Тема 5. Фахова підготовка: вступ до спеціальності

1. Професія бухгалтера, її майбутнє

2. Особливості фахової підготовки з напряму «Облік і аудит»

3. Перелік дисциплін, які формують фахівця

1. Професія бухгалтера, її майбутнє

Спеціалізація, значення та функції сучасних бухгалтерів

Професія бухгалтера має великий спадок не тільки тому, що вона є однією з найдавніших професій, а, головним чином, в силу того, що мистецтво запису і співвідношення вперше знайшло втілення в якості інструменту обліку.

Розвинута і ефективно організована бухгалтерська справа є одним з невід'ємних елементів економіки. Як внутрішні, так і зовнішні бухгалтери відіграють життєво важливу роль в наданні доказової і правильної інформації, необхідної для прийняття рішень щодо постачання, найму кадрів і використання ресурсів, від чого залежить ефективність ринкової економіки. Бухгалтерський облік є одним з найбільш очевидних "вузьких місць" в системі, яке може уповільнити розвиток економіки. Тому у всіх європейських країнах висловлюється загальна думка про те, що країнам з перехідною економікою, необхідно в короткі строки забезпечити наявність бухгалтерів, які зможуть обслуговувати ринкову економіку, здатних приймати рішення на підставі глибокого розуміння основних економічних принципів.

З підвищенням значення бухгалтера в ринковій економіці на перший план висувається питання його підготовки. В більшості країн світу знання бухгалтерського обліку є невід'ємною частиною кваліфікації кожного економіста.

В постіндустріальну епоху великого значення набув соціальний фактор. Виробниче підприємство вже розглядається не тільки як виробник матеріальних благ, але й як елемент суспільства, що активно впливає на зовнішнє середовище. Система управління чітко розподіляється по рівнях (мікро- та макро-), причому кожна розв'язує свої специфічні завдання та потребує різної професійної підготовки.

Як наслідок, набуває актуальності питання розробки теоретичних аспектів бухгалтерського обліку, які б сприяли задоволенню потреб соціально орієнтованого суспільства. Тому на підприємствах високорозвинених країн склалась система працівників з бухгалтерського обліку, які вирішували проблеми, породжені складністю та великим обсягом облікової інформації. На сьогодні такі працівники повинні, поряд із загальним керівництвом економікою підприємства, забезпечувати ефективну роботу облікової служби, контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, організовувати облік відповідно до потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Практична робота дуже часто призводить до вузької спеціалізації бухгалтера, що безумовно знижує його професійний кругозір.

Під час існування адміністративно-командної системи управління, побудованої на єдиних типових принципах, головною характерною рисою всіх працівників сфери управління була старанність. Спочатку психологічною установкою бухгалтера було суворе дотримання інструкцій і лише потім, з роками, приходив досвід, який дозволяв дещо розширити жорсткі рамки інструкцій для забезпечення кращих результатів діяльності.

Крім того, традиційна система обліку не давала інформації про втрати, пов'язані з низькою якістю виготовленої продукції, і виходило так, нібито з позицій підприємства проблеми не існує, вона нав'язується ззовні. Традиційна система управління не визнавала прийняття стратегічних рішень, що ґрунтувались на аналізі економічного потенціалу підприємств.

В умовах господарської самостійності підприємств значення бухгалтерської служби та облікової інформації різко підвищилося. Нова система повинна спрямовувати управлінців на правильний шлях. Наприклад, вона не повинна допустити помилки, що вкладати кошти в обладнання вигідніше, ніж у програмне забезпечення або на підготовку кадрів. Адже ця "вигода" буде явною тільки тому, що вартість техніки розподіляється рівномірно за бухгалтерськими рахунками протягом кількох років, а інвестиції в людський капітал негайно знизять поточний рівень рентабельності виробництва. Тоді управлінці будуть, як і раніше, надавати перевагу зношеному обладнанню та зволікати з інвестиціями в нову техніку, а це, в свою чергу, призведе до зниження прибутковості.

Головною рисою бухгалтера сьогодення є можливість забезпечити максимальну достовірність бухгалтерського обліку, що потребує вміння використовувати різні облікові методи. Бухгалтер повинен вміти швидко пристосовуватись до швидких змін в економічному житті країни.

Крім того, бухгалтер в теперішній час не тільки економіст, але і юрист (як мінімум, юрисконсульт). Все, що він робить (або майже все), регламентується тими або іншими нормативними документами, сукупність вимог яких дозволяє говорити про бухгалтерське право.

