Витяг з плану роботи зош і - III ст. №5 м. Чорткова з питання профорієнтації учнів

1. Опрацювання проекту Концепції профільного навчання у старшій школі.

(засідання педагогічної ради; серпень 2003р.)

2. Зустрічі учнів з представниками навчальних закладів міста.

(класні керівники, заступник директора з виховної роботи, протягом року)

3. Провести тестування учнів на профпридатність.

(9 - 11 кл. психолог школи, протягом року)

4. Проведення циклу бесід з трудового законодавства на засідання клубу "Закон і ти".

(класні керівники, вчитель правознавства, протягом року)

5. Батьківський консиліум "Трудове виховання дітей у сім^’ї, моральний зміст їх праці".

(класні керівники, березень)

6. Діагностування психологічних властивостей особистості підлітка у контексті завдань профорієнтації.

(психолог школи, вересень - грудень)

7. Круглий стіл - зустріч з працівниками міського центру зайнятості з метою інформування випускників із станом ринку праці.

(заступник директора з виховної роботи, лютий)

8. Комплекс тренінгових занять з метою розвитку комунікативних здібностей учнів, що планують обрати професію "Людина - людина".

(психолог школи, 9кл., протягом року)

9. Експрес - гра "Подорож у світ бізнесу".

(педагог - організатор, 8-9 кл., грудень)

10. Свято ремесел "До джерел народних".

(класні керівники, 4-5 кл., педагог - організатор, березень)

11. Вечір - зустріч "Чарівний світ професій"

(заступник директора з виховної роботи, 9-11 кл., педагог — організатор, січень)

12. Ділова гра "Як стати бізнесменом" .

(педагог - організатор, 6-7кл., березень)

13. Шкільний конкурс творів "Моє покликання".

(вчителі української мови, лютий)

14. Диспут для старшокласників "Ким бути і яким бути?".

(заступник директора з виховної роботи, 10-11 кл., квітень)

15. Читацька конференція "Зміст мого життя".

(бібліотекарі, 9кл., грудень)

План профорієнтаційної роботи мнвк

Робота по профорієнтації спрямована на ознайомлення зі світом професій, кон'юктурою ринку праці, правилами вибору професій, власними правами та обов'язками.

