Контрольні питання

1. Перерахувати поверхневі м’язи спини. Їх анатомічні і функціональні особливості.

2. Трапецієподібний м’яз, його будова і функція.

3. Найширший м’яз спини. В чому полягає особливість його прикріплення і функції?

4. Будова і функція ромбоподібних м’язів спини.

5. До яких кісток прикріплюються поверхневі м’язи спини?

6. На які групи поділяють глибокі м’язи спини?

7. В чому полягає особливість прикріплення і функції глибоких м’язів спини?

8. Назвати поверхневі м’язи грудей.

9. Великий і малий грудні м’язи (топографія, будова і функція).

10. Міжреброві м’язи, їх класифікація і функція.

11. Частини, відділи і отвори діафрагми.

12. Значення м’язів живота, перерахувати ці м’язи.

13. Зовнішній і внутрішній косі м’язи живота. Їх значення при виконанні колових обертань тулуба?

14. Поперечний м’яз живота. Його роль в утворенні внутрішньої стінки піхви прямого м’яза живота?

15. Прямий м’яз живота. Значення цього м’яза при виконанні вправи „кут на бруссях”?

16. Які м’язи беруть участь у згинанні і розгинанні тулуба?

17. Які фізичні вправи слід рекомендувати для розвитку окремих м’язів тулуба?

18. Місця найменшого опору черевної стінки. Причини і профілактика гриж.

19. Чим утворена піхва прямого м’язу живота?

20. Пахвинний канал; його стінка, де знаходиться, що проходить через канал у чоловіків, у жінок?

21. Фасції спини, грудей і живота. Їх значення у функціонуванні м’язів тулуба?

Частина іі м’язи голови і шиї

М’ЯЗИ ГОЛОВИ

Жувальні м’язи

М’язи лиця

Жувальний м’яз

Скроневий м’яз

Присередній крилоподібний м’яз

Бічний крилоподібний м’яз

Надчерепний м’яз

Передній вушний м’яз

Верхній вушний м’яз

Задній вушний м’яз

М’яз гордіїв

Коловий м’яз ока

М’яз-зморщувач брови

М’яз-опускач брови

Носовий м’яз

М’яз-опускач перегородки носа

Коловий м’яз рота

М’яз-опускач кута рота

М’яз-підіймач верхньої губи

М’яз-підіймач кута рота

Великий величний м’яз

Малий виличний м’яз

М’яз сміху

Щічний м’яз

М’яз-підіймач верхньої губи і

крила носа

М’яз-опускач нижньої губи

Підборідний м’яз

Жувальні м’язи здійснюють піднімання нижньої щелепи, рух її вперед, назад і в сторони (праворуч і ліворуч).

Рис. 30. Жувальні м’язи:

1-скроневий м’яз;

2-вилична дуга;

3-жувальний м’яз;

4-сухожилок скроневого

м’яза

(рис. М.Ф.Іваницького).

4

Жувальний м’яз (m. masseter) розміщується найбільш поверхнево з усіх жувальних м’язів. Має чотирикутну форму, розташований ззовні від гілок нижньої щелепи, чітко вирізняється під час жування та міцного стискування зубів, коли можна добре промацати його передній край (орієнтир для виявлення пульсації лицьової артерії на нижньому краї нижньої щелепи з 1 см до жувального м’яза) (рис. 30).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Жувальний м’яз Поверхнева частина Глибока частина	Зовнішня поверхня виличної кістки й передніх двох третин виличної дуги (рис. 30). Задня третина нижнього краю і всієї внутрішньої поверхні виличної дуги	Жувальна горбистість гілки нижньої щелепи (рис. 31) Сухожилок скроневого м’яза (рис. 30)	Піднімання нижньої щелепи, притискуючи нижні зуби до верхніх. Поверхнева частина м’яза бере участь у висуванні нижньої щелепи вперед, а під час одностороннього скорочення – у протилежний бік.

Іннервація: жувальний нерв.

Р ис. 31. Нижня щелепа

(вид ззовні):

1-головка нижньої щелепи;

2 -вінцевий відросток; 12

3-вирізка нижньої щелепи;

4-отвір нижньої щелепи;

5-підборідковий виступ;

6-підборідковий отвір;

7-тіло нижньої щелепи;

8-канал нижньої щелепи

(розкритий);

9-кут нижньої щелепи;

10-жувальна бугристість;

11-гілка нижньої щелепи;

12-шийка нижньої щелепи.