Перехід до ринку суттєво вплинув на характер та зміст роботи бухгалтера. Наповнилися новим змістом такі поняття як збитки, прибуток, рентабельність, втрачена вигода тощо. Якщо раніше вони сприймалися більш абстрактними, то тепер стали для кожного бухгалтера реальними, відчутними поняттями, за якими стоять цілком визначені наслідки та результати. Робота бухгалтера набула нових якостей. Варіантність, що з'явилася в обліку, дає можливість бухгалтеру творчо підійти до своєї роботи: об'єктивніше відображати на рахунках бухгалтерського обліку конкретні господарські ситуації. Все це розширило діапазон можливостей та одночасно підвищило відповідальність бухгалтера за здійснювані облікові процедури.

Традиційно вважалося, що функцією бухгалтера є тільки ведення обліку і рахунків. Можливо, так і було на початковому етапі розвитку цього виду діяльності. Але в наш час, коли інформаційне забезпечення стало найважливішим фактором успішної господарської діяльності, функції бухгалтера зазнали суттєвих змін.

На сьогоднішній день функції, які виконують бухгалтери, ускладнилися, їх кількість значно зросла. Це вимагає не лише бездоганного знання саме обліку, але і вмінь та навичок, які виникли завдяки швидким темпам науково-технічного прогресу. Сучасний бухгалтер повинен не просто вміти вести книги, добре знати облік і економіку, але й володіти основами технології виробництва, трудовим і цивільним правом, діловодством, комп'ютерною технікою та іноземними мовами.

Сучасний бухгалтер займається не тільки веденням рахунків, але й здійснює широку діяльність, що включає планування і прийняття рішень, контроль і привернення уваги керівництва до порушень, оцінку, огляд діяльності і аудит. Сучасний бухгалтер повинен задовольнити потреби тих, хто використовує облікову інформацію, незалежно від того, є вони зовнішніми чи внутрішніми її споживачами.

На цей час існують наступні спеціалізації бухгалтерської професії (табл. 1).

Таблиця 1

Спеціалізації бухгалтерської професії

Бухгалтерська спеціалізація	Характеристика спеціалізації
Бухгалтер-друкарка	Виконують рутинну, суто механічну роботу, що полягає у введенні вхідної інформації в інформаційну систему обліку та первинному контролі за документами
Бухгалтер-адміністратор	Завданням є управління колективом бухгалтерії
Бухгалтер-юрист	Мистецтво бухгалтера юридичної направленості полягає в найвигіднішій інтерпретації господарської діяльності, що здійснюється суб’єктом обліку та юридично грамотному оформленні його діяльності в бухгалтерському обліку
Бухгалтер-програміст	Спеціалізація виникла у зв'язку з появою та розвитком комп’ютерного обліку
Методолог	Спеціалісти, які на основі поставлених завдань формують правила функціонування інформаційних систем обліку
Облікові аналітики	Мистецтво облікового аналітика полягає в коректному виборі інформації, складанні на її основі рекомендації та прогнозів, доведення їх до відома менеджера, а мистецтво менеджера в такому разі - в прийнятті правильного управлінського рішення

Протягом багатьох десятиріч бухгалтер переслідував передусім мету, пов'язану із забезпеченням збереження власності (ще зовсім нещодавно казали - "соціалістичної власності"). Бухгалтер офіційно розглядався як державний контролер.

Звичайно, хоча ринкова економіка, на відміну від планової, і позбавила головного бухгалтера його колишнього "ореола" державного контролера, вона не перетворила його на простого найманого працівника. Традиційно саме головний бухгалтер несе юридичну і моральну відповідальність за законність та ефективність використання фінансових і матеріальних ресурсів підприємства, господарських операцій, що здійснюються. За ним зберігається право підпису всіх касових, банківських документів, форм звітності, яке закріплює контрольні функції бухгалтерії.

Однак, справжній престиж професії визначається не формальними правами, а об'єктивними потребами суспільства. В умовах ринкових відносин, заснованих на послідовному застосуванні економічних методів управління, підвищуються вимоги до інформаційного забезпечення і підсилюються управлінські аспекти обліку. Бухгалтер сьогодення повинен володіти не тільки новими методами роботи, але й новими уявленнями про ту систему управління, в рамках якої вони повинні застосовуватись.

