Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Комунікативна логіка.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
136 Кб
Скачать
☆

Контрольні запитання.

1. Яку роль у мисленні відіграють поняття? Чим поняття відрізняється від образу?

2. Як слід розуміти логічні терміни ”предмет“ і “ознака предмета”?

3. Як встановити, чи виражає дане слово або словосполучення поняття про предмет?

4. У чому полягає відмінність конкретних понять від абстрактних?

5. Як слід розуміти логічні терміни обсяг і зміст конкретного поняття? Що таке предметна область міркування?

6. Як визначити чи є дане поняття загальним, одиничним чи нульовим за обсягом?

7. Які можливі логічні відношення між двома конкретними поняттями за обсягом, якщо:

а) обидва поняття є загальними;

б) одне з них одиничне, а друге загальне;

в) обидва поняття одиничні?

8. Як перевірити, чи знаходяться два загальних поняття у відношенні:

а) включення;

б) тотожності;

в) перетину;

г) несумісності?

9. Що таке ”кола Ейлера“ і як вони використовуються для аналізу відношень між обсягами конкретних понять?

10. Як ви розумієте терміни: операція, правильно виконана операція, алгоритм?

11. У чому сутність операції визначення поняття? Які види визначень ви знаєте?

12. Порушення яких правил призводить до логічної некоректності визначення?

13. З якою метою застосовується операція поділу поняття? Яку роль у пізнанні відіграє класифікація?

14. Яких правил слід дотримуватись, щоб поділ поняття був логічно правильним?

15. У чому полягає сутність логічних операцій обмеження і узагальнення понять?

16. Під час виконання яких операцій слід враховувати закон оберненого відношення між обсягом і змістом поняття?

Задачі і вправи.

1. Охарактеризуйте зміст, обсяг та елементи обсягу наступних понять: студент, журналіст, колектив, непарне число, речення, наука, колектив інституту філології і журналістики, студент педвузу, кореспондент.

2. Встановіть вид (дайте логічну характеристику) наступних понять: держава, столиця держави, конституція, перемога, неуспішність, стаття, телебачення, Сонце, незалежність, сузір’я Великої Ведмедиці, столиця України, Київ, мужність, Водяний, атеїст, Мавка, газета, чорт.

3. Проаналізуйте, чи стверджується закон оберненого відношення між змістом та обсягом наступних понять:

а) людина, яка володіє всіма романськими мовами;

б) людина, яка володіє всіма живими романськими мовами.

4. Знайдіть підпорядковуюче (родове) і підпорядковане (видове) поняття за відношенням до даних: а) атом; б) прикметник; в) історія журналістики; г) дерево; д) вуз; е) Вінницький державний педагогічний університет; є) інститут; и) періодичне видання; і) наука.

5. Чи знаходяться у відношенні підпорядкування такі поняття?

а) педагогічний університет – інститут філології і журналістики;

б) форма мислення – поняття;

в) книга – розділ книги;

г) періодичне видання - газета ”Сьогодні“;

д) Вінниця – Замостянський район Вінниці;

е) спорт – зимовий спорт;

є) стілець – спинка стільця;

и) частина мови – прийменник.

6. Підберіть поняття, які б знаходились у відношенні перетину до даних: студент, народний депутат, кореспондент, спортсмен, відмінник навчання, Верховна Рада України, письменник, поет, журналіст.

7. Підберіть поняття рівнозначні даним: логіка; автор поеми “Катерина”; Конституція; квадрат; перший космонавт; підмет; людина; журналіст; острів.

8. Із наведених нижче понять виділіть несумісні поняття: птах, тварина, жива істота, вовк, дерево, стовбур дерева, сорока, мова, українська мова, російська мова, частина мови, присудок, космічне тіло, планета.

9. Визначте вид відношення між поняттями і зобразіть його за допомогою ”кіл Ейлера“:

а) держава - рабовласницька держава – буржуазна держава - українська держава.

б) Рада народних депутатів – районна Рада народних депутатів – обласна Рада народних депутатів – Верховна Рада народних депутатів.

в) число, яке ділиться без остачі на три – число, яке ділиться без остачі на два.

г) місто – обласний центр України – столиця України – Київ.

д) спорт – зимовий спорт – біатлон – легка атлетика

е) Місяць – штучний супутник Землі – космічне тіло – планета.

є) мова – українська мова – слов’янська мова – граматика

ж) батько – син – дядько – внук – чоловік – мужчина – племінник.

з) наука – журналістика – вид діяльності – редагування - тележурналістика.

и) планета – космічне тіло – сонячна система – планета сонячної системи – Місяць.

10. Дайте характеристику (укажіть вид, склад, правильність) наступних визначень. Якщо визначення неправильне, укажіть вид ло-

гічної помилки:

а) Нація – стійка історична спільність людей;

б) Квадрат – прямокутник з рівними сторонами;

в) Прикметник – частина мови, яка виражає властивість пре-

дмета;

г) Дипломатія є мирна, оперативна робота по здійсненню зов-

нішньої політики держави;

д) Деформація – зміна форми предмета;

е) Куля – геометричне тіло, яке утворюється шляхом обертан-

ня півкола довкола діаметра;

є) Соната – музичний твір написаний в сонатній формі;

ж) Музика – вид мистецтва, який відображає дійсність у зву-

кових художніх образах;

з) Декабрист – учасник дворянського революційно-визвольного руху, що завершився повстанням 14 грудня 1825 року;

и) Квінтет – це музичний твір для п’яти голосів чи інструментів.

