Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекции рег.економ..doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
412 Кб
Скачать
☆

Тема 3. Регіон в системі територіального поділу праці

План

  1. Поняття про територіальний поділ праці.

  2. Територіальна організація виробництва.

  3. Форми територіальної організації виробництва.

  4. Сутність і структура регіону.

1 Питання

Територіальний поділ праці (ТПП) – об’єктивний процес спеціалізації країн або окремих частин країни на виробництві певних видів товарів чи послуг і обмін ними.

У процесі ТПП формуються функції окремих територій, населених пунктів, підприємств. Об’єктивною передумовою та базою для розвитку ТПП є диференціація географічного середовища (особливості диференціації виступають факторами ТПП): неоднакова наділеність окремих територій природними благами (так, наявність великих родовищ і басейнів паливно-енергетичних, рудних і нерудних ресурсів створює передумови для визначення спеціалізації економічних районів на тих чи інших галузях промисловості), відмінності між людьми за історично сформованими трудовими навичками, відмінність економіко-географічного положення та історія освоєння. З другої половини XX століття ТПП перебуває під впливом науково-технічного прогресу. Напрями впливу включають:

1) зменшення залежності територіального поділу праці від ресурсного потенціалу (це демонструє спеціалізація економіки Японії, Південної Кореї, Тайваня, Сінгапуру, Гонконгу);

2) концентрація зусиль на створені спеціалізованих галузей виробництва. Внаслідок подібних відмінностей виготовлення одного і того же товару на різних територіях буде вимагати різних затрат. Зосередити виробництво продукції слід там, де витрати будуть найменші, відмовившись від виготовлення товарів, виробництво яких ефективніше десь-інде. Це положення базується на “теорії абсолютних переваг”, що її створив Адам Сміт. Згодом англійський економіст Давид Рікардо показав, що навіть у тому випадку, коли країна виготовляє всі товари ефективніше за інших країн, їй вигідно зосередити свої зусилля на виробництві тільки тих товарів, де її переваги особливо великі (де відносні вартості є найменшими). Ця теорія має назву “теорія відносних переваг”. Приклад: за даними на 1990 рік продуктивність праці на японських та німецьких підприємствах склала лише 83% від американських. США мали перевагу у виробництві продуктів харчування, а Японія – у виробництві автомобілів, автообладнання та комплектуючих, побутової електроніки, сталі та металовиробах.

В теоріях класиків політекономії головним фактором, що визначав раціональну структуру виробництва і обміну, були трудові витрати. В 1930-і роки шведські економісти Е. Хекшер та Б. Олін розвили теорію ТПП, в основу якої поклали співвідношення взаємозалежних факторів виробництва. Положення теорії Хекшера-Оліна:

    1. країни (регіони) повинні вивозити продукти інтенсивного використання надлишкових факторів виробництва та ввозити продукти інтенсивного використання дефіцитних для них факторів;

    2. в міжнародній (міжрегіональній) торгівлі за відповідних умов здійснюється вирівнювання факторних цін;

    3. вивіз та ввіз товарів можуть замінюватись переміщенням факторів виробництва.

Територіальний поділ праці має наступні види (класифікація Ю. Саушкіна – радянського економіко-географа):

    1. генеральний – ТПП між країнами та великими економічними районами;

    2. внутрішньорайонний – ТПП між економічними районами внутрі країни або між адміністративними одиницями внутрі району;

    3. ТПП навколо економічного центру (це може бути місто або підприємство, яке має свої філії в інших невеликих населених пунктах). З центрального підприємства до інших територій йдуть комплектуючі, інвестиції тощо. З приміських територій надходить сільськогосподарська продукція в місто;

    4. постадійний ТПП – території спеціалізуються на різних стадіях виробництва;

    5. фазовий ТПП – одна й та сама продукція надходить з різних місць до одного центру протягом року;

    6. епізодичний ТПП – райони або країни обмінюються якимись товарами час від часу, не постійно.