалайзери для корекції характеристик ербієвих підсилювачів та компенсаторів хроматичної дисперсії.
2.11. Циркулятори
Циркулятори – пристрої, які на відміну від солітерів та комбайнерів можуть мати декілька (більше ніж 3) вхідних та вихідних портів. Приклад такого циркулятора наведений на рисунку 2.16
Рис. 2.16
Сигнал з порту 1 спрямовується на порт 2. Сигнал з порту 2 спрямовується на порт 3. Та сигнал зі входу 3 направляється на вихід 4. Такий циркулятор може бути утворений на основі звичайних У-розголужувачив.
3. Безпроводний оптичний зв’язок. Принципи. Втрати
3.1. Беспровідні оптичні системи зв’язку. Основні абревіатури
БОСП – беспровідні оптичні системи передавання, БОСЗ – беспровідні оптичні системи зв’язку. Основні абревіатури: АОЛЗ – атмосферні оптичні лінії зв’язку, FSO-системи, FSO-лінії зв’язку (Free space optics – системи).
3.2. Загальні характеристики. Принципи побудови [20-35]
Найбільш розповсюдженими сьогодні є атмосферні лінії передавання даних зі:
швидкостями від 10 Мбит/с до 1–2,5 Гбит/с
дальностями от 100 м до 4 км.
Топологія – на
відміну від безпроводних радіомереж,
які допускають з
’єднання
«точка – багаточка» і дозволяють
підключення до одної базової станції
декілька десятків, сотень, а іноді і
тисяч абонентів, АОЛЗ в основному
реалізують двохточкові з’єднання:
данні передаються між двома оптичними
терміналами, в кожному з яких є в наявності
роздільні приймач і передавач, як
правило, з рознесеними оптичними
трактами, щоб уникнути можливих завад
і перевідбивань.
Н
Рис. 3.1.
Механізми поглинання світла в прозорій атмосфері (не враховуючи специфічні фактори такі як погодні умови) багато в чому аналогічні тим, що виникають в оптоволокні. В «чистій» атмосфері світло з довжинами хвиль, які використовують у ВОСП (850, 1310 і 1550 нм) розповсюджується практично без поглинань. Це дозволяє використовувати розвинуту елементну базу, яка використовується в оптоволоконній оптиці і яка виробляється все і більших масштабах.
Окрім цього, така ситуація приводить до того, що також можна залучити більшу частину вже розроблених технологій (на створення нових знадобилося б не малі засоби і кошти – лазери, фото- і світлодіоди, мікролінзи, оптичні підсилювачі, спектральні маски, голографічна оптика, атенюатори і методи спектрального ущільнення каналів).
Загальна елементна база і принципи обробки сигналу визначають загальний діапазон швидкостей – верхня межа визначається скоріше платоспроможністю, оскільки в АОЛЗ відсутня хвилеводна дисперсія, яка в основному обмежує швидкість передавання у ВОЛЗах.
Більш того, в атмосферних оптичних лініях використовується та ж сама модуляція, що і в ВОСП. Саме тому FSO-системи «всеїдні» по відношенню до протоколів передавання даних. Інакше кажучи, системі однаково, що передавати, будь то потоки E1, Fast, Gigabit Ethernet або ATM.