На сьогодні мета, пов'язана із збереженням власності, відсунулася на другий план, на перший же як основна мета вийшла оцінка. Бухгалтер припинив бути охоронцем чужого майна і стає повноцінним економістом, його робота - це керування фінансовими потоками.

Бухгалтерська професія переживає великі зміни, які стосуються:

• цілей, заради яких ведеться бухгалтерський облік;

• нормативних документів, якими повинен керуватися бухгалтер;

• відносин, що виникають із світовим співтовариством;

• підготовки кадрів облікових працівників, їх адаптованості;

• ролі громадських організацій у розвитку бухгалтерської професії.

Проблеми якості бухгалтерських послуг

В останній час попит на бухгалтерські послуги різко збільшився, але й змінилися вимоги до їх якості. Ринку бухгалтерських послуг притаманні такі ж проблеми, як і ринковому господарству країни в цілому. На сьогодні в багатьох країнах цей ринок є нерозвиненим та нестабільним. В розподілі попиту і пропозиції становище є стихійним та нерівномірним. Фірмам досить важко на сьогодні знайти необхідні та кваліфіковані кадри, бухгалтерам не менш важко знайти фірму, яка б відповідала їх прагненням як щодо оплати праці, так і щодо інших умов діяльності.

В той же час зміна статусу бухгалтера в нових умовах діяльності дає йому й нову альтернативу. Формування ринку бухгалтерських послуг здійснюється двома шляхами. З одного боку, аудиторська фірма надає консультативну допомогу з питань обліку, з іншого, гостро постає проблема залучення кваліфікованого бухгалтера на контрактній або постійній основі.

Ведення бізнесу в ринкових умовах висуває підвищені вимоги і до якості інформації, яка повинна бути пристосована до запитів користувачів, вирішення їх проблем. Завдання бухгалтера або бухгалтерської служби полягає у формуванні якісної, достовірної і повної інформації про ведення господарської діяльності та її результати. Її правильне використання дозволить зробити оптимальними управлінські та фінансові рішення. Неточності, помилки, несвоєчасність подання інформації можуть не лише завдати збитків, але й призвести до банкрутства підприємства. Високий ступінь залежності від якості бухгалтерської інформації для прийняття управлінських і фінансових рішень визначає роль бухгалтера в процесі розвитку бізнесу в будь-якій сфері діяльності будь-якої країни.

Рівень розвитку бухгалтерської справи в різних країнах неоднаковий.

Слід зазначити, що в країнах Східної Європи достатня кількість кваліфікованих і досвідчених бухгалтерів. Проблема полягає в тому, що їх кваліфікація і досвід пов'язані з функціонуванням за умов планової економіки. Протягом більшої половини XX ст. до 1989 р. роль бухгалтерів полягала в обслуговуванні системи централізованого планування шляхом виконання інструкцій центральних органів управління щодо підготовки різноманітних бухгалтерських відомостей, статистичних звітів, рахунків різних фондів тощо.

Імідж бухгалтера

Розглядаючи складові іміджу представника облікової професії, потрібно зазначити, що на індивідуальному рівні імідж конкретного бухгалтера складається не тільки в процесі навчання та самовдосконалення, пізнання історичних коренів облікової професії, усвідомлення та дотримання вимог бухгалтерської етики, здійснення принципів комерційної таємниці в процесі ознайомлення з новітніми тенденціями розвитку бухгалтерського обліку за допомогою спеціальних періодичних видань, а також в процесі спілкування з колегами, керівниками, власниками та працівниками підприємств, аудиторами, представниками банківських, податкових структур тощо.

Важливе в минулі часи вміння звітувати зараз відходить на задній план, поступаючись місцем таким якостям як компетентність, повага до колег, партнерів, підлеглих, а також самоповага. Виробляючи стиль поведінки, слід орієнтуватись на наступні норми поведінки в діловому середовищі:

• високопрофесійне ставлення до справи;

• вміння піднятися вище окремих проблем та оцінити обстановку в цілому;

• пунктуальність та старанність у виконанні своїх обов'язків з метою створення іміджу ділової людини, на слово якої можна покластися;

• тактовність, коректність та доброзичливість в спілкуванні з клієнтами, партнерами, колегами та підлеглими;

• вміння вислухати співрозмовника та уникнути негативних зауважень працівнику в присутності інших службовців;

• відмова від прагнення завжди бути правим, уміння цінити ідеї інших людей;

• усвідомлення необхідності відокремлювати бажання відстояти свою думку від почуття власної гідності;

• оптимізм, вміння знаходити спільну мову з колективом;

• надання моральної та практичної підтримки оточуючим працівникам;

• вміння дотримуватися гарного смаку та ділового стилю в одязі.

