Плазмові панелі (pdp). Pdp – Plasma Display Panel. Як і в епт-моніторі, в плазмовій панелі світиться люмінофор, але не під впливом потоку електронів, а під впливом плазмового розряду.

Кожна чарунка плазмового дисплея – флуоресцентна міні-лампа, яка здатна випромінювати тільки один колір з схеми RGB.

До підкладок кожного пікселя плазмового дисплея, між якими знаходиться інертний газ (Ксенон або Неон), прикладається висока напруга, внаслідок чого випускається потік ультрафіолету, який викликає свічення люмінофора. 97 % ультрафіолетової складової випромінювання, шкідливого для очей, поглинається зовнішнім склом.

Недоліки:

• досягти розміру пікселя менше 0,5 мм практично неможливо. Тому плазмові панелі з діагоналлю менше 32” (82 см) не існують;

• темні відтінки страждають від недоліку світла – їх важко відрізнити один від одного. Оскільки піксель плазми вимагає електричного розряду для випромінювання світла, то він може або горіти, або не горіти, але проміжного стану немає. Щоб піксель горів яскраво, його потрібно часто запалювати. Для отримання більш темного відтінку піксель запалюють рідше;

• люмінофорний шар вигоряє. Якщо на екрані відображається один і той же канал, на ньому можуть вигоряти пікселі логотипу (1+1, НТВ тощо). Це відноситься і до рекламних екранів, що демонструють одну і ту ж картинку. Синій канал завжди вигоряє раніше;

• результат високої напруги – високе енергоспоживання: PDP 42” (107 см) – 250 Вт, а РК з тією ж діагоналлю – 150  Вт.

Сфери застосування:

• високоякісні відеосистеми великого формату. Чудово підходять для перегляду DVD або телебачення високої роздільної здатності. Позиціонуються на high-end сектор ринку, де проблеми високої ціни, старіння люмінофора і високого енергоспоживання вторинні в порівнянні з якістю;

• цілком очевидно, що РК будуть завойовувати ринок плазмових панелей – їх діагональ продовжує збільшуватися;

• PDP-технологія мало підходить для комп'ютерних моніторів.

Клавіатура (keyboard) містить 101 або 104 клавіші. Стандартом розташування символьних клавіш є розкладка QWERTY (ЙЦУКЕН) за назвою клавіш верхнього символьного ряду зліва направо.

Клавіатури за способом підключення до комп'ютера підрозділяються на класичні і безпровідні. Класичні клавіатури підключаються за допомогою дроту до портів DIN, PS/2 або USB комп'ютера. Безпровідні взаємодіють з комп'ютером за допомогою інфрачервоного або радіозв'язку, а також засобом Bluetooth-з'єднання, в цьому випадку до комп'ютера, як правило, до USB-порту, підключається приймальний пристрій. За набором клавіш можна виділити стандартні і мультимедійні клавіатури.

Маніпулятори, або координатні пристрої введення інформації, є невід'ємною частиною сучасного комп'ютера. Найбільш відомі наступні типи маніпуляторів: миша, трекбол, графічні планшети, пристрої введення, які використовуються в ноутбуках – тачпад і трекпойнт, а також джойстики.

Графічний планшет (дігітайзер, діджитайзер) – цей пристрій для введення рисунків від руки безпосередньо в комп'ютер. Складається з пера і плоского планшета, чутливого до натиснення пера. Також до планшета може додаватися спеціальна миша.

До самих відомих виробників маніпуляторів відносяться компанії Genius, Logitech, Microsoft, Mitsumi.

Принтер (від англ. printer – друкар) – пристрій для друку інформації на твердий носій, звичайно на папір. Процес друку називається виводом на друк, а результат – роздруком.

Принтери, залежно від виду друку, розділяють на кольорові і монохромні, залежно від способу нанесення зображення – на матричні, струменеві, лазерні.

Зображення, яке отримується за допомогою сучасних принтерів, складається з точок (dots). Чим менше ці точки і чим частіше вони розташовані, тим вище якість зображення. Максимальна кількість точок, які принтер може роздільно надрукувати на відрізку в 1 дюйм (25,4 мм), називається дозволом і характеризується в точках на дюйм (dpi – dot реr inch). Добра якість друку забезпечується дозволом 300 dpi і вище.

Матричний принтер є найстарішим з нині використовуваних типів принтерів, його механізм був винайдений в 1964 р. компанією Seiko Epson.

Зображення формується друкарською головкою, яка складається з набору голок, що приводяться в дію електромагнітами (голчата матриця). Голки ударяють по паперу через фарбувальну стрічку, головка пересувається по рядкам уздовж листа. Цей тип принтерів називається SIDM – Serial Impact Dot Matrix, послідовні ударно-матричні принтери. Випускалися принтери з 9, 12, 14, 18 і 24 голками. Основне поширення отримали 9- і 24-голчаті принтери. Якість друку напряму залежить від числа голок, оскільки таким чином виходить більше точок на дюйм; принтери з 24 голками називають LQ (Letter Quality, якість друкарської машинки). Швидкість матричних принтерів вимірюється в символах в секунду (CPS, characters реr second).

Основними недоліками даного типу принтерів є низька швидкість роботи і високий шум, проте завдяки дешевизні копії (витратним матеріалом, по суті, є тільки фарбувальна стрічка) і можливості роботи з безперервним (рулонним, фальцованим) і копіювальним папером вони незамінні, коли потрібен друк на безперервному папері (лабораторії, промисловість, бухгалтерія, ведення звітів, друк чеків в магазинах, банкоматах тощо), багатошарових бланках (наприклад, авіаквитки). Матричні принтери характеризуються також мінімальною вартістю друку. Сам факт ударного друку ускладнює внесення несанкціонованих змін в документ (фінансова сфера).

Область застосування матричних принтерів – там, де необхідні великі об'єми друку, але не важлива швидкість і якість друку.