- •4. Сутність розвитку персоналу та його роль у забезпеченні конкурентоспроможності працівників і організації
- •Питання для самоконтролю
- •1. Визначення потреби організації у персоналі як основа для прогнозування і планування його розвитку.
- •2. Методи визначення професійного та кваліфікаційного складу робітників в організації.
- •3. Розрахунок структури фахівців в розрізах спеціальностей і рівнів кваліфікації.
- •4. Розробка балансових розрахунків додаткової потреби у робітниках і фахівцях та джерел її забезпечення в організації.
- •Найменування організації __________________
- •Та джерел її забезпечення на 200__ рік
- •Найменування організації _________________ Балансовий розрахунок додаткової потреби організації в фахівцях у розрізі спеціальностей та джерел її забезпечення на 200__ рік
- •Ііі. Разом з усіх спеціальностей фахівців
- •Форми регламентації посадових обов'язків працівників.
- •2. Поняття та завдання ділової оцінки персоналу.
- •3. Використання результатів ділової оцінки персоналу у плануванні та організації його розвитку.
- •4. Форми та види адаптації працівників організації до умов середовища
- •Тема 9. Атестація персоналу як метод його оцінювання та розвитку
- •1. Атестація як особливий метод оцінювання персоналу.
- •2. Сучасні форми атестації персоналу організації.
- •3. Процедура проведення атестації персоналу.
- •Шкала зміни оплати праці працівника з урахуванням результатів атестації
- •4. Зарубіжний досвід проведення атестації персоналу організації.
- •Мета, типи, види, форми професійного навчання робітників.
- •Функції міністерств, відомств та організацій у забезпеченні підготовки робітників.
- •3. Організація підготовки робітників на виробництві.
- •4. Специфіка професійної перепідготовки робітників в організації
- •5. Планування підвищення рівня кваліфікації робітників в організації
- •Тема 11. Планування й організація підвищення кваліфікації та перепідготовки керівників і фахівців
- •1. Організація системи підвищення кваліфікації і перепідготовки керівників та фахівців.
- •2. Самостійне навчання керівників і фахівців в організації
- •3. Короткострокове підвищення кваліфікації керівників та фахівців.
- •4. Спеціалізація, довгострокове підвищення кваліфікації та перепідготовка керівників і фахівців.
- •5. Планування підвищення кваліфікації і перепідготовки керівників та фахівців в організації.
- •Тема 12. Планування трудової кар'єри і робота з кадровим резервом
- •1. Трудова кар'єра та її планування в організації.
- •Етапи кар’єри і пріоритетні потреби працівника
- •2. Професійно-кваліфікаційне просування та планування трудової кар'єри робітників.
- •3. Планування та розвиток кар'єри фахівців і керівників організації.
- •4. Формування резерву керівників.
- •5. Підготовка резерву керівників та оцінювання її ефективності.
- •Тема 13. Планування та організація соціального розвитку персоналу
- •1. Сутність соціального розвитку персоналу.
- •2. Прогнозування і планування соціального розвитку персоналу в організації та поза виробництвом
- •3. Удосконалення соціальної структури і професійно-кваліфікаційного складу працівників
- •4. Соціальне проектування персоналу нового та реконструйованого підприємства
- •Тема 14. Стимулювання розвитку персоналу
- •1. Матеріальне стимулювання розвитку персоналу.
- •2. Методи нематеріального стимулювання розвитку персоналу в умовах ринкової економіки.
- •3. Стимулювання роботодавців щодо розвитку персоналу організацій.
- •4. Зарубіжний досвід стимулювання розвитку персоналу.
Форми регламентації посадових обов'язків працівників.
Регламентація посадових обов’язків і визначення вимог до персоналу здійснюється на підставі посадових, кваліфікаційних карт, карт компетенцій, професіограм і психограм.
Основою для розробки посадових інструкцій керівників і фахівців, опису конкретних робочих місць робітників є Класифікатор професій, Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Посадові інструкції готуються службою управління персоналу підприємства в тісній співпраці з керівниками структурних підрозділів організації.
