2. Розвиток вольових якостей особистості. Патологія волі. Порушення доцільності дій.

Глосарій

Біхевіоризм (behaviourism) (з англ. behaviour – поведінка) – напрям в американській психології ХХ ст., який зводить психіку до різних форм поведінки як сукупності реакцій організму на стимули зовнішнього середовища. Тому особистість в цій теорії – це сукупність реакцій поведінки, які притаманні даній людині, це організована і відносно стійка система навиків. Формула “стимул-реакція” (S – R) провідна в біхевіоризмі.

Воля (will) – внутрішня активність особистості, пов’язана з вибором мотивів, цілепокладанням, прагненням до досягнення мети, зусиллям до подолання перешкод, мобілізацією внутрішньої напруженості, здатністю регулювати спонукання, можливістю приймати рішення та гальмувати поведінкові реакції.

Вольове зусилля (will effort) – стан емоційного напруження, який мобілізує внутрішні ресурси людини (пам’ять, мислення, уяву тощо) і створює допоміжні мотиви для дії.

Вольовий процес (will process) – психічний процес свідомої і цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення бажаної мети.

Вольові дії (will actions) – дії, які скеровані на досягнення свідомо поставленої мети і пов’язані з подоланням зовнішніх та внутрішніх труднощів.

Вольові якості (will characteristics) – відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки, її влади над собою.

Наполегливість (persistence) – вольова риса, що полягає у здатності тривало, не знижуючи активності, домагатись поставленої мети, незважаючи на труднощі та перешкоди.

Тема 10. Проблеми та методологічні основи структурного аналізу діяльності

ПЛАН

1. Порівняльний аналіз психологічних теорій діяльності.

2. Характеристика основних видів діяльності та зумовленість ефективності діяльності особистісними та індивідуально-психічними якостями.

3. Психологічний аналіз понять-цілей, потреб, мотивів, мотивацій діяльності та поведінки особистості.

4. Психологічний аналіз потребнісно-мотиваційної, операційної, інформаційної та регулятивної підсистем діяльності та поведінки особистості.

5. Активність особистості та її джерела. Класифікація потреб. Потреби і мотиви. Мотиви та цілі діяльності. Спрямованість особистості. 5. Мотивація та пізнавальні процеси. Мотиви та емоційно-вольові процеси і навички. Класифікація потреб та мотивів поведінки і діяльності особистості.

6. Операційна підсистема діяльності та поведінки особистості: поняття і складові. Співвідношення понять «знання», «навички» та «вміння». Формування навичок і вмінь.

7. Інформаційна основа діяльності. Поняття про два інформаційні плани. Сутність понять в інформаційній підсистемі.

8. Загальна характеристика регуляторних процесів. Основні поняття саморегуляції, діяльності і поведінки. Індивідуальний стиль діяльності та професійна придатність. Загальні та визначальні ознаки індивідуального стилю діяльності.

Основні поняття і ключові слова:

Діяльність, активність, мотив, мотивація, цілі, потреби, цілепокладання, спрямованість, задача, операція, знання, навички, вміння; актуальний та потенційний плани, образ, знак, мова, код, модель, символ, слово, професійна придатність і профнепридатність.

Література:

1. Батаршев А.В. Диагностика черт личности и акцентуаций: Практическое руководство. – М.: Психотерапия, 2006.

2. Борозина Л.В. Психология характера: Исторический очерк. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1997. – Ч. 1.

3. Занюк С.С. Психологія мотивації: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. Иванова С. В.

4. Мотивация на 100%: А где же у него кнопка? / С. В. Иванова. – 2-е изд. – Альпина Бизнес Букс, 2006.

5. Кречмер Э.Строение тела и характер. – М.: Педагогика-Пресс, 1995.

6. Лазурский А.Ф. Очерк наук о характерах. – М.: Наука, 1995.

7. Левитов Н.Д. Психология характера. – 3-е изд. – М.: Просвещение, 1969.

8. Леонгард К. Акцентуированные личности / Пер. с нем. – К.: Вищ. шк., 1989.

9. Леонтьев А.Н. Эволюция психики. – М., 1999.

10. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характеров у подростков. – 2-е изд., перераб. и доп. – Л.: Медицина, 1993.

11. Макклелланд Д. Мотивация человека. – СПб.: Питер, 2007.

12. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: У 2 т. – К.: Форум, 2002.

13. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. – 3-тє вид., випр. – К.: Вища шк., 2004.

14. Основи психології / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – К.: Либідь, 1996.

15. Психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1968.

16. Психологія: Підручник / За ред. Ю.Л. Трофімова. – 3-тє вид. – К.: Либідь, 2001.

17. Симонов П.В. Темперамент, характер, личность. – М.: Наука, 1984.

18. Энкельман Николаус Б. Власть мотивации. Харизма, личность, успех: Пер. с нем. – М.: ЗАО «Интерэксперт», 2005.