- •Львівський інститут менеджменту Кафедра гуманітарних дисциплін «Педагогіка»
- •Навчально-методичний план
- •Тема 1. Загальна характеристика сенсорно-перцептивних процесів
- •Основні характеристики когнітивної сфери особистості.
- •Відчуття і сприймання як різні (за повнотою та глибиною) рівні пізнавальної діяльності індивіда.
- •Основні характеристики сенсорного образу.
- •Модальність (якість) відчуття.
- •Цілісність та структурність сприймання, різні тлумачення їхніх механізмів.
- •Теорії і методи дослідження сприймання.
- •Тема 2. Увага.
- •1. Основні підходи до визначення уваги. Психологічні теорії уваги. Функції уваги.
- •2. Якості уваги. Проблема їх класифікації. Види уваги залежно від її спрямованості та зосередження. Властивості уваги. Експериментальне вивчення уваги.
- •3. Розвиток і формування уваги. Деякі вікові особливості розвитку уваги. Шляхи формування властивостей уваги.
- •1. Психологічна активність і форми її прояву. Усвідомлюване і неусвідомлюване в пізнавальній діяльності. Установка і діяльність. Психічна саморегуляція, довільне і мимовільне в саморегуляції.
- •2. Фізіологічні умови уваги. Уявлення про увагу в класичній та сучасній фізіології.
- •Тема 3 пам'ять
- •1. Загальна характеристика пам’яті. Види пам’яті. Проблема класифікації пам’яті. Образна, словесно-логічна, довільна і мимовільна пам'ять.
- •Оперативна пам'ять. Взаємозв’язок короткочасної та довготривалої пам’яті. Психологічна характеристика властивостей пам’яті.
- •Процеси пам’яті
- •Деякі вікові та індивідуальні особливості пам’яті.
- •1. Психологічні теорії пам’яті; підходи до проблем та вивчення пам’яті.
- •2. Явище ремінісценції.
- •3. Клінічні порушення пам’яті.
- •Тема 4. Мислення
- •1. Загальна характеристика мислення. Функції мислення. Розумові дії.
- •2. Операціональний склад мислення: аналіз – синтез, порівняння, узагальнення – конкретизація, абстрагування – індивідуалізація.
- •3. Словесно-образний підхід у процесі мислення. Фактори вибірковості мисленнєвого процесу. Репродуктивні та продуктивні компоненти мислення. Види мислення.
- •4. Природа індивідуальних відмінностей у мисленні. Поняття «когнітивного стилю». Особистісні типи мислення.
- •1. Основні положення теорій мислення м.Сеченова, л.С.Виготського, с.Л.Рубінштейна, п.Я.Гальперіна, г.С.Костюка.
- •2. Основні положення суб’єктивного підходу до дослідження мислення (л.М.Веккер, о.Ю.Артем’єва та ін.) Фазний характер процесу мислення. Поняття «проблемної ситуації» та «задачі».
- •3. Поняття «мова» та «мовлення». Функції мовлення. Поняття «внутрішнього мовлення». Мова і свідомість. Психолінгвістика.
- •Тема 5. Уява і уявлення у творчій діяльності
- •1. Поняття про уявлення та уяву. Класифікація уяви та уявлення. Види і прийоми уяви.
- •2. Фізіологічні основи уяви. Уява та органічні процеси. Уява та фантазія. Розвиток уяви.
- •3. Поняття про творчість. Творчість як розв’язування творчих задач.
- •1. Творче натхнення. Творчий тренінг.
- •2. Загадки та проблеми свідомості. Поняття про свідоме і підсвідоме.
- •3. Самосвідомість особистості. Психологічні механізми розуміння і усвідомлення. Самоконтроль у сфері психічних явищ.
- •Тема 6. Предмет та завдання психології особисості. Розвиток психіки та становлення особистості. Психологічна структура особистості
- •1. Предмет та основні завдання сучасної психології особистості. Визначення та співвідношення ключових понять: людина, суб’єкт, індивід, індивідуальність, особа, особистість.
- •3. Психологічна природа особистості. Внутрішні суперечності як рушійні сили особистісного зростання. Психологічний зміст понять «розвиток», «розвиток психіки» і «розвиток особистості».
- •4. Соціалізація: поняття, сутність і зміст. Фактори формування особистості.
- •5. Основні моделі вікового розвитку людини. Вікова періодизація розвитку людини. Показники виникнення особистості (за о.Леонтьєвим, б.Ананьєвим та ін.).
- •1. Концепції психосексуального розвитку (з.Фрейд), психосоціального розвитку (е.Еріксон), інтелектуального розвитку (ж.Піаже, л.Виготський тощо).
- •2. Спрямованість особистості: поняття, сутність, зміст, види. Потреби і нужда. Інтереси, особистісні прагнення, настанови.
- •Тема 7. Свідомість, самосвідомість та рефлексивні характеристики особистості. Гармонія та відхилення у розвитку особистості. Методологічні засади сучасних теорій особистості
- •3. Рефлексія в особистісному зростанні.
- •4. Життєвий шлях і життєвий світ особистості. Смислова сфера особистості у різних психологічних концепціях.
- •1. Стать: поняття, сутність, види та психологічна характеристика. Стать біологічна і психологічна. Чоловіча та жіноча особистість.
