Рамки та кольорове оформлення

До будь-якого діапазону чарунок робочого листа можна додати рамку та візерунок. Для цього, як звичайно, виділіть потрібні чарунки, інакше додавання рамки або візерунка буде відноситися тільки до активної чарунки, та виконайте команду «Формат\Ячейки…». Для додавання рамки у вікні діалогу «Формат ячеек», що з’являється, перейдіть до вкладки «Граница» та виберіть позицію рамки, тип і колір лінії. Додавання рамки значно легше розпізнати, якщо задане приховання ліній сітки розграфлення робочого листа (параметр «сетка» на вкладці «Вид» вікна діалогу «Параметры», яке викликається командою «Сервис\Параметры…»).

Додати рамку можна і за допомогою кнопки  — «Границы» панелі інструментів «Форматирование», відкривши список та обравши потрібну лінію. Для додавання візерунка скористайтеся вкладкою «Вид» вікна діалогу «Формат ячеек», де виберіть візерунок (поле «Узор») і колір (поле «Цвет»), контролюючи результат у полі «Образец». Для вибору кольору фону можна використовувати також палітру кольорів — кнопка  — «Цвет заливки» панелі інструментів «Форматирование», відкривши список і обравши потрібний колір.

Уведення формули

Формулипрактично завжди містять посилання на чарунки, вміст яких використовується в обчисленнях. Для уведення формули:

• Помістіть покажчик чарунки на чарунку, у якій ви хочете ввести формулу.

• Вставте як перший символ знак рівності.

• Введіть частину формули аж до першого посилання, як звичайний текст.

• Задайте посилання на чарунку (або діапазон чарунок). Це можна зробити або уведенням з клавіатури, або за допомогою миші, клацнувши на потрібній чарунці. Для завдання діапазону можна виділити його за допомогою миші.

• Після уведення іншої частини формули, завершіть уведення натисканням клавіші <Enter>.

У чарунці відображається результат обчислення формули, хоча дійсним значенням чарунки є формула. Сама формула буде відображатися, як вміст чарунки, у рядку формул.

Як бачимо, посилання можна задавати методом вказівки, або шляхом уведення з клавіатури (природно, можна сполучати обидва способи при записуванні однієї формули). Спосіб завдання посилання методом вказівки є більш наглядним і дозволяє уникнути технічних помилок. При уведенні посилання з клавіатури можна використовувати як малі, так і великі літери. Якщо посилання задане вірно, після підтвердження вводу Excel перетворює всі літери у великі.

У формулі можна використовувати імена чарунок і діапазонів чарунок. Список визначених у поточній робочій книзі імен можна відкрити, клацнувши на кнопці зі стрілкою  у полі «Имя», яке розташоване зліва у рядку формул. Можна також натиснути клавішу <F5> та вибрати ім'я діапазону у вікні діалогу «Переход».

Типи адресації

В Excel розрізняють два типи адресації: абсолютну та відносну. Обидва типи можна застосовувати в одному посиланні та створити, таким чином, змішане посилання. Тип адресації аргументу, що застосовується у формулі, грає істотну роль при копіюванні або переміщенні формули. Наявність вказаних типів адресації створює прості та зручні можливості виконання “однотипних” (схожих) обчислень над різноманітними областями даних. Наприклад, для того щоб застосувати однотипну обробку для рядків (або стовпчиків) деякої таблиці, достатньо усього лише один раз, побудувавши потрібну формулу, поширити її шляхом копіювання на відповідні стовпчики (або рядки) таблиці. При цьому, звичайно, користувачу потрібно, щоб деякі аргументи, що задаються посиланнями, змінювалися, “підстроючись” під місце розташування скопійованої формули, а інші посилання, що вказують, наприклад, на деякі “постійні” коефіцієнти або константи зберігали адреси без змін.

Відносні посилання використовуються Excel за умовчанням при завданні посилання на чарунку або діапазон методом вказування. Відносне посилання сприймається програмою як вказівка маршруту (напрямки руху та відстані) до адресованої чарунки від чарунки, що містить формулу. При копіюванні або переміщенні формули відносні посилання будуть автоматично змінені з урахуванням напрямку копіювання таким чином, що маршрут (напрямок руху та відстань) збережуться. При цьому адресуватися у формулі буде вже інша чарунка або діапазон чарунок.