Зовнішній вигляд - річ дуже серйозна. Безперечно, що поряд з розглянутими складовими іміджу бухгалтера, які залежать від стану та динаміки самого змісту професійної діяльності облікових працівників, важливим компонентом уяви про бухгалтера є зовнішня форма подання індивідуального іміджу. Безумовно, це –особиста справа кожного. Але, разом з тим, кожному бухгалтеру необхідно усвідомити, що він - представник професійного співтовариства і в очах оточуючих повинен уособлювати категорію "бухгалтер" взагалі.

Бухгалтеру необхідно пам'ятати, що стиль одягу та, передусім, його кольорова гама - це непрямий фактор, який впливає на ефективність ділових зв'язків, адже одяг розглядається як частина робочої обстановки, в умовах якої проходить ділова зустріч. Одяг повинен сприяти авторитету бухгалтера. Стиль одягу бухгалтера повинен бути бездоганним. Жінці-бухгалтеру не рекомендовані: міні-спідниця для ділових зустрічей, сукні без рукавів, "парад" ювелірних виробів.

Стиль одягу чоловіка-бухгалтера також повинен відповідати гарному діловому смаку. Так, вузька краватка не гармоніює з костюмом з широким лацканами. Не заохочується будь-яка вигадливість: масивна пряжка на ремені, ланцюжок на шиї та ін. Збираючись на ділову зустріч, не слід одягати джинси та светр.

Етичний кодекс бухгалтера

Бухгалтерська професія - професія чесних людей. Неоціненний внесок саме в таку її інтерпретацію вніс основоположник бухгалтерської науки Лука Пачолі. Усе його вчення про рахунки і записи проникнуте моральною чистотою і бездоганною чесністю.

Заслуга Луки Пачолі ще й в тому, що він заклав основи бухгалтерської етики. Його головний наказ бухгалтеру - прагнення до істини, "щоб одна істина тобою керувала" - має виховне значення для всіх поколінь бухгалтерів.

Бухгалтерська етика Л. Пачолі - це не моральна проповідь, а виховання ділових якостей, організованості і чесності. Ті аспекти обліку, які пізніше сформувалися в теорії як управлінські, були властиві йому спочатку і отримали відображення в «Трактаті про рахунки і записи». Л. Пачолі пояснює власнику магазину, що "кожен раз, коли ти того забажаєш, зможеш побачити, в доброму чи поганому стані твої справи, зможеш дізнатися, що тобі потрібно зробити для того, щоб ти і надалі зміг керувати магазином. За допомогою обліку ти тепер краще впораєшся зі справою, ніж міг раніше".

Л. Пачолі відзначав, що в облікових і торговельних справах необхідно керуватися такими принципами і орієнтирами, як: організованість, діловитість, працелюбність, повага до законів і співчуття до тих, хто потребує благодійної допомоги. Л. Пачолі з засудженням ставився до купців, які ведуть "подвійні книги" і навмисне перекручують облікові дані.

Але, разом з тим, Л. Пачолі розумів, що в бухгалтерській роботі можливі випадкові помилки. В своїх працях він відзначав: "Неможливо бути настільки уважним, щоб завжди уникати помилок". І сучасні погляди на цю проблему такі, що впевненість в точності обліково-фінансовій інформації повинна бути доступною, а не абсолютною.

Розробку концепції професійної етики, тобто зведення моральних правил поведінки бухгалтера слід визнати, безперечною заслугою американської бухгалтерської школи. Вперше ідея етичного кодексу була висунута Р. Монтгомері, змістові аспекти кодексу були розроблені Дж. Кері, основна ідея якого може бути виражена словами Марка Аврелія, наведеними у вступі до американського кодексу етики бухгалтера: "Людина повинна не здаватися чесною, а бути нею".

Суттєво вплинув на зміну іміджу бухгалтера процес лібералізації обліку. Сьогодні облік став менш жорстко регламентованим, що розширює діапазон можливостей і дає бухгалтеру шанс в повній мірі розкрити потенціал професії. Разом з тим, зростає відповідальність бухгалтера за облікові процедури, які він здійснює - правильне визначення складу витрат, оподаткування бази при розрахунку різних видів податків тощо.

