Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
14_prof_orient_starshyh.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
418 Кб
Скачать
☆

4. Психофізіологічні вимоги професії до особистості працівника

Професія швачки відноситься до тих професій, для яких дуже важливим є наявність стійкої уваги. Неуважність у її роботі постійно загрожує травматизмом. Крім того, для її успішної роботи необхідно постійне переключення і гарний розподіл уваги. Незважаючи на незначні фізичні навантаження, швачка повинна бути досить фізично витривалої. Мислення переважає наочно-образне і логічне, що необхідно в першу чергу для швачки, зайнятої пошиттям цілого виробу.

Пам'ять повинна бути рухова, котра необхідна для формування трудових навичок, а також наочно-образна. Важлива також чутливість і рухливість пальців і кистей рук, точна координація їхніх рухів, оскільки дуже високі вимоги до якості шва і, отже, до якості пошиття виробу в цілому. Швачка повинна володіти посидючістю, терпінням і витримкою, акуратністю. Для швачки, що працює в колективі, необхідна також гарна регуляція емоційних станів.

5. Вимоги до професійної підготовки

Професійна підготовка швачок проводиться, як правило, у ПТНЗ, а також безпосередньо на виробництві.

Термін навчання в ПТНЗ— 1—3 роки, на підприємстві — 4—6 місяців.

Для оволодіння професією швачки необхідно мати гарну загальноосвітню підготовку, добре знати хімію, фізику, малювання, креслення.

По закінченні навчання швачка одержує 2—4-й розряд. В міру надбання досвіду і необхідної підготовки швачка може вивчитися на кравчиню, закрійницю, контролера, майстра.

Освіту можна продовжити в технікумі і ВНЗ. Після закінчення технікуму — стати технологом, а інституту — інженером-технологом, художником-модельєром, начальником ділянки, цеху, головним інженером.

Склали: майстри виробничого навчання Нахім М.Л. , Бардецька Г.П.

Водій автомобіля

1. Загальні відомості про професію

Автомобільний транспорт у нашій країні нараховує мільйони першокласних вантажних автомобілів, автобусів, легкових автомобілів, що мають значні ресурси пробігу, високу прохідність і швидкість руху, зручні салони для пасажирів.

У створенні сучасних автомобілів беруть участь люди самих різних професій, десятки тисяч фахівців зайняті експлуатацією, обслуговуванням і ремонтом автомобілів. Однак ведучою професією автомобільних господарств є професія водія. Водій керує автомобілем і усуває виниклі в дорозі незначні неполадки, технічним же обслуговуванням автомобіля займається автослюсар.

2. Коротка характеристика процесу праці

Основними функціями водія автомобіля є: керування рухом транспортного засобу і роботою всіх його механізмів, організація робочого місця. У роботі водія пасажирського автомобільного транспорту важливий вплив на окремих пасажирів, формування правильної суспільної думки.

Знаряддями праці водія є сам транспортний засіб, різні вимірювальні прилади та інструменти.

3. Санітарно-гігієнічні умови праці

У системі «автомобіль-водій — дорога» головним елементом з погляду безпеки руху є водій. Точність, швидкість і надійність дій водія, а значить і майстерність водіння автомобіля, залежать від особистих якостей і від умов праці водія.

Кабіна автомобіля охороняє водія і пасажирів не тільки від впливу сонця, вітру, атмосферних опадів, але також і від падіння з транспортного засобу під час руху, і від небезпечних травм у випадку дорожньо-транспортної пригоди. В даний час кабіни водія всіх автомобілів опалюються і вентилюються, завдяки чому в будь-який час року можна підтримувати нормальну робочу температуру (18— 20 °С). Кабіни автомобіля герметичні, що перешкоджає проникненню пилу, вихлопних газів. Сидіння м'яке, зі спинкою, його положення в останніх випусках автомобілів регулюється в залежності від росту водія. Кабіни сучасних автомобілів забезпечують безпеку водія під час руху. Внутрішні ручки дверей розташовуються так, щоб при випадковому зачіпанні чи натисканні на них двері не могли відкритися; двері кабіни мають надійні замкові пристрої.

Дуже зручні для водія кабіни зі збільшеним простором. У далеких рейсах екіпаж складається з двох водіїв; їм необхідні гарні умови не тільки для роботи за кермом, але і для відпочинку в дорозі. З огляду на можливість ночівель поза населеними пунктами, кабіни обладнають іноді двома спальними місцями, розташованими в її задній частині одне над іншим.

Рульове керування забезпечує мінімальні зусилля з боку водія навіть при складному маневруванні. В умовах інтенсивного міського руху водій таксі, автобуса за 400 км пробігу гальмує в середньому 2800 разів і 1112 разів переключає передачі. Це вимагає підвищеної пильності, високої швидкості реакції. Для забезпечення безпеки руху після трьох годин роботи водію передбачається 15-хвилинна перерва. Наступні перерви повинні в цілому складати 30 хвилин.

Вирішальний вплив на втому водія, здатність правильно і швидко орієнтуватися має тривалість руху. Дуже складно працювати водію вночі, особливо після на півночі до 5 годин ранку. У цей час особливо знижується уважність.

На стомлюваність водія впливає монотонність і одноманітність руху, з якими водій зіштовхується в тривалих рейсах. Монотонність сірого асфальтового покриття спрацьовує присипляючи. В даний час приймається ряд мір, що забезпечують зниження стомлюваності. Це насамперед правильний режим праці і відпочинку, що сприяє збереженню працездатності водія протягом усього робочого дня.

Безпека руху транспортних засобів багато в чому залежить від фізичного стану і здоров'я водія.

Водіями не можуть бути люди, що страждають психічними захворюваннями усіх видів, форм і стадій, епілепсією, хронічним алкоголізмом.

Різні захворювання впливають па його працездатність і нерідко бувають однієї з причин дорожньо-транспортних пригод.

Люди, що страждають туберкульозом легень в активній формі, а також інших органів і серцево-судинних захворювань, уродженими і придбаними пороками серця і судин, виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічними захворюваннями печінки, жовчного міхура, бруньок, підшлункової залози, не можуть бути допущені до оволодіння професією водія.

До водіння автомобіля не допускаються люди, що страждають хронічними захворюваннями оболонок очей, стійким паралічем чи парезом м’язів повік, глаукомою будь-якої стадії, порушенням бінокулярного зору. Гострота зору у водія повинна бути не нижче 0,3 на гіршому і 0,8 на кращому оці. Одним з головних протипоказань є порушення сприйняття кольору