№ п/п	Зміст роботи	Місяць	Відповідає
1	Комплектація групи учнів за напрямками профільного або професійного навчання
1.1	Проведення бесід з учнями по групах за напрямками профільного та професійного навчання.	IX	Заст. директора, вчителі, майстри ВНТЦ, методист
1.2	Ознайомлення учнів з професіограмою обраного напрямку навчання	IX	Майстри ВНТЦ, методист
1.3	Ознайомлення учнів груп професійного навчання з положенням та договором про додаткові платні послуги.	IX	Директор, бухгалтер, заступники директора
1.4	Проведення батьківських зборів та укладання договорів про додаткові платні послуги.	IX	Директор, Заст. директора, майстри ВНТЦ, відповідальні за групи
1.5	Перевірка індивідуальних карток по профорієнтації.	IX	Майстри ВНТЦ, методист
1.6	Проведення конкурсних випробувань.	IX	Комісії
2	Ринок праці
2.1	Аналіз стану ринку праці.	IX, IV	Інспектор ЦЗН
2.2	Перспективи працевлаштування випускників шкіл та інших навчальних закладів(від ПТУ до академій).	V	Інспектор ЦЗН
2.3	Анкетування учнів 9, 1 1-х класів з метою вивчення ставлення школярів до діяльності МНВК.	ІІ, ІІІ	Майстри ВНТЦ, методист
2.4	Підготувати аналіз працевлаштування учнів за навчальний рік.	XI, XII	Майстри ВНТЦ методист, класні керівники
3.	Вивчення професійних інтересів та намірів учнів 9-х класів (рекламний лист)
3.1	Провести семінар по психолого-педагогічному вивченню учнів (індивідуальна картка по профорієнтації).	IX	РМК, класні керівники учнів 9 класів, заст.. директорів шкіл, МНВК, методист
3.2	Проведення бесід про правила вибору професії.	І, ІІ	Практичні психологи шкіл, методист
3.3	Відвідування батьківських зборів в опорних школах.	X, XII	Вчителі, майстри відповідальні за школи, методист
3.4.	Екскурсії в МНВК.	ІII, IV	Заст. директора, майстри ВНТЦ, класні керівники шкіл, вчителі праці шкіл
3.5.	Проведення анкетування учнів з метою вивчення нахилів, здібностей.	X-III	Психологи шкіл, методист
3.6	Визначення попередніх намірів учнів по продовженні навчання після закінчення 9-го класу.	V	Заст. директорів шкіл, класні керівники, психологи, методист
4.	Робота по професійній орієнтації учнів X -XI класів
4.1.	Провести анонімне анкетування учнів XI класів з метою виявлення профнамірів.	IV	Майстри ВНТЦ, відповідальні за групи, методист
4.2.	Організація зустрічей за напрямками профільного або професійного навчання з їх випускниками та представниками виробництв.	X-XI	Майстри ВНТЦ, відповідальні за групи, методист
4.3.	Провести екскурсії на підприємства різних форм власності.	Протягом року	Майстри ВНТЦ, відповідальні за групи, методист, заст. дир. по вир, роботі
4.4.	Провести екскурсії учнів 11 класів в учбові заклади міста.	Протягом року	Майстри ВНТЦ, відповідальні за групи, методист, заст. дир. по вир, роботі
4.5.	Провести читання по захисту професій за напрямком і по напрямках.	Протягом року	Майстри ВНТЦ, відповідальні за групи, методист, заст. дир
4.6.	Провести конкурси "Кращі за професією" по групах, по роках навчання, по напрямку.	10 кл - IV 11 кл – III	Майстри ВНТЦ, відповідальні за групи, методист, заст. дир
4.7.	Провести в кожній групі рольову гру для учнів 11 класів "Пошук роботи ".	II	Майстри ВНТЦ, відповідальні за групи, методист
4.8.	Вивчення мотивів учнів по вибору професій, пошуку навчального закладу, роботи.	III	Майстри ВНТЦ, відповідальні за групи, методист
4.9.	За кожним напрямком створити інформаційну папку "Продовження навчання за професією та підвищення кваліфікації.	До III	Майстри ВНТЦ
4.10.	В планах занять, методичних розробках, календарно-тематичних планах передбачати профорієнтаційну мету.	Протягом року	Заст. директора
5.	Виготовити інформаційні стенди "МНВК м. Чорткова" для кожної опорної школи.	IX	Методист
6.	Виготовити інформаційний стенд "Абітурієнт" (правила прийому, зарахування та навчання в МHBK).	IX	Методист
7.	Розробити методичні рекомендації щодо організації профорієнтаційної роботи в школі, комбінаті, з батьками учнів. наступність	X	Методист, заст. дир. по навч.-виховн. роботі

ФОРМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ З БАТЬКАМИ

В організації й проведенні профорієнтаційних заходів класному керівникові велику допомогу можуть подати батьки. Готуючи їх до участі в тому чи іншому профорієнтаційному заході, представник школи повинен керуватися основними психолого-педагогічними засадами, які лежать в основі всієї профорієнтаційної роботи з молоддю, і враховувати специфіку конкретного заходу.

Організовуючи зустріч батька-спеціаліста з учнями, вчитель, по-перше, повинен враховувати потребу в кадрах, специфіку свого мікрорайону, популярність тих чи інших професій. По-друге, така зустріч стосується принципів складання профорієнтаційної характеристики професії.