11. Проаналізуйте наступні висловлювання: з’ясуйте, чи є вони визначеннями, а чи лише одним з прийомів, які часто приймають за визначення.(Якщо це не визначення, то встановіть який саме прийом вжито).

а) Демократія – це влада народу;

б) Кисень – необхідна умова життя;

в) Папірус – це тропічна трав’яниста рослина;

г) Гімалаї – найвищі гори світу;

д) Музичний інструмент – це, наприклад, арфа;

е) Революції – локомотиви історії;

є) Упертість – це вада слабкого розуму;

ж) Кібернетика – не мистецтво;

з) Лід – вода, що замерзла;

и) Раб – людина, що не має свободи.

і) Комунізм – це молодість світу;

ї) Журналістика – це мистецтво.

12. Дайте правильні визначення тим поняттям, які визначені неправильно:

а) Журналіст – фахівець у галузі журналістики;

б) Підпорядкування понять – таке логічне відношення між поняттями, коли обсяг одного поняття повністю включається

в обсяг іншого поняття;

в) Логіка – це наука про умовиводи;

г) Ячмінь – хлібний злак, як правило яровий;

д) Додавання – це математична дія, в результаті якої отриму-

ється сума чисел;

е) Яструб – хижий птах з коротким крючкуватим дзьобом і до-

вгими гострими кігтями;

є) Бочка – циліндричне вмістилище для зберігання рідини;

ж) Коли народи між собою б’ються, це називається війною.

(К.Прутков);

з) Шахрай – людина, яка займається шахрайством.

13. У наведених прикладах знайдіть ділене поняття, члени поділу та укажіть основу поділу:

а) Хімічні речовини поділяються на кристалічні та аморфні;

б) Поняття поділяються на одиничні, загальні і нульові;

в) Стосунки між людьми бувають доброзичливими і недобрози--

чливими;

г) Моря поділяються на природні і штучні;

д) Другорядні члени речення за своїм граматичним значенням

поділяються на додаток, означення, обставини;

е) Залози поділяються на залози внутрішньої секреції і залози

зовнішньої секреції;

є) За механічним складом ґрунти поділяються на глинисті, суг-

линисті, супіщані і піщані;

ж) В еволюції органічного світу виділяють два види відбору: природний і штучний.

14. З'ясуйте, в яких прикладах має місце поділ поняття, а в яких ні:

а) Нервова система людини складається із спинного мозку, го-

ловного мозку та периферичної нервової системи;

б) Вуз поділяється на факультети;

в) Дерева поділяються на листяні та хвойні;

г) Прості речення складаються з підмета, присудка і другоряд-

них членів;

д) Слово поділяється на корінь, префікс, суфікс та закінчення.

15. Перевірте правильність поділу наступних понять. Якщо наявна

помилка, то визначте, яке правило порушено:

а) До частин мови відносяться: іменники, прикметники, числів-

ники, дієслова, прислівники, дієприкметники і прийменники.

б) Війни поділяються на справедливі, несправедливі і визвольні;

в) Мови поділяються на природні, штучні та народні;

г) Ліси бувають листяні, змішані, соснові, ялинкові та кедрові.

д) Мова буває усною, письмовою, плутаною і незрозумілою;

є) Чотирикутники поділяються на ромби, квадрати і прямоку-

тники;

е) Діти нашого району поділяються на дошкільнят і школярів;

ж) Годинники поділяються на наручні, настінні, настільні, вежові;

з) Книги бувають науково-популярні, науково-фантастичні, художні, захоплюючі, цікаві, детективні.

16. Узагальніть поняття: журнал,газета, телебачення, стаття, нарис, атом, атом заліза, товар, осінь, видавництво, редакція, політична організація, свобода слова, парламент, заява, інтерв’ю.

17. Обмежте поняття: журнал, навчальний посібник, сузір’я, періодичне видання, Європа, журналіст, депутат, планета сонячної системи, директор, головний редактор, будинок, редакція.

18. Перевірте правильність операції обмеження наступних понять: місто в Криму – Севастополь; староста групи – староста групи №2; класове суспільство – робітничий клас; іменник – іменник чоловічого роду; олігархія – монархія; держава – українська держава; політична організація суспільства – політична партія; вуз – факультет вузу; європеєць – голландець.

19. Перевірте правильність узагальнення понять: українська мова – мова; логічна задача – задача; підручник – книжка; журнал – періодичне видання; Бразилія – держава Південної Америки; Замостянський район міста Вінниця – місто Вінниця; мідь – метал; аксіома – постулат; журналістика – вид діяльності; ПТУ – навчальний заклад; Венера – планета Сонячної системи.

Заняття 3. Письмовий тест № 1 (2 год)

Визначення відношень між обсягами понять. Перевірка вміння користуватися колами Ейлера. Перевірка послідовності мислення: вміння дотримуватися строго визначеного методу аналізу та контролювати власні дії.

Заняття 4. Аналіз атрибутивних суджень (2 год)

а) встановлення логічної структури і виду атрибутивного судження. Зведення висловлювання до атрибутивної форми;

б) встановлення логічних відношень між атрибутивними судженнями за “логічним квадратом” та за умовами одночасного набуття істиннісних значень;

в) здійснення операцій над атрибутивними судженнями (заперечення, обернення, перетворення, протиставлення предикату).