Абсолютне посилання задає абсолютні координати чарунки у робочому листі (щодо лівого верхнього кута таблиці). Можна наказати Excel інтерпретувати номери рядка та (або ) стовпчика як абсолютні шляхом указання символу долара ($) перед іменами рядка та (або) стовпчика. Наприклад, $A$7. При переміщенні або копіюванні формули абсолютне посилання на чарунку (або діапазон чарунок) змінене не буде, і на новому місці скопійована формула буде посилатися на ту ж саме чарунку (діапазон чарунок).

Вид адресації, яка використовується у посиланні для вказівки рядка, не залежить від виду адресації, використаної для вказівки стовпчика. Якщо для рядка та стовпчика використовуються різні способи адресації, одержимо змішане посилання. Наприклад, A$7, $A7. При копіюванні або переміщенні формули абсолютна частина посилання (із символом $) не зміниться, а відносна частина посилання може змінитися відповідно до правил зміни відносних посилань (з огляду на напрямок копіювання або переміщення).

При завданні посилання методом вказівки можна змінити тип посилання натисканням клавіші <F4>. Тип поточного посилання буде циклічно змінюватися при кожному натисканні клавіші <F4>.

Натискання <F4>	Адреса	Посилання
Один раз	$A$7	Абсолютне посилання
Два рази	A$7	Абсолютне посилання на рядок
Три рази	$A7	Абсолютне посилання на стовпчик
Чотири рази	A7	Відносне посилання

Тип посилання можна змінити і у готовій формулі. Для цього активізуйте натисканням клавіші <F2> режим правки вмісту чарунки, помістіть курсор уведення у потрібне посилання (адресу) та натисніть клавішу <F4>.

Абсолютне посилання може бути задане також шляхом уведення символу $ безпосередньо з клавіатури. Символ $ можна ввести з клавіатури і у режимі правки вмісту чарунки.

Як уже відзначалося, абсолютні та змішані посилання можна задавати і для діапазонів чарунок.

За умовчанням Excel використовує формат посилання A1: стовпчики робочого листа позначаються літерами, а рядки — цифрами. Можна змінити формат, що використовується, задаючи стовпчики своїми номерами. Для цього у вікні діалогу «Параметры», що викликається командою «Сервис\Параметры…», перейдіть на вкладку «Общие» та у групі «Параметры» встановіть прапорець «Стиль ссылок R1C1». При використанні цього формату, наприклад, виразу R2C3 (R — рядок,  C — стовпчик) відповідає абсолютне посилання $B$3.

Для завдання відносного посилання у цьому форматі після R і C зазначте потрібну кількість рядків і стовпчиків у квадратних дужках (вони визначають розміри зсуву від поточної чарунки). При цьому позитивне значення задає посилання на чарунку, розташовану на вказану кількість рядків (стовпчиків) нижче (праворуч) чарунки, що містить посилання.

Наприклад, R[2]C[3] — посилання на чарунку, яка розташована на два рядки нижче та на три стовпчика праворуч чарунки, в якій записана формула. Від'ємні значення задають посилання на чарунку, яка розташована на вказану кількість рядків (стовпчиків) вище (ліворуч) чарунки, що містить посилання. Наприклад, R[–2]C[–1] — посилання на чарунку, яка розташована на два рядки вище та на один стовпчик ліворуч чарунки, що містить посилання.

Обраний формат посилань дійсний для усіх робочих листів поточної робочої книги.

У формулах можна також задавати посилання на чарунки інших робочих листів поточної робочої книги. Excel надає крім того можливість задати об’ємне (тривимірне) посилання на відповідні чарунки декількох робочих листів і зовнішнє посилання на чарунки листів інших робочих книг. Вказані можливості дозволяють зберігати та обробляти дані у різних місцях, наприклад, зв'язати робочі книги одну з іншою за допомогою зовнішніх посилань.

