Термінологічний словник

Валентність елемента – це здатність його атомів приєднувати певне число атомів іншого елемента, вона визначається числом неспарених електронів. За одиницю валентності прийняли валентність атома водню, тобто число атомів водню, яке атом певного елемента може приєднувати або заміщувати у сполуках. Між основними характеристиками елемента – атомною масою, еквівалентом і валентністю – існує співвідношення : А = Е W, де Е – еквівалент, W - валентність.

Орбіталь – простір навколо ядра, в якому найімовірніше перебування електрона.

Головне квантове число n – визначає радіус квантового рівня (середню віддаль від ядра до ділянки підвищеної електронної густини) або загальну енергію електрона на певному рівні.

Орбітальне квантове число l – характеризує енергію електрона на підрівні, а також форму електронних орбіталей.

Магнітне квантове число m_e - просторове розміщення електронних орбіталей відносно напрямленості магнітного поля.

Спінове квантове число s – спін (від англійського spin – крутіння, обертання) можна уявити як рух електрона навколо своєї осі, воно може мати тільки два значення +1/2 або – 1/2.

Принцип Паулі – в атомі не може бути двох електронів з однаковими значеннями всіх чотирьох квантових чисел.

Хімічний зв’язок – здійснюється, в основному, між атомами так званими валентними електронами: у s – і p – елементів валентними є електрони останнього енергетичного рівня, а у d – елементів – електрони s – стану останнього і d – стану передостаннього енергетичних рівнів. Основні параметри хімічного зв’язку - енергія, довжина зв’язку, кут між зв’язками, полярність.

Енергія іонізації І - мінімальна енергія, потрібна для відриву електрона від незбудженого атома (кДж/моль або еВ/атом).

Спорідненість до електрона А - енергетичний ефект приєднання електрона до нейтрального атома, молекули або радикалу з перетворенням в негативно заряджений йон (кДж/моль або еВ/атом).

Електронегативність – відносна здатність атомів певної сполуки набувати негативного заряду (відтягувати на себе електронну густину порівняно з атомами інших елементів тієї самої сполуки). Чисельно електронегативність атома дорівнює півсумі його енергії іонізації І і спорідненості до електрона А:

Х = ½ (І + А)

Ковалентний зв’язок – здійснюється тоді, коли взаємодіють атоми з однаковими або близькими значеннями електронегативності, тобто атоми однакової хімічної природи або близькі за хімічними властивостями. Такий зв’язок виникає також при утворенні багатоатомних сполук. Утворення ковалентного зв’язку є наслідком того, що пара електронів стає спільною для двох атомів.

Йонний зв’язок – виявляється тоді, коли електронегативності елементів різко відрізняються між собою, тобто коли взаємодіють атоми з різко відмінними хімічними властивостями. Його можна розглядати як граничний випадок полярного ковалентного зв’язку, коли пара електронів, яка утворює зв’язок, настільки зміщена до одного з атомів, що практично належить тільки цьому атому.

Лабораторне заняття № 1 (4 години)