Безумовно, найбільш зацікавлена в кваліфікованому бухгалтері особа — це власник, який відповідає за результати бізнесу своїм капіталом та ім'ям. Власник прагне отримати в свій штат спеціаліста, здатного грамотно вести облік, своєчасно вирішувати податкові питання і сприяти здійсненню управлінського аналізу та розробці стратегії діяльності компанії.

Власник очікує від бухгалтера якомога точніших, повніших і оперативніших даних про реальний стан справ і перспективи розвитку в умовах змінного законодавства, конкурентного середовища та ринків збуту.

Неправильне або несвоєчасне надання інформації може викликати збитки і навіть банкрутство підприємства. Досить високий рівень залежності управлінських і фінансових рішень від якості бухгалтерської інформації визначає його корисність і цінність для фірми. Складовими професіоналізму є: освіта, стаж роботи за спеціальністю, знання і навички, аналітичні якості, здатність до сприйняття нових знань тощо.

Таким чином, в наші дні імідж бухгалтера - це імідж освіченої, компетентної людини, зі спеціальністю, що відповідає вимогам суспільства. Сучасний бухгалтер - це комунікабельний, здатний до продуктивного ділового спілкування спеціаліст, який розбирається в питаннях, що більшості людей здаються "китайською грамотою", чимось недоступним і недосяжним. Вимоги, висунуті до облікової професії, досить високі. У бухгалтера повинен бути "сильний розум, послідовні практичні цілі". Облікова професія - справа високоінтелектуальних людей, які володіють здібностями, що перевищують рівень звичайного підприємця. Російський вчений О.П. Рудановський зазначав, що "підприємець знає в господарстві, яким він керує, тільки те, що відчуває і бачить своїми очима". Бухгалтер же складає баланс, який "є душею господарства, існування якого не менш реальне, ніж матеріального інвентарю господарства". Разом з тим, баланс "можна осягнути тільки умоглядом, і не можна, як інвентар, осягнути в натурі".

В бухгалтерській етиці як в формі суспільної свідомості, обумовленій соціально-економічними особливостями розвитку, як і в самій обліковій інформації, тісно пов'язані різноманітні і часто суперечливі інтереси численних учасників господарської діяльності. Задоволення запитів всіх учасників, підбір інформації, її інтерпретація і надання залежать від досвіду бухгалтера, його вміння акцентувати увагу керівництва на певних аспектах з метою прийняття оптимального управлінського рішення. В цьому світлі сучасні етичні норми потребують, щоб бухгалтер був не просто збирачем і обробником інформації, але й її першим тлумачем, аналітиком, який веде постійний пошук і мобілізацію резервів підвищення ефективності господарської діяльності свого підприємства, активним учасником управлінського процесу.

Бухгалтерський облік - не тільки потужний інструмент формування обґрунтованої інформації. В руках несумлінних людей він може служити засобом шахрайства, афер і фальсифікацій. В кодексі професійної етики бухгалтерів повинні отримати відображення кращі традиції нашої професії, які складалися століттями, сформовані вітчизняною і міжнародною обліковою практикою, створені багатьма поколіннями бухгалтерів з часів Л. Пачолі і його попередників.

Як найважливіша складова бухгалтерського іміджу виступає образ аналітика, який забезпечує інформаційні потреби керівництва і знаходиться в постійному пошуку ресурсів підвищення ефективності діяльності своєї фірми.

Сьогодні імідж бухгалтера пов'язаний також з уявленням про активну ділянку управлінського процесу, яке визнає, що для успішного управління важливе значення має виховання у службовців дисципліни та відданості справам фірми.

Образ бухгалтера та погляди на цю професію в працях видатних вчених

Важливою складовою підвищення престижу професії бухгалтера є історичний аспект її розвитку. В стародавній Персії людину, яка займалася обліком, називали "очі і вуха царя". Багато вчених створили свій власний "образ бухгалтера", виявили притаманні йому риси.

Лука Пачолі. Італійський вчений виділяв дві мети обліку:

• вести облік так, "щоб можна було без затримки одержувати будь-які дані як щодо боргів, так і щодо вимог";

• розраховувати фінансовий результат, оскільки "мета будь-якого купця полягає в тому, щоб одержати дозволену і відповідну користь для свого забезпечення".

