Пошкодження (поранення) нирок

Вступ і класифікація

Пошкодження нирок розподіляються на проникаючі та тупі. Проникаючі рани повинні бути обстежені. Тільки колота рана, не проникаюча у плевральну або черевну порожнину, може бути залишена для подальшого спостереження, як виключення. Пацієнти з колотими ранами нирок в 96% випадків почувають себе добре.

Ниркові рани можуть бути розподілені на малі та великі. Велике ниркове пошкодження включає у себе відрив ниркової ніжки, полюсні та проникаючі крізь паренхіму до збираючої системи, супроводжується макрогематурією.

Малі пошкодження нирок:

• простий розрив (надрив)

• субкапсулярна гематома

• забій (струс) нирки

Великі пошкодження нирок:

• розрив нирки

• відрив ниркової артерії чи вени

• навколониркова гематома

• розрив збираючої системи

 

Діагностика

Пошкодження нирки може бути у осіб з макро- чи мікрогематурією, з пошкодженням живота чи його фланків в анамнезі, з синцями у проекції фланків і переломами біляхребтових ділянок ребер, чітко помітними при рентгенологічному дослідженні (звичайно це 10, 11, чи 12 ребра), а також у осіб з проникаючими вогнепальними пораненнями, які супроводжуються мікро- або макрогематурією. В таких випадках перевага у діагностиці віддається КТ, яка визначає ступінь пошкодження внутрішніх органів точніше за ЕУГ, показує хвилинну екстравазацію контрастної речовини із сечового тракту або кишок, яке могло б бути пропущене при ЕУГ.

У великих травматологічних центрах в таких випадках пацієнтам проводять радіологічне дослідження, крім тих випадків, коли у пацієнта є макрогематурія з шоком чи без нього, або мікрогематурія без шоку.

КТ черевної порожнини дає більш достовірну інформацію про кровообіг ниркової паренхіми, ніж в/в урографія (обидва методи не надають повної інформації про наявність пошкодження ниркової артерії). КТ дає більш повну інформацію про положення ектопованої нирки чи про її аплазію, ніж інші методи дослідження. Вона визначає зону інфаркту нирки, меншу за 1.5см. КТ тазу точно визначає пошкодження тазових органів, їх анатомію.

Артеріографія в діагностиці пошкодження артерії є цінним методом. Ті пошкодження, які не видно на ЕУГ, розрізняють на артеріографії на рівні інтими артерії. Артеріографія в порівнянні з КТ дає більше інформації про наявність вродженого стенозу ЛСС чи його поєднання із новоутвореннями. Таке поєднання можливе при наявності гематурії. В цьому випадку виключається травма. Коли при травмі нирок виявляється гематурія чи протеїнурія, то слід думати про попередні захворювання.

Багато хто порівнює тупі і проникаючі травми і поранення нирок. При проникаючих травмах часто і у великій кількості зустрічаються комбіновані поранення, особливо у тих випадках, де чинником є вогнепальне поранення. Для тупих травм нирок характерний раптовий початок, який часто діагностується при появі гематурії. Є два пошкодження, які характеризуються раптовим початком, як у дітей, так і у дорослих. Це розрив артеріальної інтими та ураження ЛСС. Розрив інтими артерії характерний при пошкодженні ниркової ніжки у дітей. Ураження ЛСС зустрічається при обсяжних травмах у дітей. При проникаючих пораненнях також відбувається розрив інтими артерії нирки.