Посадова інструкція – це документ, який містить загальні вимого до працівника, його знань, умінь, перелік обов’язків, відповідальність. Для управління розвитком персоналу особливе значення мають розділи посадової інструкції: повинен знати, кваліфікаційні вимоги. На їх основі розробляються заходи щодо планування й організації підвищення кваліфікації та перепідготовки керівників і фахівців, планування трудової кар’єри персоналу та роботи з кадровим резервом. Посадові інструкції містять вимоги до рівня освіти відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст), післядипломної освіти в певній сфері діяльності, стажу роботи за професією.
Кваліфікаційна карта – це набір кваліфікаційних характеристик (загальна освіта, рівень професійної підготовки, спеціальні вміння і навички – знання іноземної мови, володіння роботою на комп’ютері, управління легковим автомобілем і т. п.), якими з точки зору організації повинен мати «ідеальний працівник», що буде займати цю посаду. Розробляється спільно керівником структурного підрозділу підприємства та фахівцем служби управління персоналом на основі посадової інструкції.
Використання кваліфікаційної карти службою управління персоналом дає можливість здійснити структуровану оцінку кандидатів на вакантну посаду (за кожною характеристикою) і порівняти кандидатів між собою. Вона може бути використана для планування підвищення кваліфікації чи перепідготовки персоналу. Однак зазначений метод регламентації посадових обов’язків працівників зосереджується на технічних, у більшій мірі формальних характеристиках кандидата (його минулому) чи працівника. Водночас кваліфікаційна карта не включає індивідуальні характеристики та потенціал професійного розвитку працівника.
Карта компетенцій (портрет ідеального працівника організації) дозволяє подолати вказані недоліки кваліфікаційної карти і полегшує роботу працівників служби управління персоналу, що здійснюють прийом працівників на роботу, атестацію, планування професійного навчання персоналу та його професійно-кваліфікаційне просування, формування резерву керівників.
Компетенції – це особистісні характеристики людини, її здібності до виконання тих чи інших функцій, типів поведінки і соціальних ролей, як наприклад, орієнтація на інтереси клієнта, вміння працювати в групі, настирливість, оригінальність мислення.
При оцінці кандидата на вакантну посаду чи працівника, під час атестації карта компетенцій використовується як кваліфікаційна карта – компетенції особистості порівнюються з компетенціями ідеального працівника.
Професіограма – це опис об’єктивних характеристик конкретної професії, функцій і процесів трудової діяльності працівника, аналіз яких дозволяє визначити систему професійно важливих якостей, що називається психограмою. У професіограмі відображаються взаємозв’язки між необхідними для ефективної трудової діяльності якостями, а також ступінь їх стійкості, зазначаються можливості формування кожного з них у процесі професійного навчання чи безпосередньо на робочому місці, а також нормативні показники професійної придатності кандидата на вакантну посаду чи працівника під час здійснення атестації кадрів. Психограми використовуються, насамперед, при здійсненні професійного відбору претендентів.
Для виконання розрахунків з визначення професійної придатності побудована модель рівняння лінійної регресії. В цілях прогнозування прийняті такі показники:
y £ 40 балів – негативний прогноз;
40 < y < 80 балів – невизначений прогноз;
y > 80 балів – позитивний прогноз.
Висновок про придатність до освоєння прецизійних професій подається у вигляді варіантів: рекомендується; умовно рекомендується; не рекомен-дується прийом на роботу, пов’язану із значним зоровим напруженням.
Професіограми і психограми використовуються не тільки для проведення професіонального відбору кандидатів на вакантні посади. Вони, узагальнюючи інформацію про умови праці, показують ті недоліки в умовах і організації праці, що не можуть бути усунені шляхом впровадження професійного відбору (або можуть бути усунені завдяки ньому лише частково). Крім того, професіограми містять дані, які використовуються при вдосконаленні змісту і методів професійного навчання кадрів, проведенні атестації персоналу, професійно-кваліфікаційному просуванні робітників та фахівців, формуванні резерву керівників організації.
