Інструкція

з ведення індивідуальної картки по профорієнтації учня.

1. Відповідальність за ведення картки та своєчасну видачу її на руки учню разом із свідоцтвом про закінчення базової школи покладається на класного керівника.

2. Поради класного керівника та психолога школи визначають напрямок профорієнтаційної роботи з учнем в комбінаті, школі , але не можуть використовуватися при конкурсних випробуваннях.

3. Класним керівником заповнюються дані про учня, дані про батьків на день заповнення картки, дані спостереження за навчанням, розвитком учня за період навчання в базовій школі.

4. Відомості про успішність учня за 9 клас заповнюються класним керівником згідно свідоцтва про закінчення базової школи і можуть використовуватися при конкурсних випробуваннях.

5. Визначення рівня придатності до професій на день заповнення, згідно щорічних психолого-педагогічних характеристик, заповнюються класним керівником та практичним психологом школи у термін до 15 травня поточного навчального року.

6. Відомості про стан здоров’я заповнюються лікарями поліклініки Чортківської районної лікарні і враховуються при зарахування на професійне навчання.

Директор мнвк м. Чорткова б.П. Злепко

ЗАТВЕРДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Мінюстом України наказом Міністерства освіти України,

03.07.9S p. NS 198/734 Міністерства праці України і Міністерства

справах молоді і спорту України

02.06.95 р. N3159130/1526

Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається і. Загальні положення

1. Професійна орієнтація — це комплексна науково обґрунтована система форм, методів і засобів, спрямованих на забезпечення допомоги особистості в активному свідомому професійному самовизначенні та трудовому становленні.

Основою професійного самовизначення особи є самопізнан­ня та об'єктивна самооцінка індивідуальних особливостей, зіставлення своїх професійно важливих якостей і можли­востей з вимогами, необхідними для набуття конкретних професій, та кон'юнктурою ринку праці.

2. Професійна орієнтація включає такі елементи: про­фесійна інформація, професійна консультація, професійний добір, професійний відбір та професійна адаптація.

Професійна інформація забезпечує ознайомлення із змістом і перспективами розвитку професій, формами та умовами оволодіння ними, станом та потребами ринку праці в кадрах, вимогами професій до особистості, можливостями професій кваліфікаційного становлення.

Професійна консультація ґрунтується на науково орга­нізованій системі взаємодії психолога-профконсультанта та особи, що потребує допомоги у виборі або зміні професії чи виду діяльності на основі вивчення її індивідуально-пси­хологічних характеристик, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я, особливостей життєвої ситуації та з ураху­ванням потреб ринку праці.

Професійний добір — система профдіагностичного обсте­ження особи, спрямована на визначення конкретної професії, найбільш придатної для оволодіння конкретною особою.

Професійний відбір проводиться з метою визначення сту­пеня придатності особи до окремих видів професійної діяль­ності згідно з нормативними вимогами.

Професійна адаптація покликана сприяти входженню осо­би у трудову діяльність, практичній перевірці правильності професійного вибору, успішному професійному становленню працівника.

II. Завдання І функції професійної орієнтації молоді, яка навчається

3. Основними завданнями профорієнтації є:

ознайомлення учнів і вихованців з професіями та прави­лами вибору професії, рекомендованими Міносвіти України;

виховання в молоді спрямованості на самопізнання і влас­ну активність як основу професійного самовизначення;

формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами, необхідними для набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією;

забезпечення розвитку професійно важливих якостей осо­бистості.

4. Професійна орієнтація має забезпечувати реалізацію соціально-економічної, медико-фізіологічної, психолого-педагогічної функцій.

Соціально-економічна функція полягає у підготовці кон­курентоспроможного працівника, здатного професійно само­вдосконалюватися та вести активний пошук виду трудової діяльності або змінювати професію, місце роботи.

Медико-фізіологічна функція забезпечує реалізацію вимог до здоров'я і окремих фізіологічних якостей, необхідних для професійної діяльності, визначення відхилень у стані здо­ров'я, корекцію професійних планів з урахуванням стану здоров'я, фізичних можливостей особистості.

Психолого-педагогічна функція полягає у виявленні і формуванні інтересів, нахилів, здібностей особистості, допомозі в пошуку свого покликання, засвоєнні системи знань, що дають змогу обрати й здійснювати професійну діяльність, виз­наченні шляхів і способів ефективного управління про­фесійним самовизначенням.

Ш. Зміст і організація роботи закладів освіти з про­фесійної орієнтації молоді,яка навчається

5. Професійна орієнтація здійснюється всіма закладами освіти на всіх ступенях навчання. Профорієнтаційна робота умовно поділяється на два періоди: допрофесійний і професійний.

6. Допрофесійний період включає початковий (пропедев­тичний), пізнавально-пошуковий і базовий (визначальний) етапи.

7. Початковий (пропедевтичний) етап передбачає озна­йомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та по­зашкільної роботи з найпоширенішими професіями, вихован­ня позитивного ставлення до різних видів трудової і професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загальнотрудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності.

