Висновок:
У відповідності з вказаними вище принципами в основі концепції кримінологічної безпеки суспільства має знаходитись положення про те, що ефективною боротьба зі злочинністю може бути лише за умови розвитку нерепресивних засобів боротьби зі злочинністю, котрі здатні викорінювати комплекс сваволі і ілюзій, на відміну від репресивних засобів, котрі здатні лише пригнічувати кримінальні прояви комплексу сваволі і ілюзій, не реформуючи його. Радикальним нерепресивним засобом у боротьбі із злочинністю має бути сприяння розвитку узгодженого з законами природи підприємництва, котре слід розглядати як природний конкурент злочинності. Таке підприємництво має властивість протидіяти утворенню в людей комплексу сваволі і ілюзій, одним з проявів якого і є злочинність.
КОСТЕНКО О.М. Воля и сознание преступника (исследование с применением принципа натурализма): Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; исправительно-трудовое право /Киевский университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 1995.
Применяя принципы «универсальной конституции» природы (принцип часов, принцип обмена и принцип стратификации), диссертант исследует морфологию воли и сознания преступника и приходит к выводу, что воля и сознание преступника имеют форму комплекса своеволия и иллюзий. Эта форма образуется у тех, кто не принимает участия в социальном обмене в виде предпринимательства, согласованного с законами Природы. Преступление есть одним из проявлений комплекса своеволия и иллюзий. Указанный вывод позволяет обнаружить ранее неизвестные закономерности и тенденции в существовании преступности. В диссертации предлагается концепция криминологической безопасности общества, основанная на представлении о том, что согласованное законами Природы предпринимательство является естественным конкурентом преступности.
Ключові слова: злочинець, комплекс сваволі і ілюзій, натуралізм.
KOSTENKO A.N. Will and Consciousness of a Criminal (Research with Application of the Principle of Naturalism): Thesis for a Doctor's Degree in Law for the specialization 12.00.08. - Criminal Law, Criminology and Penitentiary Labour Law / Taras Shevchenko University. - Kyiv, 1995.
Applying principles of "the universal constitution" of nature (the principle of hours, the principle of exchange and the principle of stratification) the author of the dissertation researches the morphology of will and consciousness of a criminal and comes to the conclusion that will and consciousness of a criminal have the shape of the complex of willfulness and illusion. This complex is common to those people who don't take part in social exchange in the shape of undertakings that comply with laws of Nature. The above-mentioned conclusion makes it possible to discover hitherto unknown regularities and tendencies in the existence of crime. The author proposes: a concept of criminological safety in society that is based on the idea that undertakings in accordance with laws of Nature are a natural counter-balance of crime.
Key words: criminal, complex of willfulness and illusions, naturalism.
Про автора:
Олександр Миколайович Костенко, доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент Академії правових наук України,
завідуючий відділом проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім.В.М.Корецького Національної академії наук України.
Заслужений діяч науки і техніки України.
Автор понад 250 наукових та науково-публіцистичних публікацій
Костенко Александр Николаевич, доктор юридических наук, профессор, завотделом Института государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины (г.Киев). Заслуженный деятель науки и техники Украины. Член-корреспондент Академии правовых наук Украины. Научные интересы: философия, методология науки, социальная культурология, идеология, юриспруденция, криминология. Публицист.
1 Про «універсальну конституцію» природи див.,зокрема: Костенко О.М. Принципи «універсальної конституції» природи // Трибуна. – 1993. - №8-9. – С.15; Костенко О.М. Трикутник долі // Віче. – 1993. - №6. – С.91-99; Костенко О.М. Соціальний натуралізм – ідеологічна основа Культурної Революції ХХ1 століття // Універсум. - №9-10. – С.4-8; Костенко О.М. Соціальний натуралізм – світогляд майбутнього // Вісник Національної академії наук України. – 2006. - №10. – С.33-38. Тут слід також звернути увагу на те, що термін «натуралізм» в результаті драматичної боротьби ідей був дещо спотворений – йому було надано антисоціального сенсу. У спотвореному сенсі «натуралізм» зводився фактично до біологізації чи фізикалізації соціальних феноменів. Наприклад, його стали вживати для позначення соціальних теорій, які зводили соціальне до біологічного чи фізичного, тобто пропонували пояснювати соціальні феномени за законами біологічної чи фізичної природи, заперечуючи таким чином існування особливої соціальної природи, яка існує за своїми природними законами. У мистецтвознавстві поняття «натуралізму» було спотворене тим, що його стали вживати для позначення ненормативної, тобто такої, що порушує соціальні норми, демонстрації оголеного тіла людини чи деяких його біологічних функцій. Теорія універсального натуралізму повертає терміну «натуралізм» його істинний смисл і не лише звільняє його від антисоціального сенсу, а й доповнює його соціальним сенсом. У цьому її суть.
