- •Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
- •Оптичні технології в зв’язку
- •1. Поняття про перетворення, аналіз спектрів сигналу та фільтрацію сигналів [1-5]
- •1.1. Отримання образів сигналів. Мета. Аналіз спектрів
- •1.1.1. Фур’є перетворення
- •1.1.2. Деякі властивості Фур’є перетворення
- •1.2. Згортка. Розмиття сигналу
- •1.3. Віконне Фур’є перетворення
- •1.4. Поняття про вейвлет-перетворення
- •1.5. Поняття про фільтрацію сигналу
- •1.6. Деякі приклади фільтрації
- •1.6.1. Фільтрація адитивних завад
- •1.6.2. Фільтрація мультиплікативних завад
- •1.6.3. Фільтрація постійної складової
- •1.6.4. Диференціювання сигналу
- •1.7. Нейронні і нейроподібні мережі та їх оптична реалізація
- •1.7.1. Структура нейронних мереж
- •1.7.2. Алгоритм роботи нейронної мережі. Алгоритм Хопфілда
- •1.7.3. Перспективи розвитку оптичних нейронних мереж
- •1.7.4. Реалізація оптичних нейронних мереж
- •2. Системи багатохвильового ущільнення
- •2.1. Вступ до wdm
- •2.2. Модель взаємодії wdm з транспортними технологіями [6-10]
- •2.3. Блок-схема систем з wdm
- •2.4. Вузькосмугові і широкосмугові wdm
- •2.5. Рекомендації itu-t відносно довжин хвиль в системах wdm
- •2.5.1. Стандартний канальний план і його використання
- •Стандартний канальний план з розносом каналів на 100 гГц
- •Стандартний канальний план при розносі каналів на 200 гГц
- •Сітка частот wdm
- •2.5.2. Типові характеристики систем wdm
- •2.6. Синхронні оптичні мережі sonet і sdh
- •2.6.1. Відмінності між sonet і sdh
- •2.6.2. Основні сигнали sonet і sdh
- •Як в sonet так I в sdh швидкість передавання фреймів складає 8000 фреймів/с, що відповідає періоду повторення фреймів 125 мкс.
- •2.7. Структура синхронних сигналів
- •2.7.2. Фрейми сигналів вищого рівня
- •2.7.3. Структура фрейма sdh
- •Характеристики волокон згідно Рекомендаціям g.652.
- •Характеристики волокон згідно Рекомендацій g.655
- •2.9. Комплектуючі пристрої та елементи систем багатохвильового ущільнення [6,18,19]
- •2.9.1. Основні визначення
- •2.9.2. Типи оптичних рознімів
- •2.10. Мультиплексування з розділенням за довжиною хвилі
- •2.11. Циркулятори
- •3. Безпроводний оптичний зв’язок. Принципи. Втрати
- •3.1. Беспровідні оптичні системи зв’язку. Основні абревіатури
- •3.2. Загальні характеристики. Принципи побудови [20-35]
- •3.3.1. Преваги fso-систем
- •3.3.2. Недоліки fso-систем
- •3.3.3. Області застосування
- •3.4. Структура безпроводної оптичної системи зв’язку
- •3.6. Рівняння системи зв’язку
- •3.7. Втрати і завади в атмосферному каналі зв’язку
- •3.7.1. Вібраційні завади
- •3.7.2. Вплив турбулентності на характеристики оптичного каналу
- •3.8. Загасання сигналу в атмосфері [36-46]
- •3.8.1. Модель атмосфери. Загасання сигналу
- •3.8.2. Фракції атмосфери, які впливають на загасання сигналу
- •3.8.3. Метеорологічна дальність видимості та атмосферні втрати
- •4. Розрахунок доступності каналу fso-cистеми [47-49]
- •4.1. Розрахунок енергетичного бюджету системи – величини максимально допустимого затухання сигналу
- •4.2. Встановлення відповідності між допустимим затуханням та критичною (мінімально допустимою) мдв