Скроневий м’яз (m. temporalis) належить до багатоперистих м’язів з великим фізіологічним поперечником (рис. 30).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Скроневий м’яз	Дно скроневої ямки	Вінцевий відросток нижньої щелепи (рис. 31).	Піднімання нижньої щелепи. Задньою частиною рухає нижню щелепу назад. У разі бічного зміщення нижньої щелепи задні пучки протилежного боку повертають її у звичайне положення.

Передні волокна скроневого м’яза проходять вертикально догори, середні – навскоси назад, а задні – навіть горизонтально назад.

Іннервація: глибокі скроневі нерви.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Присередній крилоподібний м’яз	Крилоподібний відросток клиноподібної кістки (рис. 33)	Внутрішня поверхня кута нижньої щелепи (рис. 34).	Піднімання нижньої щелепи, зміщення її уперед і в протилежний бік.

Присередній крилоподібний м’яз (m. pterigoideus medialis) розміщується в підскроневій ямці (рис. 32).

Іннервація: присередній крилоподібний нерв.

Рис. 32. Жувальні м’язи

(розкритий

крило-піднебінний м’яз):

1-вилична кістка (відпиляна);

2-верхня щелепа;

3-щічний м’яз;

4-протока привушної

слинної залози;

5-м’яз-опускач кута роту;

6-присередній крилоподібний

м’яз;

7-щилоподібний відросток;

8-зовнішній слуховий прохід;

9-суглобовий диск;

10-суглобовий відросток

нижньої щелепи;

11-бічний крилоподібний м’яз

(рис. В.М.Тонкова).

7

Рис. 33. Клиноподібна кістка (вид спереду):

1-тіло; 2-верхня очна щілина; 3-очна поверхня великого крила; 4-скронева поверхня великого крила; 5-крилоподібний канал; 6-крилоподібний відросток; 7-овальний отвір; 8-мале крило.

Рис. 34. Нижня щелепа

(вид зсередини):

1-отвір нижньої щелепи;

2-щелепно-під’язикова лінія;

3-підборідкова ость;

4-під’язикова ямка;

5-крилоподібна бугристість;

6-піднижньощелепна ямка;

7-двочеревцева ямка;

8-кут нижньої щелепи.

Бічний крилоподібний м’яз (m. pterigoideus lateralis) розташований в підскроневій ямці – збоку від присереднього крилоподібного м’яза і проходить майже в горизонтальному напрямку (рис. 32). Має дві головки – верхню (меншу) і нижню.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Бічний крилоподібний м’яз Верхня головка Нижня головка	Підскронева поверхня і підскроневий гребень великого крила клиноподібної кістки. Бічна пластинка крилоподібного відростка клиноподібної кістки (рис. 33).	Передня поверхня шийки нижньої щелепи, суглобова капсула та суглобовий диск скронево-нижньощелепного суглоба (рис. 31,32).	При двобічному скороченні висуває нижню щелепу, відтягує вперед суглобову капсулу й суглобовий диск скронево-нижньощелепного суглобу. При односторонньому скороченні зміщує нижню щелепу в протилежний бік. .

Іннервація: бічний крилоподібний нерв.

Опускається нижня щелепа в результаті скорочення тих м’язів, які розташовані нижче неї – на шиї. При жуванні нижня щелепа не тільки опускається і піднімається. Вона також дещо зміщується з боку у бік і здійснює деякі рухи вперед і назад. Завдяки цим рухам відбувається рівномірне здрібнювання їжі.

М’язи лиця. Мімічним м’язам характерне забезпечення прояву тих чи інших емоцій, переживань людини. Особливістю цих м’язів є те, що більшість з них починаються на кістках черепа, а прикріплюють­ся переважно до шкіри лиця. Завдяки цьому досягаєть­ся певна рухливість окремих ділянок шкіри.