2 Ортега-и-Гассет Хосе. Восстание масс. – М., 2003. – С.121.
3 Див.: Тревор-Ропер Хью. Застольные беседы Гилера. 1941-1944. – М.: ЗАО Центрполиграф, 2005. – С.156.
4 Див.: Там само. – С. 34.
5 Див. про цю проблему також в кн..: Альбрехт П.-А. Забытая свобода. Принципы уголовного права в европейской дискуссии о безопасности. Пер. с немецкого.– Одесса. – 2006. – 160 с.
6 Гроций Гуго. О праве войны и мира. – М., 1994. – С.52.
7 Локк. Сочинения. – Т.3. – М., 1988. – С.8.
8 Там само. – С.40.
9 Див.: Костенко О.М. Принцип натуралізму в юридичній науці і кримінології // Правова система України: теорія і практика. Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції. (Київ, 7-8 жовтня 1993 р.). – Київ, 1993. – С.390-392.
10 Див. зокрема: Костенко О.М. Трикутник долі // Віче. – 1993. – №6. – С.91-99; Костенко О.М. Принципи “універсальної конституції” природи // Трибуна. – 1993. – №8-9. – С.15-16; Костенко О.М. Справедливість кримінального закону як передумова ефективності його застосування // Законодавство: проблеми ефективності. – Київ: Наукова думка, 1995. – С.146-162; Костенко О.М. Концепція природного права і законодавство // Правова держава. – 1996. – Вип.7. – С.77-84; Костенко А.Н. Наказание в системе средств борьбы с преступностью // Уголовное наказание. – Киев-Донецк, 1997. – С.76-101; Костенко О. Зашморг на злочинність // Віче. – 1997. – №7. – С.118-125; Костенко О.М. Конституція і правова культура громадян: що головніше? // Державно-правова реформа в Україні. Матеріали науково-практичної конференції. Листопад 1997 року. – Київ, 1997. – С.64-66; Костенко О.М. Культура і закон // Правова держава. – 1998. – Вип.9. – С.130-136; Костенко О.М. Розвиток кримінального права в незалежній Україні // Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К., 2001. – С.562-576; Костенко О.М. Основне питання правознавства: пошуки сучасного рішення // Ерліхівський збірник. Юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Випуск 3. – Чернівці, 2002. – С.5-10; Костенко О.М. Європейська юридична освіта (концептуальний підхід) // Часопис Київського університету права. – №1. – 2003. – С.75-79; Костенко О. Природні і людські фактори у праві (Дослідження з позиції соціального натуралізму) // Вісник Національної академії наук України. – 2005. - №8. – С.25-35; Костенко О. Соціальний натуралізм – світогляд майбутнього // Вісник Національної академії наук. – 2006. - №10. – С.33-39 та інші.
11 Більш детально про принцип соціального натуралізму див., наприклад: Костенко О.М. Зашморг на злочинність // Віче. – 1997. – №7. – С.118-124; Принцип соціального натуралізму в правознавстві // Часопис Київського університету права. – №1. – 2001. – С.19-21; Костенко О.М. Основне питання правознавства: пошуки сучасного рішення // Ерліхівський збірник. Юридичний факультет Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича. – Вип.3. – Чернівці: Рута, 2002. – С.5-10; Костенко О.М. Основне питання правознавства з позиції соціального натуралізму // Проблеми філософії права. – Т.1. – 2003. – С.72-79.
12 Див.: Костенко А.Н. Криминальный произвол (социопсихология воли и сознания преступника). – К., 1990. – С.92 та інші; Костенко А.Н. Воля и сознание в струкутре личности преступника, совершающего преступления по неосторожности // Преступная неосторожность (уголовно-правовое и криминологическое исследование). –К., 1992. – С.158-168; Костенко О.М. Особистість правопорушника, який вчиняє екологічні злочини // Боротьба з екологічними злочинами (кримінально-правове і кримінологічне дослідження). – К., 1994. – С.107-120; Костенко О.М. Воля і свідомість злочинця (дослідження із застосуванням принципу натуралізму). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. – К., 1995. – С.28.