На думку науковців, профорієнтаційна характеристика професії повинна бути популярною, оскільки вона розрахована на молодь, яка не має досвіду в цій галузі діяльності. У такій характеристиці потрібно широко використовувати аналогічні приклади як з навчального досвіду загальноосвітньої школи, так і з життєвих спостережень: показувати, які нахили та здібності допомагають у виконанні виробничих операцій, а також розкривати умови виробничої діяльності, що можуть впливати на здоров'я працівника, і такі результати діяльності, які мають певне соціальне значення і викликають особистий інтерес.

У методичному аспекті зустріч представника професії з учнями слід розглядати як одну з форм уроку -бесіди. Такий урок має багато спільного з будь-яким іншим уроком, успіх його залежить від тих самих чинників, що й успіх будь-якого уроку.

Водночас профорієнтаційна бесіда має й свої особливості. Адже метою пізнавальних зусиль учнів є розв'язання не навчальних завдань із підручника, а конкретних життєвих проблем, важливих - як для суспільства, так і для самої особистості.

Слід виділити ще одну важливу особливість профорієнтаційної бесіди спеціаліста з учнями, а саме: її професіографічний характер. Такий підхід до організації профінформаційних заходів не випадковий. Професіограма — це опис вимог професії до психофізіологічних особливостей людини, який ґрунтується на аналізі змісту професійної діяльності. Отже, крім соціально-економічного й технологічного аспектів професійної діяльності, спеціаліст обов'язково повинен розповісти про психофізіологічні особливості та якості, які сприяють високій продуктивності праці, забезпечують задоволення від неї тощо. У процесі бесіди він має також пояснити, чому йому подобається професія, як йому вдається домогтися високої продуктивності праці, чому не всі працівники можуть успішно справитися із трудовим завданням.

Повнота і об'єктивність такої інформації сприяє формуванню в учнів правильного уявлення про ту чи іншу професію, про її привабливі сторони і можливі труднощі, творчі моменти діяльності, про шляхи подолання труднощів і т. д. Учні переконуються, що від інте­ресів, здібностей, фізичних можливостей людини залежать її успіхи в професійній діяльності.

Отже, готуючи спеціаліста до зустрічі з учнями, вчитель повинен: а) розкрити перед спеціалістом загальну мету й конкретні завдання його бесіди; б) обговорити з ним план розповіді про професію, виділивши основні питання; в) допомогти йому дібрати Інформаційний матеріал відповідно до завдань уроку і сформулювати запитання в проблемній формі з метою активізації пізнавальної діяльності учнів; г) обговорити й допомогти дібрати наочні посібники чи ілюстративний матеріал, якщо такий є; д) порекомендувати літературу з питань профорієнтації.

Розкриваючи зміст професії, спеціаліст повинен висвітлити такі питання.

Загальні відомості про професію: історія виникнення професії; зміни, що відбулися у професійній діяльності з розвитком науково-технічного прогресу; соціально - економічне значення професії в господарстві; перспективи розвитку професії; поділ професії на спеціальності.

1. Характеристика процесу праці: сфера діяльності і вид праці (матеріальне виробництво, сфера обслуговування, сфера інтелектуальної праці, праця в індивідуальному виробництві, праця в серійному виробництві, праця ручна, механізована, керування автоматами і т. д.); продукція, знаряддя праці; основні виробничі операції і професійні обов'язки, робоче місце; робоча поза; види труднощів, помилок, аварій з вини працівника; організація праці (робота індивідуальна чи в колективі, виконавча чи керівна).

2. Санітарно-гігієнічні умови праці: мікрокліматичні умови праці (робота в приміщенні чи на повітрі, забрудненість повітря, шум, вібрація, освітлення, температура); режим праці (змінність, заданий чи вільний темп праці, монотонність); можливість виробничих травм, профзахворювання; медичні протипоказання.

