6. Запровадження новітніх форм викладання дисцип­лін:

Застосування методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студента: проблемних лекцій, семінарів-дискусій, господарських ситуацій (кейсів), презентацій, рольових та ділових ігор, тренінгових занять тощо. Стимулювання командної роботи студентів під час аудиторних та позааудиторних занять: колективне розв'я­зування господарських ситуацій, виконання колективних проектів тощо.

Відкриття персональних сайтів викладачів та розмі­щення на них анотацій курсів, завдань для самостійної ро­боти студентів, поточної інформації тощо; запровадження інтерактивного консультування студентів.

7. Вдосконалення критеріїв оцінювання знань студен­тів:

Розробка чітких критеріїв оцінювання знань сту­дентів з навчальних дисциплін.

Перехід до оцінювання знань студентів шляхом проведення проміжного модульного контролю (ПМК) та іспитів з ПМК.

Введення диференційованого оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін за вибором за результатами ПМК (раніше заліку). Це передбачає отримання студентом протягом навчального семестру оцінок за виконання модульних завдань. Кожне завдання на модуль має свою вагу у загальній оцінці з дисципліни. Наприкінці семестру отримані оцінки та вагові коефіцієнти перемножуються, що визначає загальну оцінку з дисципліни.

Оцінювання знань студентів з інтегрованих фахових дисциплін за результатами іспитів з ПМК. Дисциплі­ни розбивається на логічні частини (модулі), кожен з яких має ваговий коефіцієнт. Модулі можуть читатися поступово в різних семестрах різними викладачами. Виконуючи завдання на модуль, студент отримує оцінку за нього, а наприкінці вивчення дисципліни складає іспит. Загальна оцінка з дисципліни розраховується базуючись на вагових кое­фіцієнтах модулів та іспиті й отриманих за них оцінках.

Запровадження єдиного критерію переведення оці­нок, отриманих студентом в університетах Укра­їни, в європейську систему оцінювання на основі "Положен­ня про оцінювання знань студентів".

8. Розширення сфери застосування іноземної мови про­фесійного спрямування в навчальному процесі:

Можливість викладання окремих дисциплін або модулів іноземною мовою.

Підготовка термінологічних словників (іноземною та державною мовами) за фаховими дисциплінами.

Посилення професійної спрямованості викладання іноземної мови відповідно до вимог сучасної освіти європейського рівня.

2. Організація самостійної роботи студентів

Зміст самостійної роботи студента (СРС) над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою дисципліни, графіком СРС, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Видами СРС можуть бути складання конспекту з питань курсу, винесених на самостійне вивчення; підготовка до семінарських, практичних, лабораторних занять; підготовка рефератів, ессе, аналітичних записок тощо; виконання домашніх завдань.

СРС може виконуватися у бібліотеці ВНЗ, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також в домашніх умовах.

Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

Науково-дослідна робота студента (НДРС) спрямована на одержання найкращих показників якості навчання і якості особистості.

НДРС здійснюється під керівництвом викладача.

Участь у НДРС дозволяє виділити талановиту молодь.

Форми організації НДРС:

• участь студентів у виконанні держбюджетних і госпдоговірних науково-дослідних робіт кафедр;

• участь студентів у роботі студентських наукових гуртків;

• підготовка наукових доповідей і рефератів.

Участь студентів у науково-дослідній роботі кафедр засвідчується у договорах, актах та інших документах, що розробляються при виконанні науково-дослідної роботи. Результати виконання НДРС наводяться у річному звіті кафедри з науково-дослідної роботи.

Студентські наукові гуртки організуються на кафедрах. Головою студентського наукового гуртка є викладач – керівник НДРС, секретар гуртка обирається з кола студентів. Засідання студентських наукових гуртків відбуваються щомісячно. На засіданнях заслуховуються й обговорюються доповіді студентів, підготовлені під керівництвом викладача згідно з тематикою НДРС і планом роботи студентського наукового гуртка. Кращі доповіді студентів рекомендуються на студентські наукові конференції. Засідання студентського наукового гуртка оформлюється протоколом, який підписується головою і секретарем.