- •4.3. Розрахунок імовірності виникнення погодних умов, коли мвд менша ніж
- •4.4. Оцінка метеоумов в Чернівецькому регіоні
- •4.5. Розрахунок доступності каналу аолз в Чернівецькому регіоні
- •4.6. Деякі розрахункові і експериментальні дані щодо впливу метеоумов на роботу fso-систем
- •5. Техніко-економічні показники цифрових мереж на основі аолз. Сучасний стан ринку
- •5.1. Порівняння фінансових, часових та інших витрат при побудові різних за природою ліній зв’язку [50]
- •5.2. Аналіз існуючих рішень і ринка fso-систем
- •5.3. Огляд існуючих рішень
- •5.4.2. Обладнання компанії fSona Communications (сша)
- •5.4.3. Обладнання компанії нпк «Катарсіс» (Санкт-Петербург, Росія)
- •5.4.4. Атмосферні оптичні лінії зв’язку Artolink. Ват "Мостком". Виробник: Державний рязанський приладний завод
- •5.4.4.1. Деякі загальні відомості
- •5.4.4.2. Сфери застосування
- •5.4.4.3. Принцип роботи пристрою
- •5.4.4.4. Якість та надійність передавання сигналу
- •5.4.4.5. Базові моделі і деякі технічні характеристики
- •5.4.4.6. Відмінності та особливості обладнання
- •5.4.4.7. Встановлення та інсталяція обладнання
- •5.4.4.8. Віддалений контроль
- •5.4.5. Обладнання компанії «Гранч»
- •6. Лазерна локація [20,51]
- •6.1. Лазерна локація як прикладна дисципліна
- •6.2. Переваги та недоліки лазерної локації
- •6.2.1. Технологічна простота, короткий технологічний цикл
- •6.2.2. Гарантії точності
- •6.2.3. Відсутність наземних геодезичних робот по планово-висотному обогрунтуванню при виконанні повітряного лазерно-локаційного знімання
- •6.2.4. Висока продуктивність
- •6.2.5. Можливість роботи в нічний час і будь яку пору року
- •6.2.6. Надзвичайно широкий спектр застосувань
- •6.3. Загальні принципи роботи лазерного локатора
- •6.4. Лазерно-локаційні дані
- •6.5. Імпульсний і фазовий методи вимірювання дальності
- •6.5.1. Імпульсний метод
- •6.5.2. Фазовий метод
- •6.6. Інструментальні засоби лазерної локації
- •6.6.1. Способи отримання лазерно-локаційних зображень. Основні принципи роботи типового аерознімального лідара
- •6.6.2. Функціональна схема типового лазерного локатора на прикладі системи altm компанії Optech
- •7. Системи геопозиціонування gps і глонас
- •7.1. Супутникові системи позиціонування
- •7.2. Короткий опис супутникових систем позиціонування
- •7.3. Загальні відомості про глонасс
- •7.4. Як працює система глонасс?
- •7.5. Склад системи глонасс: орбітальна структура супутників глонасс
- •Література
- •3. І.І Мохунь, п.В. Полянський. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. Чернівці, Рута, 79 с. (2002).
- •28. К. Дыхов, а. Максимов. Аолс – технология будущего. Вестник связи, 2, (2006).
4.4. Оцінка метеоумов в Чернівецькому регіоні
Нажаль повну картину метеорологічного стану в регіоні отримати неможливо, принаймні усереднені данні за тривалий проміжок (10 років і більше) часу. Єдині дані, які доступні широкому користувачу – дані, наведені в таблиці 5.2. В ній представлені дані кількості днів в кожному місяці, коли спостерігається туман, що відповідає метеорологічній дальності видимості менше ніж 500 м.
Таблиця 4.2
Середня кількість днів з туманом (МДВ≤ 0.5 км)
А – ціла доба
В – період з 10-ої по 18 годину.