4. Психофізіологічні вимоги професії до працівника: а) вимоги до різних видів сприймання: точність і гострота зору, слуху; точність дотикових і моторних відчуттів і сприймань; рівновага тощо; б) вимоги до моторних дій: сила, точність, швидкість їх, координація рухів, швидкість реакції; в) вимоги до інтелектуальних даних; особливості уваги (стійкість, зосередженість, розподіл і переключення, обсяг уваги, довільна чи мимовільна увага переважає і т. д.); особливості пам'яті (механічна, смислова, переважає процес упізнавання, точне відтворення, складне впізнавання, швидкість запам'ятовування, пам'ять довготривала, короткочасна та ш); спостереження в професійній діяльності; мислення (репродуктивне чи творче, образне чи словесно-логічне, оперативне мислення - розв'язання оперативних завдань, планування і контроль, теоретичне мислення); г) вимоги до емоційно-вольових якостей людини: самовладання при дії сильних несподіваних подразників і в напружених ситуаціях; витривалість (психічна і фізична); врівноваженість (спокійні стосунки з людьми, стриманість, зібраність, спокійний характер); рішучість, наполегливість, упевненість у собі, здатність до риску; д) вимоги до ділових якостей: ініціативність, допитливість, енергійність, самостійність, організованість, працьовитість, дисциплінованість, відповідальність, принциповість, правильна самооцінка; е) вимоги до моральних якостей: чесність, справедливість, тактовність, чуйність, доброзичливість, колективізм,

5 Вимоги до професійної підготовки: вимоги до загальноосвітньої і спеціальної підготовки; характеристика навчального закладу та умови вступу; зв'язок професійної підготовки з навчальною і трудовою діяльністю в школі; тривалість навчання І рівень можливої кваліфікації; перспективи професійного росту.

З кожного пункту плану спеціаліст вибирає те, І є характерним для його професії, доповнює бесіду спостереженнями, практичними знаннями, конкретними прикладами, ілюструє наочністю (продукція, матеріали, креслення, знаряддя праці та ін.).

Важливою формою профорієнтаційної роботи є екскурсії учнів на виробництво, де працюють їхні батьки. Як відомо, екскурсія лише тоді дає потрібний ефект, коли вона має профорієнтаційну спрямованість, яка може бути досягнута висвітленням ряду питань. Такими питаннями, зокрема, є: а) структура виробничого підприємства; б) провідні професії виробничих цехів, питома вага цих професій на підприємстві, розкриття їх змісту та вимог до стану здоров'я та психічних особливостей фахівця; в) технічне обладнання цехів; г) умови та організація професійної діяльності; д) професійні навчальні заклади, де набувають ці професії.

Корисною може бути також екскурсія до професійного навчального закладу, яку рекомендується проводити за таким планом:

1. Для якої галузі господарства і яких спеціалістів готує даний навчальний заклад.

2. Зміст діяльності фахівців.

3. Умови і характер роботи.

4. Вимоги до здоров'я І здібностей фахівця.

5. Зміст і характер навчання та виробничої практики в навчальному закладі.

6. Строки навчання.

7. Обладнання лабораторій і майстерень.

8. Матеріальні умови студентів (стипендія, гуртожиток, пільги).

9. Правила та умови вступу.

10. Працевлаштування.

Щоб екскурсія дала бажані наслідки, варто поставити перед учнями певну мету і визначити завдання (скласти письмово звіт, висвітлити відповідний пункт плану тощо).

Важливою ,формою роботи школи з батьками є батьківські збори та конференції, на яких батьки діляться досвідом виховання своїх старших дітей.

Великий інтерес викликають також виставки-конкурси результатів спільної праці батьків і дітей (вирощений урожай, зразки технічної творчості, майстрування, вироби з різних матеріалів, рукоділля, кулінарні вироби та ін.).

Позитивні наслідки дають індивідуальні та групові консультації для батьків, на яких представники різних професій (лікарі, педагоги, економісти) докладно висвітлюють соціально-економічні, медичні та психолого-педагогічні питання підготовки дітей до вибору майбутнього трудового шляху.

Специфіка індивідуальної роботи з батьками залежить від того, до якої категорії належить кожна конкретна сім'я. Школа повинна цікавитися духовним життям сім'ї кожного учня і, залежно від характеру стосунків між її членами, вибирати форми індивідуальної роботи з батьками.