Для завдання посилання на чарунки іншого робочого листа поточної робочої книги простіше скористатися методом вказівки. Записавши частину формули аж до того місця, у якому повинне бути вказане посилання, виберіть потрібний робочий лист, клацнувши на його ярлику, та виділіть у листі потрібні чарунку або діапазон чарунок. Як звичайно, уведення усієї формули треба закінчити натисканням клавіші <Enter>. Excel сам підставить у необхідному вигляді посилання на чарунки іншого робочого листа. У формулі перед посиланням на чарунку буде відображене ім'я робочого листа, після якого вказаний знак оклику (наприклад, Лист2!$D$5).

Задати посилання на чарунку іншого робочого листа можна також уведенням з клавіатури, проте цей спосіб частіше призводить до помилок. При завданні такого посилання шляхом уведення з клавіатури варто враховувати, що коли ім'я листа містить символи пропуску, то перед і після імені листа у посиланні потрібно вказати апостроф (’). При завданні посилання методом вказівки Excel добавить апострофи, у разі потреби, автоматично.

При перейменуванні робочого листа його ім'я, що є складовою частиною посилання у формулі, автоматично змінюється. Переміщення чарунок, що впливають на інші робочі листи, призводить до автоматичного відновлення імені листа у посиланні формули. Видалення такого залежного листа призведе до виникнення помилки «#ССЫЛКА!».

Зовнішні посилання дозволяють зв'язати дві або декілька робочих книг Excel. Залежною робочою книгою є книга, що містить формулу з зовнішнім посиланням. Вихідна робоча книга містить дані, на які посилається формула. Вихідна робоча книга перед створенням зовнішнього посилання (або її наступною зміною) повинна бути збережена.

Зовнішнє посилання може бути задане аналогічно, методом вказівки. Для цього необхідно відкрити обидві робочі книги та задати підходяще розташування їхніх вікон на екрані. Подальші дії не відрізняються від розглянутих вище. В отриманому у такий спосіб посиланні буде вказане ім'я робочої книги, ім'я робочого листа та адреса чарунки. Шлях, ім'я робочої книги та ім'я листа будуть взяті в одинарні лапки (апострофи), а ім'я робочої книги записане ще й у квадратних дужках. Після імені робочого листа у посилання вставляється знак оклику.

Наприклад, ’C:\EXCEL\EXAMPLES\[SKLAD.XLS]Продажі_2009’!$B$2. Якщо залежна та вихідна робочі книги збережені в одній папці, вказівка шляху не обов'язкова. У випадку перейменування вихідної робочої книги необхідно відчинити залежну робочу книгу. Тільки у цьому випадку зовнішнє посилання буде автоматично поновлене. Можна видалити зовнішнє посилання, замінивши формулу або відповідну частину формули, що містить зовнішнє посилання, результатом її обчислення. При необхідності обновити існуючі зв'язки вручну можна скористатися вікном діалогу «Связи», що активізується командою «Правка\Связи…», у якому перераховані всі зв'язки поточної робочої книги. Зміна зв'язку може бути виконана за допомогою кнопок «Изменить…» та діалогового вікна «Изменить связи», що дозволяє задати інший шлях до документа, з яким встановлено зв'язок. Видалення залежної робочої книги призведе до виникнення помилки «#ССЫЛКА!».

Зовнішнє посилання можна задати також шляхом уведення з клавіатури. Проте цей шлях досить трудомісткий і тому часто призводить до помилок.

Існує ще одна можливість використання об'ємних (тривимірних) посилань, що дозволяє обробляти за один раз декілька діапазонів різноманітних робочих листів. В об'ємному посиланні можна зазначити діапазон чарунок з однаковою адресою декількох суміжних листів поточної робочої книги. Задати об'ємне посилання простіше усього методом вказівки. Записавши частину формули аж до того місця, де повинне бути вказане об'ємне посилання, виділіть потрібні листи у робочій книзі. Після цього виділіть потрібний діапазон у листі. Завершити уведення формули треба, як звичайно, натисканням клавіші <Enter>. У формулі перед посиланням на діапазон чарунок буде представлене посилання на діапазон виділених робочих листів, після яких вказаний знак оклику. Наприклад, =СУММ(Лист1:Лист3!B5:F5). Можна задати об'ємне посилання і уведенням з клавіатури, проте цей шлях більш трудомісткий і тому може призвести до помилок. Об'ємні посилання не можуть бути вказані у формулах масиву та при застосуванні оператора перетину діапазонів.