Мімічні м’язи, в основному, групуються навколо природних отворів: очної щілини, ротового отвору, а також частково навколо но­сового отвору. Їх можна розділити на дві групи. Одну групу скла­дають м’язи, які закривають або звужують той чи інший отвір (вони розміщуються циркулярно навколо цього отвору); іншу групу – м’язи, які відкривають і розширюють той чи інший отвір (їх волокна розміщуються радіально по відношенню до певного отвору). За розташуванням і функцією м’язи лиця умовно поділяють на: м’язи склепіння черепа; м’язи вушної раковини; м’язи, які оточують очну ямку; м’язи, які оточують ніздрі; м’язи, які оточують ротову щі­лину.

Надчерепний м’яз (m. epicranius) вкриває майже все склепіння черепа від верхньої каркової лінії ззаду до скроневої лінії з боків і до надбрівних дуг та надперенісся спереду (рис. 35). Умовно його поді­ляють на три частини: потилично-лобовий м’яз; апоневротичний шо­лом; скронево-тім’яний м’яз.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Надчерепний м’яз Потилично-ло­бовий м’яз Апоневротичний шолом Скронево-потилич­ний м’яз	Потиличне черев­це – верхня каркова лінія (рис. 4). Лобове черевце – апоневротичний шолом вище ло­бових горбів. Внутрішня по­верхня хряща вушної раковини.	Потиличне черев­це – апоневро­тичний шолом. Лобове черевце – шкіра брів. Щільно зрощений зі шкірою і пухко – з окістям черепа. Бічна частина апо­невротичного шо­лома.	При скороченні ло­бового черевця шкіра лоба відтя­гується догори, з’являється певний вираз лиця – увага, здивування. Лобове черевце тягне верх­ню повіку догори, розширюючи очну щілину. При скороченні по­тиличного черевця апоневротичний шолом разом з шкі­рою голови відтя­гується назад.

Іннервація: лицьовий нерв (скроневі гілки, задній вушний нерв).

Р ис. 35. М’язи лиця:

1-лобове черевце потилично-

лобового м’яза;

2-м’яз-зморщувач брови ;

3-м’яз гордіїв;

4-коловий м’яз ока;

5-великий виличний м’яз;

6-м’яз-підіймач кута рота;

7-коловий м’яз рота;

8-м’яз-опускач кута рота;

9-м’яз-опускач нижньої

губи;

1 0-підборідний м’яз; 16

11-підшкірний м’яз шиї;

12-м’яз сміху;

13-м’яз-підіймач верхньої

губи і крила носа;

14-передній вушний м’яз;

15-верхній вушний м’яз;

16-щічний м’яз

(рис. М.Ф.Іваницького).

Серед м’язів вушної раковини розрізняють передній, верхній і задній вушні м’язи. У людини вони розвинуті досить слабо, є рудиментарними. Деякі люди можуть обмежено рухати вушною раковиною, але практично ці ми не функціонують.

Передній вушний м’яз (m. auricularis anterior) (рис. 35).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Передній вушний м’яз	Апоневротичний шолом і скронева фасція.	Шкіра та хрящ вушної раковини	Відтягує вушну раковину вперед і дещо догори.

Верхній вушний м’яз (m. auricularis superior) найбільший серед вушних м’язів, залягає під шкірою над вушною раковиною (рис. 35).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Верхній вушний м’яз	Апоневротичний шолом в скроневій частині.	Шкіра вушної раковини біля її основи	Підтягує вушну раковину догори.

Задній вушний м’яз (m. auricularis posterior) найслабший, складається з 2-3 м’язових пучків.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Задній вушний м’яз	Соскоподібний відросток скроневої кістки (рис. 13).	Задня поверхня хряща вушної раковини.	Відтягує вушну раковину назад.

Іннервація: лицьовий нерв (скроневі гілки, задній вушний нерв).

М’яз гордіїв (m. procerus) (рис. 35).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
М’яз гордіїв	Зовнішня поверхня кісткової спинки носу	Шкіра між бровами в ділянці надперенісся	Утворює складки і борозни в ділянці надперенісся.

Іннервація: лицьовий нерв (скроневі гілки).