13 Форд Генри. Моя жизнь, мои достижения. – К., 1993. – С.12-13.
14 Августин. О благодати и свободном произволении // Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1987. – С.554.
15 Августин. О благодати и свободном произволении // Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1987. – С.554.
16 Локк Дж. Мысли о воспитании // Сочинения в 3-х томах. – Т. 3. – М., 1988. – С.407-615.
17 Дюркгейм Эмиль. Социология. – М., 1995. – С.196.
18 Там само. – С.197.
19 Там само.
20 Достоевский Ф.М. Преступление и наказание. – Харьков, 1983. – 214.
21 Там само – с. 123.
22 Достоевский Ф.М. Полн. собр. соч.: Биография, письма и заметки из записной книжки. – СПб., 1883 – Т. 1 – с. 373.
23 Достоевский Ф.М. Письма: В 4 т. – М.; Л., 1930 – Т. 2 – с. 169-170.
24 Достоевский Ф.М. Полн. собр. соч.: В 30 т. – Л., 1973. – Т. 5. – с. 107.
25 Там само. – с. 113.
26 Там само. – с. 115.
27 Там само. – с. 105.
28 Там само. – с. 117-118.
29 Там само – с. 178-179.
30 Цит. по: Достоевский Ф.М. Полн. собр. соч. – Т. 5. – с. 378.
31 Цит. по: Белов С.В. Роман Ф.М. Достоевского “Преступление и наказание”: Комментарий. – М., 1985. – с. 25.
32 Достоевский Ф.М. Преступление и наказание. – с. 365 – 366.
33 Там само.
34 Там само. – с. 132.
35 Там само.
36 Там само.
37 Достоевский Ф.М. Полн. собр. соч. – Т. 7. – с. 5.
38 Достоевский Ф.М. Преступление и наказание. – с.322-323.
39 Там само. – с. 319.
40 Там само. – с. 321.
41 Там само. – с. 469.
42 Достоевский Ф.М. Записки из мёртвого дома: Рассказы. – М., 1983. – с. 35-36
43 Достоевский Ф.М. Полн. собр. соч. – Т. 11. – с. 279.
44 Там само.
45 Достоевский Ф.М. Бесы // Полн. собр. соч.: В. 30 т. – Л., 1974. – Т. 10. – с. 472
46 Там же.
47 Там же. – с. 499.
48 Достоевский Ф.М. Полн. собр. соч. – Т. 11. – с. 195.
49 Цит. по. кн.: С чего начинается личность. – М., 1984 – с. 298.
50 Достоевский Ф.М. Полн. собр. соч.: В 30 т. – Л., 1980. – Т. 25 – с. 118.
51 Ницше Ф. Собр. соч. – М., изд. М.В. Клюкина. – Т.IV. – с. 153
52 Достоевский Ф.М. Преступление и наказание. – с. 225.
53 Там само. – с. 226.
54 Ницше Ф. Полн. собр. соч. – М., 1910 – Т. 9. – с. 75
55 Достоевский Ф.М. Бесы. – с. 470.
56 Ницше Ф. Полн. собр. соч. – Т. 9. – с. 89.
57 Ницше Ф. Собр. соч. – с. 75.
58 Ницше Ф. Полн. собр. соч. – М., 1910 – Т. 3. – с. 64.
59 Из архива А.М. Горького // Рус. литература. – 1968. - № 2. – с. 21
60 Шопенгауэр А. Новые афоризмы. – Харьков, 1898. – с. 112.
61 Там само. – с. 118.
62 Гегель. Энциклопедия философских наук. – М., 1975. Т.2. – С.219.
63 Павлов И.П. О возможности слития субъективного с объективным // Сеченов И.М., Павлов И.П., Введенский Н.Е. Физиология нервной системы. – М., 1952. – Вып.1. – С.551.
64 Гараи Л. Исторический материализм и проблемы личности // Вопр. Философии. – 1968. - №9. – С.24.
65 Там само.
66 Павлов И.П. Ответ физиолога психологам // Там само. – С.550.
67 Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990. - С.48.
68 Ферри Э. Уголовная социология. – СПб., 1910. – С.347.
69 Петражицкий Л.И. Введение в изучение права и нравственности: Эмоциональная психология. – СПб., 1905. – С.VII.
70 Петражицкий Л.И. Теория права и государства в связи с теориями нравственности. – СПб., 1907. – Т.1. –С.93.