Результат — сформоване у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності.

8. Пізнавально-пошуковий етап охоплює 5—7-мі класи се­редніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів і перед­бачає: формування ціннісних орієнтацій, мотивації само­пізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю; сис­тематичне ознайомлення з професіями у навчально-вихов­ному процесі; формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості; консультування щодо вибору профілю подальшої освіти, форм трудової підготовки.

Результат — вибір напрямку (профілю) навчання, про­довження освіти у 8—9-х класах.

9. Базовий (визначальний) етап — 8—9 (8—11) класи — передбачає: вивчення наукових основ вибору професії, кла­сифікаційних ознак професії, вимог професій до людини, основних професійно важливих якостей, правил вибору про­фесії; оволодіння методиками самопізнання, самооцінки, роз­витку індивідуальних професійно важливих якостей; формування уміння зіставляти вимоги, необхідні для набуття конкретної професії з власними можливостями та кон'юнк­турою ринку праці; створення умов для випробування своїх здібностей у різних видах трудової діяльності; консульту­вання відносно вибору професії та навчального закладу; проведення професійного добору для випускників загально­освітніх навчально-виховних закладів.

Системоутворюючим у забезпеченні знань, необхідних для професійного самовизначення учнів, є курс "Вибір про­фесії", який вивчається у 9-х класах загальноосвітніх шкіл. Викладання цього курсу, проведення профдіагностичних об­стежень особистості та індивідуальних професійних консуль­тацій, координація профорієнтаційної роботи з учнями по­кладаються на практичних психологів закладів освіти.

Результат — сформованість особистісно значимого смис­лу вибору професії, певної професійної спрямованості (про­фесійних намірів і планів оволодіння професією, професійно: перспективи), професійне самовизначення учнів, готовність до зміни професійної спрямованості та переорієнтації на суміжні професії, інші види діяльності відповідно до індивідуальних особливостей учнів та результатів профвідбору.

10. Етап професійного навчання передбачає: оволодінню професійними знаннями, уміннями, навичками; адаптацію до професійного навчально-виховного закладу і нового со­ціального статусу; формування професійної мобільності, го­товності до продовження освіти і самовдосконалення; розвиток професійних інтересів і професійно важливих якостей, уточнення подальшої професійної перспективи.

Результат — конкурентоспроможний на ринку праці кваліфікований робітник, спеціаліст, готовий до активної про­фесійної діяльності і переорієнтації на певну професію.

11. Адаптаційний етап — професійна діяльність. Передбачає: створення умов для професійного зростання, по е нецінної самореалізації особистості в професійній діяльності адаптацію до трудового колективу, професії і нового соці­ального статусу.

З метою адаптації молоді до професійної діяльності про­водиться виробнича та переддипломна практика по можли­вості в тому трудовому колективі, де в майбутньому пе­редбачається працевлаштування.

Результат — повноцінна реалізація особистістю потенцій­них можливостей в професійній діяльності.

12. На загальнодержавному рівні координацію організа­ційних питань професійної орієнтації молоді, яка навчається, здійснюють Міністерство освіти України і Міністерство праці України. Для координації профорієнтаційної роботи на місцях рішенням місцевих органів державної виконавчої влади може бути утворена територіальна міжгалузева координаційна рада.

13. Науково-методичне забезпечення профорієнтаційної ро­боти в закладах освіти покладається на Міністерство освіти України та Академію педагогічних наук України, а з питань профдобору і профвідбору — на Міністерство праці України.

14. До штату Міністерства освіти України, управлінь і відділів освіти на місцях, центрів практичної психологи системи освіти вводяться працівники, що забезпечують організацію профорієнтаційної роботи з молоддю, яка на­вчається.

15. Відповідальність за організацію проведення профорієн­таційної роботи в закладах освіти покладається на їх ке­рівників.

У навчально-виховних закладах професійну орієнтацію молоді, яка навчається, здійснюють практичні психологи, вчителі-предметники, класні керівники, викладачі, майстри виробничого навчання, вихователі, керівники гуртків, бібліо­текарі, методисти, медичні працівники тощо.

У штатний розклад середніх загальноосвітніх навчальне», | виховних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, професійних навчальних закладів вводяться посади практичних психологів-профконсультантів або методистів з профорієнтації.

Фінансування роботи практичних психологів здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

16. Для проведення профорієнтаційної роботи в закладах освіти використовуються навчально-методичний кабінет про­фесійної орієнтації, кабінет інформатики, майстерні, бібліотека, медичний кабінет тощо.

17. Професійну орієнтацію молоді, яка навчається, ви­вчення ефективності працевлаштування випускників мають здійснювати навчальні заклади спільно з батьками учнів, під­приємствами, установами і організаціями, центрами (відділами) профорієнтації територіальних центрів зайнятості.

18. Медичні аспекти профорієнтації молоді з різними видами патології вирішуються, як правило, за участю лікарів районних (міських) медичних закладів і спеціалістів центрів (відділів) зайнятості Міністерства праці України.