Коловий м’яз ока (m. orbicularis oculi) розташований під шкірою очної ямки, верхньої та нижньої повіки у вигляді тонкої, плоскої, кільцеподібної пластинки. В ньому розрізняють три частини: повікову, очноямкову та глибоку (сльозову) (рис. 35).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Коловий м’яз ока Повікова частина Очноямкова частина Глибока (сльозова) частина	Присередня зв’язка повіки та кісткові утвори присередньої стінки очної ямки. Носова частина лобової кістки, лобовий відросток верхньої щелепи та присередня зв’язка повіки (рис. 36, 37). Задній сльозовий гребень сльозової кістки.	Бічна зв’язка повіки і бічна стінка очної ямки. Бічний шов повіки. Охоплює спереду і ззаду сльозовий мішок.	Змикає повіки, згладжує поперечні складки лоба. Зміщує брову донизу, спорожнює сльозовий мішок.

Іннервація: лицьовий нерв (скроневі та виличні гілки).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
М’яз-зморщувач брови	Носова частина лобової кістки над лобово-верхньо­щелепним швом (рис. 37).	Шкіра брів у бічній частині надбрівної дуги	Зміщує шкіру лоба присередньо і донизу, утворюючи поздов­жні її складки у ділян­ці надперенісся.

М’яз-зморщувач брови (m. corrugator supercilii) залягає під коловим м’язом ока і нижнім краєм лобового черевця потилично-лобового м’яза (рис. 35).

Іннервація: лицьовий нерв (скроневі гілки).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
М’яз-опускач брови	Присередній край лобового м’яза	Шкіра спинки носа.	Опускає брову.

М’яз-опускач брови (m. depressoe supercilii) у людини непостійний.

Іннервація: лицьовий нерв (скроневі гілки).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Носовий м’яз Поперечна частина Крилова частина	Верхня щелепа, поблизу альвео­лярних підвищень бічного різця та ікла (рис. 36).	У хрящовій час­тині носа перехо­дить в апоневроз, який з’єднується з апоневрозом про­тилежного м’язу. Шкіра крила носа.	Опускає спинку і крила носа, звужує носові отвори. Відтягує донизу й на­зовні крила носа, роз­ширюючи ніздрі.

Носовий м’яз (m. nasalis) у людини розвинений слабко. Умовно цей м’яз можна розділити на дві частини: поперечну і крилову.

Іннервація: лицьовий нерв (щічні гілки).

Рис. 36. Верхня щелепа

(вид ззовні):

1-лобовий відросток;

2-передній слізний гребінь;

3-слізна борозна;

4-підочноямковий край;

5-підочноямковий отвір;

6-носова вирізка;

7-іклова ямка;

8-передня носова ость;

9-альвеолярні підвищення;

10-альвеолярна дуга;

11-бугор верхньої щелепи;

12-підочноямкова борозна;

13-виличний відросток;

14-очна поверхня.

Рис. 37. Лобова кістка

(вид знизу):

1-носова частина;

2-блокова ямка;

3, 5-очна частина;

4-решітчаста вирізка;

6-решітчаста ямка;

7-ямка сльозової залози;

8-блокова ость;

9-надочний край;

10-надбрівна дуга

М’яз-опускач перегородки носа (m. depressor septi nasi).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
М’яз-опускач перегородки носа	Альвеолярне підвищення присереднього різця верхньої щелепи (рис. 36).	Нижній край хряща носової перегородки.	Відтягує перегородку носа донизу.

Іннервація: лицьовий нерв (виличні гілки).

Коловий м’яз рота (m. orbicularis oris) розташований у товщі губ навколо ротової щілини (рис. 35). Складається з двох частин: крайової і губної.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Коловий м’яз рота Крайова частина Губна частина	Переплітається з волокнами м’язів, які радіально розташовані відносно ротової щілини. Пучки волокон розташовані напівколом і тягнуться від одного кута рота до другого, де верхні м’язові волокна переплітаються з нижніми.	Шкіра і слизова оболонка губ убік від серединної лінії. Шкіра і слизова оболонка губ у ділянці кутів рота.	Закриває ротову щілину, стискує губи, висовує їх уперед. Щільне стиснення губ, втягування їх усередину, приймає участь в акті ссання, жування, артикуляції й мовлення.

Іннервація: лицьовий нерв (щічні гілки).