№ стан-ції |
Станція |
Час доби |
Місяць |
Півріч-чя |
Півріч-чя |
Рік |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
10-3 |
4-9 |
||||
677 |
Данківці |
А |
7 |
5 |
4 |
1 |
0,4 |
0,2 |
0,6 |
0,6 |
2 |
4 |
7 |
10 |
38 |
4,8 |
41,8 |
Б |
1 |
1 |
1 |
0,1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,5 |
1 |
1 |
2 |
7 |
0,6 |
7,6 |
||
680 |
Чернівці АМСМ |
А |
10 |
7 |
5 |
3 |
1 |
1 |
1 |
2 |
4 |
7 |
11 |
12 |
52 |
12 |
64 |
Б |
2 |
1 |
1 |
0,7 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,5 |
1 |
1 |
2 |
2 |
9 |
2,5 |
11,5 |
||
690 |
Селятин |
А |
3 |
2 |
2 |
2 |
6 |
6 |
9 |
10 |
9 |
6 |
6 |
5 |
24 |
42 |
66 |
Б |
0,7 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
1 |
1 |
1,5 |
2 |
1,5 |
1 |
1 |
1 |
4,7 |
7,5 |
12,2 |
||
691 |
Солон-цівка |
А |
2 |
2 |
3 |
3 |
7 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
3 |
3 |
18 |
30 |
48 |
Б |
0,5 |
0,5 |
0,7 |
0,7 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0,7 |
0,7 |
4,1 |
5,7 |
9,8 |
||
|
В цілому по регіону |
А |
5,5 |
4 |
3,5 |
2,3 |
3,6 |
3,1 |
3,9 |
4,4 |
5 |
5,5 |
6,8 |
7,5 |
32,8 |
22,2 |
55 |
Б |
1,1 |
0,8 |
0,8 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,7 |
0,9 |
0,8 |
1 |
1,2 |
1,4 |
6,2 |
4,1 |
10,3 |
||
Дані наведені для рівнинних (Чернівці і Данківці) та гірських (Селятин і Солонцівка) регіонів області. Ці дані докорінно різняться між собою. Як бачимо для рівнинних районів максимальна кількість днів, коли спостерігаються сильні тумани відповідає півріччю жовтень – березень, а для гірських найбільш погані погодні умови, з точки зору прозорості атмосфери виникають в період з квітня по серпень. Разом з тим середньорічні показники по обох регіонах приблизно однакові. Відповідна імовірність виникнення туману з МДВ менше ніж 500 м наведені в таблиці 5.3.
Таблиця 4.3
Імовірність виникнення туману з МДВ≤ 0.5 км
А – ціла доба
В – період з 10-ої по 18 годину.
№ станції |
Станція |
Час доби |
Імовірність |
||
Півріччя 1 10-3 місяці |
Півріччя 2 4-9 місяці |
Рік |
|||
677 |
Данківці |
А |
0,21 |
0,03 |
0,20 |
Б |
0,04 |
0,003 |
0,02 |
||
680 |
Чернівці АМСМ |
А |
0,29 |
0,07 |
0,18 |
Б |
0,05 |
0,01 |
0,03 |
||
690 |
Селятин |
А |
0,13 |
0,23 |
0,18 |
Б |
0,03 |
0,04 |
0,03 |
||
691 |
Солонцівка |
А |
0,10 |
0,16 |
0,13 |
Б |
0,02 |
0,03 |
0,03 |
||
|
В цілому по регіону |
А |
0,18 |
0,12 |
0,15 |
Б |
0,03 |
0,02 |
0,03 |
||
Для того, щоби провести повний статистичний аналіз ситуації поведінки МДВ в нашому регіоні необхідно знати хоча б деякі її статистичні моменти, а краще повністю функцію розподілу. Спробуємо, хоча б в деякому наближенні провести такий аналіз.
Природно, що маючи такі дані встановити та неможливо. Відповідно визначити бета-розподіл також неможливо. Окрім цього розрахунки імовірності застосовуючи такого типу розподіл є непростою задачею.
Тому замість того, щоб застосовувати бета-розподіл будемо вважати, що випадкова величина МДВ розподілена за нормальним законом:
,
(4.12)
де
– середньорічна МДВ,
– середньоквадратичне відхилення МДВ
від
.
Це є досить логічним припущенням. Єдиним
негативним фактором є те що такий
розподіл не досягає нуля при
.
У виразі (5.12) невідомими є величини та .
Використаємо данні таблиці 4.3. Відповідно, імовірність, яка задана таблицею визначається співвідношенням:
.
(4.13)
Природно, що
величини
та
залежать від місцевості. Разом з тим
можна передбачати, що
не повинна сильно відрізнятися для
території України. Як, було наведено
вище середня за роком МДВ
для Москви і Одеси складає величини
7.83 і 7 км, тобто відрізняються на 12%. В
той самий час дисперсії
(відповідно 3.30 і 3.36 км) відрізняються
значно менше всього на 2%. Тому будемо
вважати, що приблизно з такою ж самою
точністю
для Чернівців дорівнює 3.36 км. Тоді з
(5.13) знаходимо, що середня метеорологічна
дальність видимості
для Чернівецького регіону на час доби
з 10-ої по 18-ту складає величину близьку
до 5.5 км.