Образ облікового працівника може бути піднятий на нову висоту і насичений естетичним змістом, якщо згадати, що Лука Пачолі вважав, що живопис - вищий прояв людського генія, а облікові книги - це те ж свого роду картини, які можуть розкрити більше таємниць, ніж увесь живопис світу. На думку Л. Пачолі, бухгалтерію і живопис об'єднує певний суб'єктивізм і об'єктивність того, що художник відображає, а обліковець описує, вчений зазначав, що весь світ складається з певних співвідношень, а в обліку він бачив божественні пропорції в коефіцієнтах - відношення прибутку до капіталу, податків до прибутку тощо.

Лука Пачолі порівнює купця з півнем "найпильнішим між усіма тваринами, який і взимку, і влітку невтомно по ночах пильнує та охороняє...". Голову купця не раз порівнювали з головою, яка має сто очей.

Л. Пачолі чітко уявляв величезний потенціал, закладений в самій бухгалтерській професії, і весь процес навчання будував на творчій основі. Своє завдання він бачив не в повідомленні фактів або інструкцій, а в тому, щоб розробити концепцію обліку і навчати його принципам. "Стати добрим бухгалтером", за Л. Пачолі, можна лише "шляхом старанних роздумів", для чого потрібно "використати всі зусилля", прагнути "завжди мати голову на плечах". Ці ідеї Л. Пачолі мають неоціненне значення для організації навчального процесу і сьогодні.

А. Казанова. Ідея юридичного статусу обліковця-бухгалтера виникла в XVI ст. В 1558 р. А. Казанова писав, що посада нотаріуса має певні гарантії, їх же для суспільного блага повинні мати і обліковці. Необхідне спеціальне допущення обліковців до ведення книг, оскільки їх обов'язки не менш важливі, ніж функції нотаріуса. Навпаки, вони навіть мають більше значення, оскільки нотаріусам не довіряють без свідків, а книгам обліковців довіряють без будь-яких свідчень. Ця вимога залишалася тільки добрим побажанням, адже за тих часів облік не відокремлювався від бухгалтера, і вимоги до бухгалтера відповідали рівню знань про бухгалтерію.

А. ді Пієтро. Ді Пієтро вважав, що бухгалтер повинен: 1)бути розумним, 2) мати приємний характер, 3)мати чіткий почерк, 4) володіти професійними знаннями, 5) бути властолюбним і шанолюбним, 6) бути чесним. Добрий характер не означає поступливий, бухгалтер повинен бути принциповим. З часом чіткий почерк втрачав настільки важливе значення, роль професійних знань і чесності зростала, а шанолюбність і властолюбство почали зникати.

Б. де Солозано. В XVI ст. Ф. Ескобар писав, що в Іспанії престиж бухгалтера був низький і бажаючих присвятити себе цій професії було мало. Мабуть тому Б. де Солозано закінчив свою визначну працю своєрідною і багатообіцяючою думкою: "Бухгалтерський облік стоїть вище всіх наук і мистецтв, тому що всі потребують його, а йому ніхто не потрібен; без бухгалтерського обліку світ був би некерованим і люди не могли б зрозуміти один одного".

Б.Ф. Баррем і П. Пурра. Завдяки Б.Ф. Баррему у Франції було розповсюджене поняття рахівництва (comptabilite). До його появи бухгалтерів у Франції називали "хранителями книг" (teneur des livres). Головна заслуга французької школи - це розробка питань ефективного навчання бухгалтерській справі. Так, Пурра вперше підкреслив, що при вивченні бухгалтерії вирішальне значення має теорія, а не приклади з практики, останнім відводилась лише роль ілюстрацій.

П.Ж. Прудон. П.Ж. Прудон, який досить часто прославляв бухгалтерію, не залишив якихось значних ідей, але він був одним з перших, хто визначив функції бухгалтера: "Тільки він один [бухгалтер] спроможний оцінити наслідки суворо проведеного поділу праці, він один може сказати, яку користь дасть та чи інша машина".

П.Ж. Прудону належить твердження: "Те, про що професори з таким галасом трактують під гучним ім'ям політичної економії, є не що інше, як пусті балачки про рахівництво". "Бухгалтер", - писав Пьєр Жозефа Прудон, - і є справжнім економістом, у якого зграя несправжніх вчених вкрала його ім'я". Це підтвердження того, що бухгалтер є не лише сторожем чужого добра, а економістом, який досліджує глибини господарського життя. Така позиція довго була провідним гаслом багатьох бухгалтерів світу.