- •2. Гармонія та відхилення у розвитку особистості. Поняття про особистісну норму. Особистість і агресія.
- •3. Методологічні засади психоаналітичних та неопсихоаналітичних теорій. Аналітична психологія. Індивідуальна психологія. Феноменологічна психологія.
- •Тема 8. Загальна характеристика афективної сфери особистості. Принципи та методи психології емоцій. Емоційні стани і фактори їх регуляції
- •1. Походження та функції емоцій. Емоції та розвиток особистості. Мотивація та емоції. Емоції і свідомість. Емоції та почуття.
- •2. Емоції та тіло людини. Психосоматика.
- •3. Психологічна характеристика, природа та властивості емоцій і почуттів. Онтогенез емоційної сфери людини. Прояви емоцій та почуттів у поведінці людини.
- •4. Поняття емоційного стану в психології. Види емоційних станів та їх характеристики. Методи вивчення емоційних станів та емоційності особистості.
- •5. Стрес та його характеристика. Види та наслідки стресів. Профілактика стресу.
- •1. Принципи та методи психології емоцій. Взаємодії компонентів емоцій. Утворення емоційних комплексів, емоційної комунікації.
- •2. Теорії емоцій. Співвідношення емоцій і поведінки.
- •3. Умови виникнення фрустрації. Реакцій на фрустрацію. Депривація.
- •Тема 9. Теорії волі. Функціональне призначення афективної сфери. Вольові якості особистості
- •3. Склад і структура вольових якостей. Загальні властивості вольових якостей: широта, сила, стійкість. Класифікація вольових якостей.
- •2. Розвиток вольових якостей особистості. Патологія волі. Порушення доцільності дій.
- •Тема 10. Проблеми та методологічні основи структурного аналізу діяльності
- •1. Порівняльний аналіз психологічних теорій діяльності.
- •2. Психологічний аналіз понять-цілей, потреб, мотивів, мотивацій діяльності та поведінки особистості.
- •3. Психологічний аналіз потребнісно-мотиваційної, операційної, інформаційної та регулятивної підсистем діяльності та поведінки особистості.
- •5. Операційна підсистема діяльності та поведінки особистості: поняття і складові. Співвідношення понять «знання», «навички» та «вміння». Формування навичок і вмінь.
- •7. Інформаційна основа діяльності. Поняття про два інформаційні плани. Сутність понять в інформаційній підсистемі.
- •1. Характеристика основних видів діяльності та зумовленість ефективності діяльності особистісними та індивідуально-психічними якостями.
5. Стрес та його характеристика. Види та наслідки стресів. Профілактика стресу.
Стрес (від англ. stress – тиск, напруженість) – стан нервово-психічного перенапруження, що викликається значним за силою подразником, адекватна реакція на який раніше не була сформована. Але виникнення і переживання стресу залежить не стільки від об’єктивних, скільки від суб’єктивних чинників, від особливостей самої людини: оцінити ситуацію. Будь-яка несподіванка, що порушує звичний перебіг життя, може стати причиною стресу або стресором. Сельє Г. виокремлює такі фази стресу:
1. Фаза тривоги. Організм мобілізується для зустрічі із загрозою. У людини виникає стан занепокоєння, тривоги, відбувається зміна фізіологічних функцій організму (змінюється частота дихання і пульсу, підвищується тиск, збільшується печінка тощо). На певний час дещо знижується опір організму. Однак потім поступово починається мобілізація внутрішніх адаптаційних резервів, захисних сил, які розкривають додаткові можливості психіки людини, активізуються його психічні процеси (сприймання, пам’ять, мислення). Ця фаза відповідає наявності у людини стресу слабкого ступеня.
2. Фаза опору. Якщо стресор продовжує діяти, організм людини і його психіка перебудовуються, пристосовуються, адаптуються до нових ускладнених умов діяльності, при цьому активно витрачаються внутрішні ресурси, спостерігається активізація мислення і пізнавальної діяльності. Спостерігається загальна мобілізація психічної діяльності, яка не притаманна людині у звичайних обставинах: зібраність, організованість, підвищена розумова працездатність, кмітливість, впевненість у собі, блискавична реакція, стійкість до перешкод, активізація мовленнєвої активності. Ця фаза відповідає наявності у людини стресу середнього ступеня.
3. Фаза виснаження. Однак, із плином часу, внаслідок продовження дії екстремальної ситуації, відбувається послаблення опору організму, фізіологічні реакції перевищують норму, знижується критичність мислення, працездатність людини. Тому, заключна фаза характеризується, на думку Г. Сельє, виснаженням «адаптаційної енергії», що призводить до дезорганізації діяльності, нервових зривів і навіть – до смерті. Ознаками цієї стадії є поступове ослаблення фізичної і вольової активності людини, погіршення пам’яті, зменшення обсягу уваги, помилки у сприйманні, труднощі в осмисленні та розумінні ситуації, уповільнення мисленнєвої діяльності, загальмованість у прийнятті рішень, неадекватні реакції на зміну ситуації, метушливість. Може проявлятися безпідставне роздратування, образливість, імпульсивність, тривога, втомленість, страх, знижується рівень самоконтролю. Відзначаються порушення сну, втрата апетиту, виникають головні болі, вегетативні реакції, психосоматичні захворювання. Ця фаза відповідає наявності у людини стресу сильного ступеня.
Питання для самостійного вивчення: