Фасції нижньої кінцівки

Нижня кінцівка, так само як верхня, має дві фасції - поверхневу і власну.

Поверхнева фасція нижньої кінцівки майже на всьому протязі має вигляд слабкої пластинки. У дистальних відділах вона місцями губиться в підшкірній клітковині.

Власна фасція нижньої кінцівки, навпаки, майже скрізь виявляється краще, ніж на верхній кінцівці. Вона вкриває всю нижню кінцівку, віддає відростки та прошарки вглиб, бере участь у формуванні каналів, тримачів тощо. Розрізняють такі частини цієї фасції.

Сіднична фасція — потужний сполучнотканинний листок, який вкриває великий і частково середній сідничні м'язи ззовні і дає численні щільні міжпучкові відростки в їхню товщу. Крім того, від цієї фасції відходять пухкі фасціальні міжм'язові прошарки. Сіднична фасція зверху межує з грудо-поперековою фасцією, а знизу і збоку через сіднично-стегнову зв'язку переходить у широку фасцію.

Фасція таза - безпосереднє продовження внутрішньочеревної фасції, яка вкриває стінки таза, внутрішньотазові м'язи, дає відростки у вигляді пухких прошарків до внутрішніх органів малого таза та вистеляє тазове дно, де з'єднується з фасцією промежини.

Клубова фасція - стовщений листок фасції таза, що вкриває клубово-поперековий м'яз. Спускаючись донизу, під пахвинну зв'язку, фасція зливається з глибоким листком власної фасції стегна. Вузька ущільнена смужка клубової фасції, яка проходить під пахвинною зв'язкою, з'єднуючи середину цієї зв’язки з клубово-лоб-ковим підвищенням (лобкової кістки), дістала назву клубово-гребінної дуги.

Широка фасція місцями має вигляд дуже щільного фіброзного футляра, що охоплює м'язи стегна. Спереду і згори фасція прикріплюється до нижнього краю пахвинної зв'язки, а збоку та ззаду межує з фасцією, яка вкриває сідничні м'язи. Найбільшої щільності широка фасція досягає на бічній поверхні стегна, де вона має вигляд опи­саного вище клубово-великогомілкового пасма. Йдучи присередньо, фасція як спереду, так і ззаду поступово тоншає і згори переходить у фасцію промежини. Внизу спереду і з боків широка фасція вплітається в сухожилкове розтягнення колінного суглоба, а дорзально зливається з фасцією підколінної ямки (рис. 71).

Від широкої фасції відходять численні відростки, які вкривають окремі м'язи або групи їх і судинно-нервові пучки. Серед цих відростків найпотужнішими є бічна і присередня міжм'язові перегородки стегна, які йдуть від широкої фасції до стегнової кістки та відділяючи передню групу м'язів від задньої і присередньої .

Спереду широка фасція, утворивши піхву для кравецького м'яза, продовжується присередньо і в ділянці стегнового трикутника розділяється на глибокий і поверхневий листки, між якими розташовані стегнові судини, лімфатичні вузли та скупчення жирової тканини. У проксимальному відділі глибокий листок переходить у клубово-гребінну фасцію, яка вкриває клубово-поперековий і гребінний м'язи. Поверхневий листок трохи нижче пахвинної зв'язки утворює виповнену жировою тканиною ямку - підшкірний розтвір. Ця ямка зверху, збоку й знизу обмежена серпоподібним краєм, верхній ріг якого прикріплюється до пахвинної зв’язки, а нижній – без якої-небудь межі переходить у широку фасцію.

Рис. 71. Фасції, м’язи і міжм’язові

п ерегородки стегна

(поперечний розріз на рівні

середини стегна):

1,2,21,22-чотириголовий

м’яз стегна;

3-велика підшкірна вена;

4-підшкірний нерв;

5-привідний канал;

6-кравецький м’яз;

7-стегнова артерія і вена у

привідному каналі; 8-присередня

стегнова міжм’язова перегородка;

9-тонкий м’яз; 10-привідні м’язи;

1, 13, 15, 16-задній відділ м’язів

стегна;

12-міжм’язова перегородка;

14-сідничний нерв;

17-бічна стегнова міжм’язова 16 15 14 13 12 11

перегородка;

18-стегнова кістка;

19-широка фасція; 20-шкіра.

Рис. 72. М’язи, фасції і

міжм’язові перегородки гомілки

(поперечний розріз через середній

відділ гомілки):

1-великогомілкова кістка;

2-великогомілковий нерв;

3, 13, 14-глибокі м’язи задньої

ділянки гомілки;

4-велика підшкірна вена;

5-шкіра; 6-фасція гомілки;

7-задні великогомілкові судини;

8-сухожилок довгого підошовного

м’яза;

9, 10, 12-триголовий м’яз гомілки;

11-мала підшкірна вена ноги;

15-задня міжм’язова перегородка гомілки;

16-малогомілкова кістка;

17-бічна група м’язів гомілки;

18-передня міжм’язова перегородка гомілки;

19, 22-передня група м’язів гомілки;

20-міжкісткова мембрана;

21-передні великогомілкові судини.

Присередньо від серпоподібного краю поверхневий і глибокий фасціальні листки зливаються і переходять на присередню поверхню стегна.