71 Обгрунтування цього висновку див.: Костенко О.М. Культура і закон // Правова держава. — Вип.9. — 1998. — С. 134; Костенко О.М. Правова культура і економічна безпека // Право України. — 1999. — № 3. — С. 86.
72 Про концепцію інструментальної функції законодавства див., зокрема: Костенко О. Кримінальний кодекс і доктрина // Право України. – 2004. - №7. – С.43-47.
73 Про принцип соціального натуралізму як основу для формування прогресивної правової доктрини див., зокрема: Костенко О. Соціальний натуралізм як методологічний принцип юриспруденції і кримінології // Вісник Академії правових наук України. – 2004. - №4 (39). - С. 133-145.
74 Про ідею природної цілісності світу див. також: Костенко О. М. Тероризм: кримінологічні та кримінально-правові аспекти // Кримінальне право України. – 2006. - №2. – С. 3-8.
75 Ельнаді Бахгат, Рифаат Адель. Місяць за місяцем // Кур’єр ЮНЕСКО. – Серпень, 1996. – С.4.
76 Більш детально про культурологічну концепцію в юриспруденції див.: Костенко О.М. Культура і закон // Правова держава. Вип. 9. – К., 1998. – С.130-135; Костенко О.М. Розвиток кримінального права в незалежній Україні // Державотворення і право творення в Україні. – К., 2001. – С.562-576.
77 Ельнаді Бахгат, Рифаат Адель. Місяць за місяцем // Кур’єр ЮНЕСКО. – Серпень, 1996. – С.4.
78 Павлов И.П. Полное собрание трудов. - М;Л., 1946. - Т.2. - С.23.
79 Фрейд 3. Неудовлетворенность культурой // Мир философии. – М., 1991. - Т.2. - С.129-130.
80 Там само. - С.134.
81 Докладне обґрунтування висновку про залежність стану волі й свідомості людини від форми її участі в обміні між людьми в суспільстві – підприємництва або не підприємництва – дано в роботі: КостенкоА.Н.Криминальный произвол (социопсихология воли и сознания преступника). - К., 1990. – С.29 і наступні.
82 Див.: Симонов П.В. Эмоциональный мозг. - М.,1981. - С.103.
83 Достоевский Ф.М. Полное собрание сочинений: В 30 т. - Л.,1973. - Т.7. - С.5.
84 Фрейд З. Неудовлетворенность культурой // Мир философии. – М. – 1991. – Т.2. – С.131.
85 Див.: Бехтель Е .В. Донозологические формы злоупотребления алкоголем. - М.,1986. - С.47.
86 Ферри Э. Уголовная социология. – Спб., 1910. - С.347.
87 Хаботин С. Человеческий капитал // Поиск. - 1992. - №46. – 13 -19 листопада.
88 Макаренко А.С. Избранные произведения. – К., 1984. -Т.3. – С.148.
89 Там само. – С.231.
90 Докладніше про це див.: Костенко О.М. Основне питання правознавства з позиції соціального натуралізму // Проблеми філософії права. – Т.1. – 2003. – С.72-79.
91 Уголовный кодекс Испании. Перевод с испанского. – М. – 1998. – С.8.
92 Монтескье Ш. Избранные произведения. – М., 1955. – С.123.
93 Про поняття “комплексу сваволі і ілюзій” див.: Костенко О.М. Воля і свідомість злочинця (дослідження із застосуванням принципу натуралізму). Автореферат ... доктора юрид. наук. – Київ., 1995.
94 Див.:Костенко О.М. Розвиток кримінального права в незалежній Україні // Державотворення і правотворення в Україні. – К., 2001. – С.562-576.
95 Щодо розвитку вчення про склад злочину див. також: Костенко А.Н. Роль доктрины в применении закона // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення. Матеріали науково-практичної конференції 13-15 квітня 2007 р. Частина 1. – Львів, 2007. – С.65-70.
96 В усі часи в усіх народів принципом визначення справедливості був принцип еквівалентності обміну, різноманітнилось лише поняття еквівалентності. Наприклад, принцип талона – це первісне поняття еквівалентності між злочином і карою У кримінальному праві сучасних суспільств розуміння еквівалентності відрізняється від принципу таліона, а також різниться у різних країнах між собою.
97 Локк Д. Сочинения. – М., 1998. – Т.3. – С.3.
98 Там само. – С.7.
99 Там само. – С.4.
100 Там само. – С.341.
101 Там само. – 53.
102 Там само. – С.49.