Ж.Г. Курсель-Сенель. Вважав, що всі методологічні питання обліку повинен вирішувати лише адміністратор, оскільки облік потрібен йому, а тому він і буде вирішувати як його організувати. Бухгалтер, навпаки, зацікавлений в організаційній діяльності, яка створює видимість значимості його праці і ставить у залежність від нього матеріально відповідальних осіб. Тому для бухгалтера "досить бути акуратним, працелюбним, вміти швидко і легко рахувати, вміти гарно писати". Отже, на думку вченого, організація обліку, його методологія - це не справа бухгалтерів, а прямий обов'язок адміністраторів. Інакше "до чого послужать цифри для того, хто не знає ні як аналізувати їх, не розуміє їх так, щоб почерпнути з них вказівки для подальшого керівництва діяльністю підприємства". Ж.Г. Курсель-Сенель цитував Ж.Б. Сея і серед цікавих фраз він виділяв наступну: "Звичайно, праця, що застосовується для ведення рахунків, зовсім не збільшує наших доходів; але він [бухгалтер] ясніше пояснює нам необхідність подвоїти зусилля, щоб збільшити їх".

Підкреслюючи управлінські цілі бухгалтерії Ж.Г. Курсель-Сенель писав: "Знання обліку необхідно всім, але більше всього управляючим". "Чим повільніше оборотність капіталу, тим більш стає необхідним рахівництво". Цікаве трактування природи обліку: "Оскільки принципи рахівництва постійні, тому безмежні його додатки. Вчити потрібно не додаткам, а принципам". Знання (теорія) не замінює роботи (практики). Мета навчання - навчити майбутніх бухгалтерів їх професійній мові. Трактування бухгалтерії як універсальної мови (методу) доводила автора до розуміння галузевих рахівництв як виключних випадків загальної системи обліку, "початки" якого завжди тотожні як алгебраїчні формули".

Е.П. Леоте і А. Гільбо. Е.П. Леоте і А. Гільбо вважали, що початковим рахівником потрібно визнати особу, яка пускає в оборот власні капітали, капітали третіх осіб, або капітали власні разом з довіреними йому капіталами третіх осіб під особисту відповідальність, і яка сама веде облік своїх господарських операцій. Вчені виділяли три групи рахівників: початковий; професійний, тобто власне бухгалтерський апарат; підзвітний (матеріально відповідальні особи, касир, конторщик, контролер). Власник (капіталіст, комерсант тощо) як початковий обліковець, відрізняється від обліковця за професією (бухгалтера), який веде облік в господарстві власника, коли керівник з певної причини вважає за потрібне замінити себе. Перед третіми особами відповідальний тільки власник як початковий рахівник. Рахівник за професією діє від імені власника і відповідальний тільки перед останнім за ефективність та професіоналізм своїх рішень (за винятком випадків особистих зловживань, допущених при виконанні зобов'язань і нанесенні збитків третім особам). Вчені підкреслювали, що обліковець за професією (не слід плутати з простим конторщиком) виконує в торговельному, промисловому, землеробному, адміністративному, державному і суспільному господарстві дуже важливу і відповідальну місію.

А.З. Попов. У кінці XIX ст. російський вчений-обліковець А.З. Попов вважав, що бухгалтер, який теоретично засвоїв курс науки рахівництва і курс облікового мистецтва, буде в своїй бухгалтерській діяльності лише практикуватися у застосуванні теоретичних положень в житті, швидко збільшуючи свій досвід, у якій би справі йому не довелося працювати. Застосовуючи методи, встановлені курсами з теорії рахівництва і з облікової справи, такий бухгалтер порівняно легко і швидко освоїться і справиться з будь-яким підприємством.

Я.В. Соколов. У кінці XX ст. цей відомий російський вчений-історик бухгалтерського обліку висловив цікаву думку щодо професії бухгалтера. Він вважав, що професія бухгалтера сформувалася випадково, вона включала або осіб, які з певних причин прийшли на царину обліку, - це передусім, математики, лікарі, шкільні вчителі та юристи, такі, як Л. Пачолі, С. Ван Стевін, Ф. де Ескобар, Кардано тощо, для кого заняття бухгалтерією виступали випадковим проведенням часу; або сугубі практики, для яких вся наука зводилася до того, знизу чи зверху тексту потрібно ставити дату. Багато хто з них сміливо проголошували облік наукою, але вони не знали, що таке є наука.