Фасція гомілки є продовженням широкої фасції, але слабша від неї. Огортає м'язи гомілки і щільно зростається з окістям присередньої поверхні великогомілкової кістки. Від фасції вглиб відходять листки, які вкривають окремі м'язи або групи їх. Серед цих листків найпотужнішими є передня і задня міжм'язові перегородки гомілки, які разом з міжкістковою перетинкою гомілки та великогомілковою кісткою ізолюють одну від одної передню, бічну та задню м'язові групи. Крім того, в межах задньої групи чітко простежується фасціальний прошарок між поверхневими і глибокими м'язами (рис. 72).

Дистально фасція гомілки поступово тоншає і лише в ділянці надплесново-гомілкового суглоба та безпосередньо над ним вона стовщена у вигляді фіброзних утримачів м'язів.

Верхній тримач м'язів-розгиначів натягнутий між переднім краєм великогомілкової і фасцією бічної поверхні малогомілкової кісток.

Нижній тримач м'язів-розгиначів розташований перед надплесново-гомілковим суглобом і має один бічний і два при-середні пучки (останні розходяться). Під двома тримачами містяться три піхви, що обгортають сухожилки м'язів-розгиначів: довгого розгинача пальців, довгого м'яза - розгинача великого пальця стопи, переднього великогомілкового м'яза (рис. 73).

Тримач м'язів-згиначів розташований за присередньою кісточкою і натягнутий між її краєм і присередньою поверхнею п'яткової кістки. Цей тримач бере участь в утворенні чотирьох ізольованих один від одного волокнистих каналів. У трьох з них містяться огорнуті синовіальними піхвами сухожилки м'язів-згиначів (заднього великогомілкового, довгого м'яза - згинача пальців і довгого м'яза - згинача великого пальця) (рис. 74). Четвертим каналом проходить судинно-нервовий пучок.

Верхній і нижній тримачі малогомілкових м'язів натягнуті між бічною кісточкою і зовнішньою поверхнею п'яткової кістки. За рахунок відростків нижнього тримача малогомілкових м'язів формується кістково-волокнистий канал, у якому під верхнім тримачем обгорнуті загальною синовіальною піхвою малогомілкових м'язів залягають в окремих синовіальних піхвах сухожилки короткого (спереду) і довгого (ззаду) малогомілкових м'язів (рис. 75).

Тильна фасція стопи вкриває сухожилки довгого м'яза - розгинача пальців (поверхнева пластинка) і тильні міжкісткові м'язи та короткий м'яз - розгинач пальців (глибока пластинка). На підошві поверхнева пластинка дуже стовщена, вона формує підошвовий апоневроз і поверхневу поперечну плеснову зв'язку, натягнутої між головками плеснових кісток. Глибока пластинка вкриває квадратний, червоподібні й підошвові міжкісткові м'язи. За рахунок глибокої пластинки утворюються синовіальні піхви сухожилків пальців стопи і довгого малогомілкового м'яза (рис. 75).

Рис. 73. Піхви сухожилків м’язів надп’ятково-гомілкового суглоба

(задньобічна поверхня):

1-довгий малогомілковий м’яз; 2-короткий малогомілковий м’яз; 3-п’ятковий сухожилок; 4-верхній утримувач м’язів-розгиначів; 5-загальна синовіальна піхва малогомілкових м’язів; 6-верхній утримувач малогомілкових м’язів; 7-нижній утримувач розгиначів; 8-синовіальна піхва сухожилків довгого розгинача пальців; 9-нижній утримувач малогомілкових м’язів; 10-короткий розгинач пальців; 11-піхва сухожилка довгого розгинача великого пальця; 12-третій малогомілковий м’яз; 13-сухожилок довгого розгинача пальців; 14-сухожилок короткого розгинача пальців; 15-короткий малогомілковий м’яз; 16-відвідний м’яз мізинця; 17-шкіра.

Рис. 74. Піхви сухожилків м’язів ділянки надп’ятково-гомілкового суглоба (присередня поверхня):

1-піхва сухожилка довгого згинача пальців; 2-утримувач згиначів пальців; 3-синовіальна піхва сухожилків довгого згинача великого пальця; 4-відвідний м’яз великого пальця (відрізаний); 5-піхва сухожилків довгого розгинача великого пальця; 6-синовіальна піхва сухожилків заднього великогомілкового м’яза; 7-синовіальна піхва сухожилків переднього великогомілкового м’яза.

Рис. 75. Піхви сухожилків м’язів

стопи:

1-п’ятковий горб;

2-нижній утримувач малогомілкових м’язів;

3-піхва сухожилків малогомілкових м’язів;

4-довга підошовна зв’язка;

5-піхва підошовних сухожилків

довгого малогомілкового м’яза;

6-синовіальні піхви сухожилків пальців стопи;

7-червоподібні м’язи;

8, 9, 10-піхва сухожилків довгого

згинача великого пальця;

11-піхва сухожилків довгого

згинача пальців стопи;

12-синовіальна піхва сухожилків

заднього великогомілкового м’яза;

13-синовіальна піхва сухожилків

довгого згинача великого пальця;

14-утримувач м’язів-згиначів.