103 Там само. – С.268.
104 Обгрунтування цього принципу як методологічного інструменту викладено, зокрема, в роботі: Костенко А.Н. Криминальный произвол (социопсихология воли и сознания преступника). – Киев, 1990.
105 Гегель. Философия права. – М., 1990. С.412.
106 Там само. – С.150.
107 Косвен М. Преступление и наказание в догосударственном обществе. – М.-Л.,1925. – С.11.
108 Монтескье Ш. Избранные произведения. – М., 1935. – С.159.
109 Крыленко Н.В. Всероссийский съезд деятелей юстиции (основные моменты) // Право и жизнь. – 1924. - №3 – 4. – С.113.
110 Келина С.Г. Значение принципа справедливости для уголовной юстиции // Криминология и уголовная политика. – М., 1985. – С. 43-44.
111 Петражицкий Л.И. Теория права и государства в связи с теориями нравственности. – Спб., 1907. – Т.1. – С.93.
112 Локк Д. Сочинения. – Т.3. – М., 1988. – С.26.
113 Там само. – С.6.
114 Карбонье Ж. Юридическая социология. – М., 1986. – С. 321-322.
115 Там само. – С. 338.
116 Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях. – М., 1939. – С. 226.
117 Кенни К. Основы уголовного права. М., 1949. – С. 27-29.
118 Гегель. Философия права. – М., 1990. – С.256-257.
119 Більш детально про принцип соціального натуралізму див.: Костенко О. М. Соціальний натуралізм як методологічний принцип юриспруденції і кримінології // Вісник Академії правових наук України . – 2004. – № 4. – С. 133-145
120 Див.: Лоренц Конрад З. Кольцо царя Соломона. – М., - 1980. С.208.
121 Див.: Костенко А.Н. Криминальный произвол (социопсихология воли и сознания преступника). – Киев. – 1990. – С. 71 і наступні.
122 Филипсон М. Феноменологическая философия и социология // Новые направления в социологической теории. – М. – 1978. – С.266.
123 Див.: Роль уголовного законодательства, отправления правосудия и других форм общественного контроля в предупреждении преступности. V Конгресс ООН. - Нью – Йорк. – 1976. – С.1.
124 Див.: Гроций Гуго. О праве войны и мира. – М. – 1956. – С.84.
125 Там само.
126 Там само. – С.87.
127 Там само.
128 Там само.
129 Цит. по кн.: Гроций Гуго. О праве войны и мира. – М. – 1956. – С.458.
130 Там само.
131 Там само. – С.463.
132 Див.: Дарвин Ч. Происхождение видов путем естественного отбора. – М. – 1987. – С.348.
133 Там само. – С.57.
134 Див.: Лоренц Конрад З. Кольцо царя Соломона. – М. – 1980. – С.176-177.
135 Там само. – С.204 - 205.
136 Хайек Фридрих А. Дорога к рабству. – М. – 1992. – С.88.
137 Гесиод. Работы и дни. – М. – 1927. – С.45.
138 Цит. по кн.: Платон. Диалоги. – М. – 1986. – С.308.
139 Макиавелли Н. Государь // Сочинения. – М. – 1933. – С.82-305.
140 Ницше Ф. Избранные произведения. Книга вторая. – М. – 1990. – С.409.
141 Див.: Костенко О.М. Основне питання правознавства і кримінології з позиції соціального натуралізму. // Антологія української юридичної думки. Юридична наука незалежної України. Т. 10. Київ, 2005 – с.486-501
142 Райкрофт Ч. Критический словарь психоанализа. – СПб., 1995. – С.68.
143 Див.: Костенко О.М. Культура і закон // Правова держава. – 1998. – Випуск дев’ятий. – с. 130–136
144 Більш детально про принцип соціального натуралізму див.: Костенко О.М. Основне питання правознавства з позиції соціального натуралізму // Проблеми філософії права. – Т.1. – 2003. – С.72-79.
145 Про поняття “комплексу сваволі і ілюзій” детальніше див.: Костенко О.М. Воля і свідомість злочинця (дослідження із застосуванням принципу натуралізму). Автореферат... доктора юрид. наук. – К., 1995.
146 Ця проблема розглядалася нами також в статті, опублікованій в співавторстві з В.П.Нагребельним. Див.: Костенко О.М., Нагребельний В.П. Правосуддя – основа правової й демократичної держави // Часопис Київського університету права. – 2007. - №1. – С.3 – 6.