Порушення нормального духовного життя сім’ї, стосунків між її членами найглибше зачіпає душу дитини, спричиняється до різних переживань, порушує її психічну рівновагу. І кінець кінцем дитина стає байдужою і до навчання, і до праці, погано піддається позитивному впливові школи.

У кожній школі є певна кількість учнів, які виховуються без батька. Особливої уваги потребують хлопці і насамперед ті, хто не бере участі у фізичній праці. Хто і як буде виховувати у них якості, необхідні для виконання «чоловічої» роботи, орієнтувати на чоловічі професії?

Є сім'ї, які виховують неправильне ставлення до праці: орієнтують своїх дітей лише на розумову працю, старанно оберігають їх від фізичної роботи, виховують презирство до неї; формують ставлення до праці як до засобу задоволення матеріальних потреб людини, а не як до першої життєвої потреби.

Виявлення у тій чи іншій сім'ї неправильного ставлення до праці спонукає школу до активних дій у таких напрямках: а) діяти безпосередньо на учня; б) діяти на батьків, пояснюючи їм, у чому саме вони помиляються; в) спрямовувати проти таких батьків громадську думку.

Індивідуальна робота з батьками часом зумовлюється особливостями розвитку дитини. Виділяють різні категорії дітей: а) діти з відхиленнями від норми у своєму фізичному розвиткові, в стані здоров'я, а також діти, у яких є протипоказання до вибору тієї чи іншої виробничої спеціальності; б) діти з відставанням у формуванні певних морально-вольових рис, потрібних для успішної практичної діяльності (пасивні, схильні значно перебільшувати очікувані труднощі, неорганізовані, недисципліновані тощо); в) діти, у яких формується неправильна життєва позиція, намагання уникнути праці, зневага до фізичної праці, до людей, які займаються нею.

Кожний такий випадок потребує своєрідного підходу для його розв'язання, великого такту й чуйності, доброї обізнаності вчителя із сімейними обставинами.

Індивідуальні консультації з батьками вимагають також від класного керівника спеціальних знань з питань сімейного виховання, професійної інформації і психології учня.

Робота школи з батьками — це відповідальна і складна справа. Вона є складовою частиною всієї системи профорієнтаційної роботи в школі. Ефективність її проведення великою мірою визначає успішність розв'язання проблеми підготовки молоді до свідомого вибору трудового шляху.

Робота з батьками повинна мати певну систему. Доцільно проводити її за такими двома напрямами: 1) психолого-педагогічна освіта батьків з основних питань профорієнтації молоді; 2) консультаційна робота з батьками. Заходи, що стосуються першого з цих напрямків, можна проводити у формі бесід на батьківському лекторії, зборах, конференціях та ін. Тут слід виділити тематику, спрямовану на: а) розкриття загальних питань проблеми вибору професії, ознайомлення батьків із структурою господарства, з основними групами професій та їх вимогами до спеціалістів, а також з формами професійної підготовки; б) висвітлення індивідуальних особливостей дитини, врахування яких є необхідною умовою правильного вибору професії (інтереси, нахили, темперамент; здібності, стан здоров'я).

Напрямок, який стосується консультаційної роботи з батьками, передбачає: а) залучення батьків до участі в шкільних профорієнтаційних заходах; б) індивідуальні консультації для батьків, у яких виникають труднощі у вихованні дітей в сім'ї.

Серйозне та вдумливе ставлення дорослих до питання вибору професії дітьми позитивно впливає, на їх виховання, пробуджує в них інтерес до праці, прагнення вибрати професію до душі, стати майстром своєї справи, повноцінним і щасливим громадянином. Уся робота школи з батьками повинна спрямовуватися на встановлення єдності виховного впливу сім’ї і школи. Без такої єдності школа ніколи не зможе виконати поставлених перед нею завдань.

ПРОФЕСІОГРАФІЧНА ЕКСКУРСІЯ