М’яз-опускач кута рота (m. depressor anguli oris) має трикутну форму (рис. 35).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
М’яз-опускач кута рота	Тіло нижньої щелепи (від підборіддя до першого кутнього зуба) нижче й присередньо відносно підборідного отвору (рис. 31).	Шкіра кута рота	Зміщує шкіру донизу і вбік, опускає кут рота, особливо під час плакання.

Іннервація: лицьовий нерв (нижньощелепна крайова гілка).

М’яз-підіймач верхньої губи (m. levator labii superior) має вигляд трапецієподібної пластинки (рис. 35).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
М’яз-підіймач верхньої губи	Підочноямковий край тіла верхньої щелепи (рис. 36).	Шкіра верхньої губи, носо-губна борозна та крило носа.	Піднімає верхню губу, заглиблює крило носа, розширюючи ніздрі.

Іннервація: лицьовий нерв (виличні гілки).

М’яз-підіймач кута рота (m. levator anguli oris) має вигляд маловиразної м’язової пластинки (рис.35).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
М’яз-підіймач кута рота	Іклова ямка верхньої щелепи (рис. 36).	Шкіра поблизу кута рота	Тягне кут рота вбік і догори

Іннервація: лицьовий нерв (виличні гілки).

Великий виличний м’яз (m. zigomaticus major) (рис. 35).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Великий виличний м’яз	Бічна поверхня виличної кістки	Шкіра кута рота, вплітаючись у коловий м’яз рота	Тягне кут рота догори і вбік, поглиблює носогубну складку. Є головним м’язом сміху. У разі різкого скорочення м’яза вищиряються зуби.

Іннервація: лицьовий нерв (виличні гілки).

Малий виличний м’яз (m. zigomaticus mіnor).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Малий виличний м’яз	Бічна поверхня виличної кістки	Шкіра кута рота й носогубна складка	Піднімає кут рота догори і вбік, поглиблює носогубну складку.

Іннервація: лицьовий нерв (виличні гілки).

Щічний м’яз (m. buccinator) плоский, тонкий, чотирикутної форми (рис. 35). Розташований під слизовою оболонкою бічної стінки рота й відокремлений від шкіри жировим тілом щоки.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Щічний м’яз	Коса лінія тіла й гілка нижньої щелепи, зовнішня поверхня альвеолярного відростка верхньої щелепи в ділянці великих кутніх зубів (рис. 31, 36).	Переходить у м’язи верхньої й нижньої губ і прикріплюється до шкіри і слизової оболонки кута рота.	Відтягує кут рота вбік, під час двобічного скорочення притискує щоки до зубів, розтягує ротову щілину, бере участь в акті ссання, мовлення, в роздуванні щік..

Іннервація: лицьовий нерв (щічні гілки).

М’яз сміху (m. risorius) - у людини слабо розвинутий (рис. 35).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
М’яз сміху	Жувальна фасція	Шкіра поблизу кута рота	Відтягує кут рота назовні, його пучки.

Іннервація: лицьовий нерв (щічні гілки).

М’яз-підіймач верхньої губи і крила носа (m. levator labii superior et alaeque nasi) (рис. 35).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
М’яз-підіймач верхньої губи і крила носа	Лобовий відросток верхньої щелепи (рис. 36).	Шкіра крил носа і верхньої губи, вплітаючись у коловий м’яз рота.	Піднімає верхню губу, тягне крило носа догори.

Іннервація: лицьовий нерв (виличні гілки).

М’яз-опускач нижньої губи (m. depressor labii inferior) має вигляд чотирикутної пластинки (рис. 35).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
М’яз-опускач нижньої губи	Тіло нижньої щелепи на рівні ікла й малих кутніх зубів (рис. 31).	Коловий м’яз рота	Опускає нижню губу.

Іннервація: лицьовий нерв (нижньощелепна крайова гілка).

Підборідний м’яз (m. mentalis) має індивідуальний ступінь розвитку (рис. 35).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Підборідний м’яз	Альвеолярні підвищення присереднього й бічного різців нижньої щелепи (рис. 31).	Шкіра підборіддя	Піднімає шкіру підборіддя, утворюючи на ньому ямки. Може дещо піднімати верхню губу і випинати її.

Іннервація: лицьовий нерв (нижньощелепна крайова гілка).